Кіно може бути як визначальною і ключовою частиною фільму, яку ви запам’ятаєте найдужче, так і непомітним наратором, що підкреслить ключові драматургійні моменти, та не перетягуватиме на себе всю увагу. У цьому тексті пропонуємо вам ознайомитись із десятьма іноземними і українськими композиторами та їхніми ключовими кінороботами: як Девід Лінч описував Анджело Бадаламенті тему Лори Палмер, з ким погризся Квентін Тарантіно, який тандем режисера-композитора зберігся ще з університету та як створювалисаундтрек до “Тіней забутих предків”.
Джон Вільямс (“Один вдома”, “Гаррі Поттер”)
Важче назвати композитора, який би більше вплинув на покоління міленіалів, ніж Джон Вільямс. Адже саме він створив музику до вже культових фільмів для дітей 90-х, які вони вже дорослими досі передивляються щороку.
Судіть самі: на рахунку Джона Вільямса саундтреки до “Один вдома”, “Гаррі Поттера”, “Індіани Джонса”, “Щелеп”, “Зоряних воєн”, “Парку Юрського періоду”, “Списку Шиндлера”, “Інопланетянина”, “Мемуарів гейші”, “Впіймай мене, якщо зможеш”. І це далеко не вичерпний список його робіт.
Деякі саундтреки ви і зараз за мить згадаєте: магічна головна тема про Хлопчика, що вижив, той самий мотив “Щедрика”, який ми чуємо, коли Кевін Маккалістер заходить у церкву напередодні Різдва, гнітючу, повільну і крижану тему “Щелеп”, яка сигналізує про наближення загрози.
Джон Вільямс є одним із найуспішніших та найбагатших композиторів в історії США. Він здобув десятки ключових премій: 5 премій “Оскар” (і 52 номінації), 25 премій “Греммі”, три “Золоті глобуси”, дві “Еммі”, шість премій “Сатурн”, сім премій BAFTA.
Сам Джон Вільямс так описував свій стиль роботи:
“Я працюю в стилі, який ви б назвали старою школою, перед клавішами з олівцем і папером. Фортепіано — мій улюблений інструмент. Стільки чудових технічних змін сталося протягом десятиліть, але я був надто зайнятим, тож ніколи не змінював свій метод”.
Енніо Морріконе (“Доларова трилогія”, “Мерзенна вісімка”)
Італієць Енніо Морріконе за своє життя співпрацював із багатьма режисерами: Серджо Леоне, Бернандо Бертолуччі, П’єр Паоло Пазоліні, Роман Поланскі. У його доробку понад 70 фільмів, які були номіновані на ті чи інші престижні кінонагороди.
Одна з найбільш плідних співпраць Енніо Морріконе була саме із Серджо Леоне. Їхній дует вважають одним із найбільш культових в історії кіно.
Саме Морріконе придумав ту чіпку тему до серії спагеті-вестернів “Доларова трилогія”, яку пригадуєте, як тільки чуєте слово “вестерн”. Сцену з перестрілкою у фільмі “Хороший, поганий, злий” з молодим Клінтом Іствудом зараз вивчають у будь-якій кіношколі.
“Доларова трилогія” та спагеті-вестерни були одним із ключових джерел натхнення вже для іншого іменитого американського режисера — Квентіна Тарантіно. Тож не дивно, що Квентін теж захотів співпрацювати із вже на той час метром Морріконе.
Та стосунки Тарантіно і Морріконе важко назвати простими: композитор писав окремі композиції до його фільмів “Вбити Білла”, “Джанго вільний”, “Безславні виродки”, та до певного часу ніколи не працював над повним саундтреком, оскільки це було не в стилі режисера.
Тоді Морріконе відгукувався про те, що Тарантіно кладе музику в фільми без погодження з ним, а Квентін говорив, що Енніо взагалі було байдуже на його “Джанго вільний” під час роботи.
Режисер і композитор дійшли компромісу під час роботи над вестерном Тарантіно “Мерзенна вісімка”. Саме для цього фільму Тарантіно примирився з Морріконе та довірив тому написати повний саундтрек до фільму. Пізніше Квентін скаже, що саме саундтрек від Енніо Морріконе надав фільму “особистого характеру”.
Денні Ельфман (“Бітлджюс”, “Людина-павук”)
У світі кіно існує особливий вид творчого “метчу”. Він може статись між режисером і актором (Скорсезе і Ді Капріо), між режисером та оператором (Куарон та Любецькі) та між режисером і композитором. Тож далі ми розглянемо кілька дуетів композиторів та режисерів, які працювали разом над багатьма роботами.
Ми вже згадали Морріконе і Леоне. На черзі — композитор майже всіх фільмів Тіма Бертона Денні Ельфман. Бертон був прихильником музичного гурту Ельфмана The Mystic Knights of the Oingo Boingo, про що сказав Денні під час знайомства. За словами композитора, вони з режисером розуміються “з півслова”. Ельфман працює з Бертоном над усіма його роботами, починаючи з “Бітлджюса”.
Та Денні Ельфман відзначився роботами не лише з Тімом Бертоном. Саме він став композитором трилогії про Людину-павука від Сема Реймі, створив саундтреки до “Місії нездійсненної”, “Планети мавп”, “Людей в чорному”, “Розумника Вілла Гантінга”, мюзиклу “Чикаго” та долучився до саундтреку серіалів “Сімпсони”, “Баффі — переможниця вампірів” та “Відчайдушні домогосподарки”.
Продуктивності Денні Ельфмана, на рахунку якого станом на зараз понад 100 фільмів, можна лише позаздрити.
Та в біографії Ельфмана є і більш темні сторінки. У розпал руху #MeToo композиторка Номі Абаді звинуватила його у серії сексуальних домагань та неналежній поведінці.
Композитор заперечив ці заяви, а сторони узгодили справу в досудовому порядку — Денні Ельфман виплатив жінці в загальному 830 тисяч доларів. Ще одне звинувачення у сексуальному насиллі з боку Ельфмана надійшло у 2024 році від безіменної позивачки. Утім, суд не взяв на розгляд справу за браком доказів.
Джастін Гурвіц (“Ла Ла Ленд”, “Одержимість”)
Ми продовжуємо подорож творчими “метчами” між музичним композитором та режисером фільму. На черзі — університетські друзі, сусіди по кімнаті в гуртожитку: композитор Джастін Гурвіц та режисер Дем’єн Шазелл.
Джастін і Дем’єн потоваришували під час навчання в Гарварді. Обидвоє захоплювались джазом, грали в одному університетському інді-поп-гурті Chester French.
Співпраця Шазелла-режисера та Гурвіца-композитора розпочалась ще з першої студентської короткометражки Дем’єна “Хлопець та Меделін на лавці в парку” (Guy and Madeline on a Park Bench).
У фільмі поєднувались живе джазове виконання, чечітка та кілька традиційних музичних номерів. Цікаво, що коли Гурвіц писав музику, а Шазелл, який частину життя був барабанщиком, писав усі тексти до пісень.
Відтоді режисер та композитор працюють разом над кожним новим фільмом: “Одержимість” (2014), “Ла Ла Ленд” (2016), “Перша людина” (2018), “Вавилон” (2022). Саме “Ла Ла Ленд” вважається однією з найкращих робіт як Гурвіца, так і Шазелла.
Над створенням саундтреку Гурвіц працював у режимі нонстоп 2,5 роки, напрацювавши 1900 демозаписів на фортепіано.
Саме “Ла Ла Ленд” приніс Гурвіцу два “Оскари”, одну премію BAFTA, два “Золотих глобуси”, дві премії “Ґреммі” та дві премії Critics Choise Awards. Зараз Джастіну Гурвіцу всього лиш 40 років, а на його рахунку 92 номінації на кінопремії та 82 нагороди.
“Мені дуже пощастило працювати з режисером, якому настільки важлива музика, який думає над нею на ранніх етапах роботи над фільмом. Мені здається, що мені буде важко налаштувати такий же рівень відносин, як з Дем’єном, з яким-небудь іншим режисером”, — ділився Джастін Гурвіц.
Анджело Бадаламенті (“Твін Пікс”, “Малголланд Драйв”)
Якщо матимете 4,5 хвилин вільного часу, радимо подивитись відео, у якому Анджело Бадаламенті пояснює, як він написав головну тему до фільму “Твін Пікс” — тему Лори Палмер:
“Девід (Лінч) сидів праворуч від мене і я запитував: «Девіде, що ти бачиш?» І він казав: «Ми в темному лісі. М’який вітер дме крізь явори. На небі місяць, на задньому фоні чути звуки якоїсь тварини, і ти можеш почути “пугукання” сови. Просто понеси мене туди». І я почав грати”.
Ця сцена чи не найкраще описує особливий тонкий зв’язок, який був між уже культовим американським режисером Девідом Лінчем та італо-американським композитором Анджело Бадаламенті. Він був майже підсвідомим — якраз доречно до сюрреалістичних та позапросторових фільмів Лінча.
Лінч та Бадаламенті познайомились на зйомках “Синього оксамиту”: Анджело був учителем співу Ізабелли Росселліні, яка зіграла у фільмі одну з головних ролей. Ви зможете побачити композитора і в самому фільмі: у одній зі сцен він зіграв піаніста.
Протягом кар’єри Анджело співпрацював з Девідом над його головними фільмами: “Твін Пікс”, “Синій оксамит”, “Малголланд Драйв”, “Дикі серцем” та “Шосе в нікуди”.
За своє життя Бадаламенті написав саундтреки до понад 70 фільмів, утім, саме роботи з Лінчем внесли його в історію.
Ганс Циммер (“Інтерстеллар”, “Дюна”)
Ще один класичний дует режисера і композитора — це, звісно ж, Ганс Циммер та Крістофер Нолан. Саме Циммер написав саундтрек до семи фільмів Нолана: “Інтерстеллара”, трилогії “Бетмен”, “Дюнкерка”, “Початку” і “Престижу”.
“Великий прорив” Циммера стався у 1988 році, коли він створив саундтрек до оскароносного фільму “Людина дощу”.
Окрім фільмів Нолана, Ганс Циммер відповідальний за десятки саундтреків до фільмів (“Король Лев”, “Гладіатор”, “Шерлок Голмс”, “Останній самурай”, “Код да Вінчі”, “Перл Гарбор”), а з нещодавнього — саме він робив оскароносний саундтрек до “Дюни” Дені Вільнева.
Німця Ганса Циммера вважають інноватором у Голлівуді, адже для своїх саундтреків він постійно експериментує з вокалом, інструментами та зовнішніми звуками. Так в основі саундтреку до “Дюнкерку” — звук кишенькового годинника режисера Крістофера Нолана. Радимо подивитись відео, у якому Ганс описує, як він створював саундтрек до “Дюни”.
Ганс Циммер разом із Джоном Вільямсом є, мабуть, найбільш популярними кінокомпозиторами сучасності, а в Києві регулярно можна відвідати оркестрові концерти, де грають музику Циммера чи Вільямса.
Сам Ганс Циммер дуже іронічно описував свій спосіб роботи: “Я прокидаюся в обід, запалюю цигарку, випиваю чашку кави, потім сиджу годину в ванній і мрію. І так мені спадають на думку ідеї. У мене дуже безвідповідальне життя. Єдині рішення, які я ухвалюю, стосуються моїх нотаток”.
Гільдур Гуднадоттір (“Джокер”, “Чорнобиль”)
Ісландська композиторка та віолончелістка Гільдур Гуднадоттір є однією з найбільш перспективних у сучасному кінематографі. Всесвітнє визнання Гільдур приніс оскароносний саундтрек до фільму Тода Філіпса “Джокер” із Гоакіном Феніксом.
Ісландія є батьківщиною для новаторського підходу в музиці вже давно, і музика до кіно не є винятком. Так окрім Гільдур Гуднадоттір, з Ісландії походить ще один талановитий кінокомпозитор — Йоганн Йоганнссон. Вони разом створили саундтрек до фільму “Марія Магдалина” Гарта Девідса, де головну роль грали Руні Мара та той самий Гоакін Фенікс.
Музика Гільдур Гуднадоттір холодна, драматична, дещо відсторонена та неприступна. На це композиторка жартома відповідала: “Я ісландка. Ми всі дуже драматичні”. Недивно, що саме вона стала композиторкою серіалу “Чорнобиль” від HBO, який приніс їй нагороди BAFTA, “Греммі” та “Еммі”.
У 2022 році Гільдур також створила саундтрек до ще одного високооціненого фільму — “Тар”, головну роль в якому зіграла Кейт Бланшетт. Стрічка розповідає історію диригентки, яка у непростий період свого життя намагається завершити роботу над симфонією, що має стати її найкращою роботою.
Станом на зараз у 42-річної Гільдур Гуднадоттір в сумі 50 нагород із 56 номінацій. Окрім саундтреків до кіно, композиторка створює і власну музику.
Мирослав Скорик (“Тіні забутих предків”)
Фільм Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” є класичним зразком українського поетичного кіно. Стрічку за мотивами твору Михайла Коцюбинського знімали у Верховинському районі на Івано-Франківщині. Для цього Параджанов детально вивчав побут та традиції гуцулів, а під час знімань майже рік жив там, постійно запрошуючи до свого дому місцевих. Він не хотів робити чергове “ювілейне кіно” до 100-річчя з дня народження Коцюбинського, тож глибоко занурився в місцевий контекст.
На думку Параджанова, музику до його фільму міг створити лише композитор із заходу України. Режисер розглядав Анатолія Кос-Анатольського, Миколу Колессу, але зрештою вибрав Мирослава Скорика.
В основі саундтреку до “Тіней забутих треків” — гуцульський фольклор в оригінальному виконанні. Для того щоб зберегти автентичність звучання, гуцулів возили з Верховини до Києва і записували в павільйоні. Мирослав Скорик і сам їздив у фольклорні експедиції, де збирав місцеві народні пісні.
“А ще пам’ятаю, як нам треба було записати трембіти, — згодом ділився Скорик. — Просто неба це важко було зробити, і Параджанов десятеро трембітярів разом із трембітами заледве запхав у літак і привіз до Києва. Причому інструменти везли у пасажирському салоні”.
У підсумку, палітра народних гуцульських інструментів (серед яких сопілка-денцівка, дримба, флояра, коза, трембіта) створила унікальний цілісний звуковий всесвіт для фільму, де музика була не доповненням, а повноцінним оповідачем історії.
Мирослав Скорик також працював і над іншими українськими фільмами. Зокрема, “Як козаки куліш варили”, “Високий перевал”, “Нам дзвони не грали, коли ми вмирали”, “Лис Микита”, “Тарас. Повернення”.
Ігор Поклад (“Енеїда”, “Як Козаки”)
Український композитор Ігор Поклад за своє життя створив музику до понад 40 фільмів. Свій шлях у кіно він розпочав, створюючи музичний супровід до фільму Леоніда Бикова “Де ви, лицарі?”.
Та особливо добре Ігорю Дмитровичу вдається створювати саундтреки до мультфільмів. Саме він створив музику до кількох серій “Як козаки…” Володимира Дахна: “Як козаки наречених визволяли”, “Як козаки мушкетерам допомагали”, “Як козаки на весіллі гуляли” та “Як козаки у хокей грали”.
Ігор Поклад присвятив Володимиру Дахнуй опису роботи з ним цілий розділ у своїй автобіографії “По той бік роялю”:
“У квартиру увійшов… Та де там, уварвався ураган! Ім’я цьому урагану Володя Дахно… Я не встигав слідкувати за його руками і словами, хоча силився запам’ятати, що він від мене хоче”.
Після успіху серії про козаків, Поклад та Дахно взялися за нову справу — перший повнометражний мультфільм після відновлення незалежності України, екранізацію “Енеїди” Івана Котляревського.
Мультфільм почали робити у 1990 році на замовлення “Союзмультфільму”. Та у 1991 році СРСР розпався і проєкт закрився, хоч був майже готовий. Тоді команда мультфільму вирішила, що хоче завершити роботу: без грошей та з малими надіями, що їм таки вдасться.
Утім, “Енеїда” таки вийшла, хоч наданих у купонах грошей команді вистачило лише на банкет на честь завершення роботи.
Мар’яна Клочко (“Стоп-Земля”, “Фото на пам’ять”)
Пропонуємо завершити нашу добірку сучасною українською музиканткою, а за сумісництвом композиторкою кіно — Мар’яною Клочко.
Публіка здебільшого пізнала Мар’яну Клочко після того, як в український прокат вийшов дебютний повнометражний фільм Катерини Горностай “Стоп-Земля”. Саме Мар’яна написала електронний та меланхолійний основний саундтрек до фільму. Окрім цього, у “Стоп-Землі” можна було почути й іншу українську музику — від МС Брехунця, Світлани Няньо, Kurs Valut, “Вхід у змінному взутті”.
Для “Стоп-Землі” Мар’яна Клочко написала понад 10 композицій. “З Катею Горностай було працювати і легко, і складно водночас, вона вміє бути «диригентом», а я вчилась бути «оркестром»”, — зазначала Мар’яна у коментарі виданню “Слух”.
Свій творчий метод Мар’яна Клочко описує так:
“Коли я роблю музику до кіно, то пишу її дивлячись і реагую. Наприклад, є якийсь рух, хтось йде — ти знаєш ритм ходи, бачиш середовище, простір. І це все вихідні твої дані для того, щоб написати саундтрек. Ти вже пишеш разом з тими звуками, які є в кадрі. Це частково і є підказка: ти просто маєш додати якийсь елемент, щоб все зібралось докупи”.
Влітку на Docudays показували документальний фільм “Фото на пам’ять” режисерки Ольги Черних. Музику до фільму, що описує події початку повномасштабного вторгнення, теж робила Мар’яна. Окрім цього, вона також придумувала музику до документалки Єлизавети Сміт “Розірви коло” про домашнє насилля.
Юлія Ткачук, Суспільне Культура
