Катерина Прокопенко, голова Асоціації родин захисників «Азовсталі» та Нестор Барчук, представник бригади «Азов», взяли участь у круглому столі, організованому Британським інститутом міжнародного та порівняльного права.
Серед учасників також були Марія Тимофієнко, керівник проєктів в Ukraine International Law Response BIICL, лорд Verdirame KC, адвокат у 39 Essex Chambers, Леся Забуранна, народна депутатка України, Тетяна Катриченко, виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини, Марі Пламадяла, виконувачка обов’язків голови розслідувань Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні, та Арменак Оганесян, керівник правових досліджень Інституту конфліктології та аналізу Росії.
Обговорення було зосереджене на нагальній потребі звільнення захисників «Азовсталі», яких утримують у російських колоніях, та важливості міжнародного розслідування теракту в Оленівці.
«Ми всі очікували, що ООН та Червоний Хрест стануть гарантами безпеки для тих, хто перебуває в полоні. На жаль, вони не впоралися з цією роллю, і світ став свідком одного з найжахливіших воєнних злочинів сучасної історії – терористичної атаки в Оленівці у 2022 році. Російські війська вдарили по бараку, де утримувалися азовці, внаслідок чого загинули 53 людини, а понад 130 було поранено. Багато з поранених досі залишаються в полоні без медичної допомоги, проігноровані як Росією, так і міжнародними організаціями», – наголосила Катерина Прокопенко під час круглого столу.
«Азов» був одним із добровольчих батальйонів, завдяки яким Україна встояла в перші місяці російської агресії у 2014 році. Оборона та звільнення Маріуполя у 2014 році, героїчний опір у 2022 році, висока мотивація та ефективність зробили «Азов» символом в очах Росії. Ця символічна значущість підживлює виняткову ненависть Росії та жорстоке поводження із військовослужбовцями «Азову» в полоні, – сказав під час свого виступу Нестор Барчук і додав: – Російські “червоні лінії” – це ретельно продуманий пропагандистський інструмент, створений для того, щоб посіяти страх і вагання на серед західних партнерів. Ці так звані “лінії” є інструментами виключно для створення образу непереможності Росії та зменшення західної підтримки України».