Незалежність — не дата. Це не просто день. Це нагадування, що наша Незалежність — не дарунок, а заслуга.
Це шлях. Пройдений в крові, в молитвах, на барикадах і в окопах.
Це кожен метр, який виборюється під свист куль.
Це кожна дитина, народжена під сирени.
Кожен солдат, який стоїть до кінця.
Це вибір — бути. Навіть тоді, коли весь світ сумнівається.
За неї платили — і платять.
Життями, свободою, здоров’ям.
Поколіннями нескорених.
Сьогодні вона — в руках тих, хто тримає зброю. Хто тримає тил. Хто тримає слово.
Хто тримає країну.
Незалежність — це не папірець з підписом.
Незалежність — це коли серце б’ється в ритмі «Слава Україні»,
а душа не приймає рабства.
Це погляд в очі ворогу.
Це броня духу.
Це коли над тобою небо, а ти — не схиляєшся.
Сьогодні ми не святкуємо —
Ми згадуємо, ми тримаємо стрій,
Ми дякуємо тим, хто зараз — у полі, в бою, в шпиталі.
Ми обіцяємо тим, кого вже немає:
Україна — була, є і буде.
Вклоняємося кожному, хто тримає Незалежність на своїх плечах.
Вдячні. Пам’ятаємо. Несемо далі.
Ми — сила.
Ми — свобода.
Ми — нескорена нація.
Ми боремося — значить, живемо.
З Днем Незалежності, Україно.
З Днем Незалежності, нескорені.