9 січня 2025 року в Україні стартує стрічка “Роббі Вільямс: BETTER MAN” — фільм Майкла Ґрейсі (“Найвеличніший шоумен”), що демонструє оригінальний режисерський погляд на музичні байопікі як такі. У стрічці, котра розповідає історію поп-легенди – від дитячого захоплення Роббі музикою крізь злет у складі Take That до сольних досягнень — ми почуємо безліч гітів музиканта, проте не побачимо його самого. Замість співака на екрані буде зухвалий і харизматичний шимпанзе, створений спеціалістами студії, котра працювала над над Голумом з “Володаря перстнів”, Цезарем з “Планети мавп” і аборигенами Пандори з “Аватара”. Розповідаємо, у чому сенс такого режисерського рішення та як знімався цей музичний байопік.
Витоки фільму “Роббі Вільямс: BETTER MAN” можна простежити до 2016 року, коли австралійський режисер, продюсер і співавтор сценарію Майкл Ґрейсі працював над створенням “Найвеличнішого шоумена”, у якому Г’ю Джекман зіграв американського шоумена, творця концепції сучасного цирку Фінеаса Барнума. “Кожного разу, коли Г’ю згадував Барнума, він казав: «Це як Роббі Вільямс»”, — пригадує Ґрейсі.
Тож коли Джекману знадобилося підтвердження щодо того, що музика для фільму саме така, як треба, Ґрейсі знав, хто саме міг переконати його, що все йде в правильному напрямку.
“Я зустрівся з Роббі у нього вдома в Лос-Анджелесі, — згадує режисер. — Він послухав пісні, йому сподобалося, тож я попросив його записати відео для Г’ю. Думаю, Г’ю дуже сподобалося почути, що все ОК від самого “«найвеличнішого шоумена»”.
Після цього Ґрейсі та Вільямс стали близькими приятелями. Режисер слухав історії співака про його життя, а згодом став робити аудіозаписи, оскільки зрозумів, що з цих історій може вийти потужний фільм.
2019-го Ґрейсі об’єднався з давніми друзями та творчими партнерами Олівером Коулом і Саймоном Глісоном, щоб написати сценарій. А безпосередньо робота над фільмом розпочалася в Австралії на початку 2021 року.
“Я виступав, як мавпа”
Аналізуючи інтерв’ю з Вільямсом, Ґрейсі звернув увагу на те, як той раз у раз називав себе мавпою. “Роб говорив «На задньому плані я танцюю, як мавпа» або «Я був повністю зниклий, але вони тягнули мене на сцену, щоб я виступав, як мавпа». І тоді я подумав: «Хіба не було б чудово зобразити Роба як мавпу у фільмі?»”, — пригадує режисер.
Втілити задум режисерові допомогли спеціалісти компанії Wētā FX, яка раніше працювала над над створенням Голума з “Володаря перстнів”, Цезаря з “Планети мавп” і аборигенів Пандори з “Аватара”.
CGI-мавпа з фільму створена за технологією захоплення руху, а захоплювали, власне, як рухи самого Вільямса, так і ще трьох людей: Асмари Фейк і Картера Дж. Мерфі, котрі втілювали маленького Роббі, а також актора Джонно Девіса, який зіграв співака у підлітковому й дорослому віці.
Компанія Wētā вже мала досвід створення багатьох образів мавп у різних фільмах. “Але все одно були нові технології, ідеї та візуальні рішення, які ми хотіли застосувати, — каже продюсер візуальних ефектів Енді Тейлор. — Цей персонаж, Роббі — як молодий, так і дорослий, — також мав близько 100 різних костюмів, а ще були численні зміни зачісок. Усе це було для нас новим, і ми досліджували можливості — це було захопливо”.
Попри велику кількість обладнання, яке Вільямсу довелося носити для захоплення його рухів, творча команда зазначила, що він проявив себе як абсолютний професіонал. “Роббі треба було вдягнути сірий костюм із мережею LED-лампочок, прикріплених липучками до зовнішньої сторони, — розповідає спеціаліст Wētā. — До цього додавався шолом із великою штангою, на яку кріпилася камера, а на обличчі було близько 50 маркерів. Роббі чудово з цим впорався. Він — один із найзручніших людей, з якими нам доводилося працювати в цьому аспекті”.
Живе відтворення епічних концертів
Більшість матеріалу для фільму було відзнято в Австралії протягом чотирьох місяців, за винятком кількох ключових сцен, знятих у Великій Британії та Сербії.
Ґрейсі хотів зняти один із музичних номерів на знаменитій Ріджент-стріт у Лондоні, і режисерові навіть вдалося отримати дозвіл на її перекриття — що є вкрай рідкісним випадком! — та саме у день запланованих знімань трапилося несподіване: смерть королеви Єлизавети II. Це призвело до масштабного перенесення.
Та поки процес був на паузі, творча команда не била байдики. Оператори провели багато ночей на Ріджент-стріт, вибудовуючи плани та знімаючи сцени на iPhone, поки хореографи й танцюристи репетирували.
“До моменту, коли ми зрештою почали знімати, у нас уже був дуже детальний попередній відеоряд — анімована версія всього номера, — розповідає Ґрейсі. — Це був дуже амбітний план, але ми впоралися. Закрити Ріджент-стріт і змусити 500 людей танцювати — один із найкращих моментів у моєму житті”.
Попри доступ до світових лідерів у сфері цифрових ефектів, творча команда вирішила не покладатися на Wētā для відтворення натовпів фанатів на концертах Роббі Вільямса.
Для концертних сцен використовували різноманітні техніки та локації. Наприклад, шоу Take That спеціально для фільму відтворили на арені Rod Laver у Мельбурні, збираючи дві ночі поспіль аудиторію з понад 30 тисяч людей. На майданчику працювала команда з понад 400 людей, 18 рухомих камер і ще понад 50 камер для захоплення рухів.
А щоб відтворити легендарний концерт Вільямса у Knebworth у серпні 2003 року — коли три вечора поспіль за його виступом спостерігала рекордна аудиторія в 375 тисяч людей — режисер вирішив поєднати архівні кадри з додатковими зйомками в Сербії, де Джонно Девіс виступав серед 2 000 статистів.
І ще творці фільму відтворили культовий виступ співака у Royal Albert Hall. Декорації побудували у Мельбурні, а для того, щоб доповнити їх величезними культовими літерами RW, знадобилося 2 500 лампочок.
Старі гіти і подарунок для фанатів
З самого початку роботи над фільмом Майкл Ґрейсі знав, що не хоче обмежуватися лише студійними версіями пісень Роббі Вільямса. Тож для фільму співаком були записані нові версії таких гітів, як Angels, Feel, Better Man, Let Me Entertain You, Something Beautiful, Rock DJ, She’s the One, Come Undone та багатьох інших. Оскільки ці пісні фанати знають напам’ять, потрібно було знайти баланс між оригіналами та свіжими записами.
“Ми не змінили жодних слів у піснях, але дещо зміщували акценти — для того, щоб музика краще акцентувала певні моменти життя Роббі, — пояснює Ґрейсі. — Кожна пісня мала лірично розкривати те, що відбувалося у сюжеті: доповнювати це — чи навпаки: із цим контрастувати”.
А фінальні титри дали можливість зробити подарунок фанатам — нову оригінальну пісню Вільямса під назвою Forbidden Road.
Ідея включити абсолютно новий матеріал від співака була важливою для Ґрейсі протягом усього процесу створення фільму.
“Фільм є емоційно оголеною подорожжю Роббі крізь його життя. І хоча я вважаю Роббі надзвичайно сміливим за те, що він дозволив сюжетові заглибитися у найтемніші місця його історії, я знав, що це для нього буде дуже непростий досвід, — пояснює режисер. — І саме цю реакцію — емоційну відповідь Роббі на те, як на екрані розгортається казка його життя, — я хотів зафіксувати в оригінальній пісні для фільму”.
Головне зображення: Кадр із фільму “Роббі Вільямс: BETTER MAN”. Adastra Cinema
