У Києві 16 червня відбулася масштабна акція на підтримку традиційних сімейних цінностей. Учасники маршу, серед яких були представники громадських організацій, ветерани та небайдужа молодь, пройшли центральними вулицями столиці, демонструючи свою підтримку традиційним сімейним цінностям.
Цей захід зібрав чимало людей, які прагнуть привернути увагу до ролі традиційної сім’ї в сучасному суспільстві. Організатори акції наголосили на необхідності підтримки сімейних цінностей та закликали владу й громадськість до активної участі у збереженні інституту сім’ї.
У цей же час в Києві зібралося декілька сотень учасників КиївПрайду. Нагадаємо, спочатку його організатори планували проведення акції в метрополітені, проте влада Києва не дозволила проводити захід у підземці та порадила знайти для цього іншу локацію. У підсумку, поліція значно обмежила маршрут КиївПрайду, дозволивши учасникам пройти лише 100 метрів. Загалом акція тривала менше 30 хвилин.
– Коли дивишся на картинку, пов’язану з цим дійством, відразу постає питання: хто від цього отримує вигоду в короткочасній та довгій перспективі? – слушно зауважує Ігор Михайленко, Черкас – другий командир полку “АЗОВ”, засновник організації ЦЕНТУРІЯ, чиї вихованці брали активну участь у марші на підтримку традиційних сімейних цінностей. – Для мене є чітке усвідомлення процесів у природі, питання приросту, деградації, вимирання і таке інше. І в цій тематиці я вбачаю виключно негатив: за високопарними словами про гордість, рівність чи ще якимись визначеннями – лежить вимирання конкретного прошарку населення Землі. Статевозбочені програми навчання дітей не поширюють серед сильних Націй, що швидко розмножуються – вони приходять до шкіл Народів, де демографічна ситуація і так важка. Все, що пропонують грантові організації з розповсюдження нового ідеологічного курсу – це самознищення. Будь-яка держава сильна своїм населенням. І чим більша чисельність корінної Нації, чим меньший середній вік – тим сильнішою є позиція в світі.
Що відбувається в Україні? Захист фріків в інтересах іноземних грантових контор. В час, коли Держава спливає кров’ю від втрат найціннішого ресурсу – людського, проводиться пропаганда самознищення. Це такий жарт? Що роблять чиновники? Потакають та закривають рота всім незгодним. Як це може називатись, як не державна зрада? Занадто багато відкритих питань, відповідь на які знаходиться в площині політичних рішень. Війна відволікає активну частину населення від питань зради в тилу, і це дає можливість деструктивним рухам почувати себе господарями становища.
Я за крайні десять років багато разів переконувався, що наша Нація має шанс на життя в цьому світі, і нова Коліївщина ще буде, бо ворогів багато. Головна задача – це робити виважено, щоб не стерти такий важкий баланс в історичній перспективі для існування Держави, коли наш Народ матиме надію на велич в світі.
А ось думка з приводу подій у Києві друга Сліпа, Дмитра Кухарчука – комбата Третьої штурмової бригади:
– Сьогодні мій батальйон, 3-я Штурмова і Збройні Сили України в цілому тримають оборону над переважаючими силами противника. На нашому напрямку поле всипане ворожими трупами. Ми пишемо історію, але не без нашої важкої крові. Щодня на лінії бойового зіткнення гинуть найкращі з найкращих, чиї обличчя назавжди закарбовані в моїй памʼяті.
В цей час купка маргіналів і грантожерів, чию думку не поділяє навіть відсоток населення, намагається навʼязати нам свої істини, які не мають нічого спільного зі здоровим глуздом, у своїй риториці видаючи імплікацію за еквіваленцію.
Я не зустрів жодного реально військового, який був би лояльним до пропаганди ЛГБТ, жодного військового, який воює за ефемерний вступ України до ЄС, жодного військового, який хотів би насадження нам західно-содомітської системи цінностей.
Сьогодні західний світ слабкий, як ніколи, і зробила його таким саме ліва ідеологія. А звідки може взятися сила там, де ракурс суспільства направлений не на думку про майбутні покоління, а виключно про власне егоцентричне задоволення сексуальних потреб?
І найголовніше: віддайте райдугу дітям. Це їх, а не ваше.
Олександр Тарнавський на псевдо Школа коментує подію більш радикально:
– ЛГБТ – не про право педика Веніаміна драти його партнера Стасіка. ЛГБТ – про плакати з вимогою заборонити Азов. ЛГБТ – про провокативні пляски фріків, які не мають нічого спільного з боротьбою за права. Пляски на крові під час війни. Провокативно в День батька. Плювати вони хотіли і на війну, і на демографічну кризу, і на українські традиції. Але відверто ворожа Україні організація змогла створити тренд.
Активній меншості вже вдалось пропхнути дегенеративні книжки в шкільних бібліотеках і брехливі заголовки про тисячі ЛГБТ-військових. Плювки на могили загиблим військовим і побажання смерті діючим зійшли з рук. З мовчазної згоди пасивної більшості все ставатиме значно гірше. Припиняйте бути пасивними. Якщо активні отримають квоту опинитись за спиною – буде пізно боротись.
ВІДЕО З МАРШУ НА ПІДТРИМКУ СІМЕЙНИХ ЦІННОСТЕЙ
