Ця дата народилася ще в 1975 році в Мордовських таборах завдяки В’ячеславу Чорноволу. Символ незламності та протесту проти беззаконня. Саме 12–14 січня 1972-го радянська машина розпочала «генеральний погром» шістдесятників: Стус, Сверстюк, Світличний, Чорновіл, Дзюба, Плющ… Всі вони заплатили свободою за любов до України.
Сьогодні ця історія повторюється – тільки в новій, ще більш жорстокій формі.
Тисячі наших військових та цивільних – заручники Кремля. Серед них – сотні захисників «Азовсталі», які вийшли з пекла Маріуполя, щоб зберегти життя.
росія фабрикує справи, влаштовує показові «суди», застосовує тортури, нелюдські умови та примусову психіатрію.
Навіть після майже 4 років війни та десятків обмінів, сотні бійців «Азову», морпіхів, нацгвардійців, прикордонників та цивільних залишаються в російських катівнях.
Кожен з них – це не цифра. Це:
• батьки, які 3–4 роки не бачили дітей;
• молоді хлопці та дівчата, чиє здоров’я зруйноване тортурами;
• люди, які заплатили свободою за оборону Маріуполя.
У День політв’язня ми кричимо світу:
• рф систематично порушує Женевські конвенції;
• Полон – це інструмент терору та шантажу;
• Мовчання = згода з безкарністю.
Закликаємо:
• міжнародних лідерів – посилити тиск і санкції;
• правозахисників – документувати, вимагати доступу;
• медіа – не мовчати, розповідати історії;
• кожного з нас – пам’ятати імена, поширювати, писати, вимагати!
Пам’ятаймо.
Підтримуймо.
Борімося за кожного.