Шкільні обіди – це більше, ніж перелік страв: вони можуть розповісти нам про культуру країни, цінності й підхід до виховання молоді. Шкільні меню в усьому світі відображають місцеву кухню, економічні реалії та освітні пріоритети: від яскравих бенто-боксів у Японії до ситних тушкованих страв у Швеції. Деякі країни ставлять собі за мету забезпечити усіх учнів безкоштовним та поживним харчуванням, натомість інші покладають відповідальність за харчування учнів на батьків.
За даними Всесвітньої продовольчої програми, приблизно 380 мільйонів дітей у всьому світі отримують шкільне харчування, проте лише кілька країн — Естонія, Фінляндія, Швеція, Бразилія та Індія – надають безкоштовні обіди всім учням. Але поступово експерти дедалі більше говорять про важливість реформування шкільних обідів і забезпечення дітей якісною та здоровою їжею: сьогодні майже третина дітей молодшого віку в Європі має надлишкову вагу або страждає на ожиріння. Аби розв’язати цю проблему, експерти закликають до продуманої державної політики, інвестицій у якісне харчування для дітей та створення навчальних програм, які допоможуть дітям дізнатися, що вони їдять і чому це важливо.
Розповідаємо, яких успіхів досягли у цьому напрямі різні країни і який досвід ми можемо в них запозичити.
Шкільні обіди, приготовані на фабриці-кухні, м. Буча, Київська область, 11 березня 2024 року. КОВА
Японія: не лише локальна їжа, але й уроки етикету
Після того як у 1991 році лопнула японська економічна бульбашка, країна пережила тривалу економічну кризу, під час якої уряд розпочав реформи для скорочення видатків.
У 1997 році Кабінет міністрів вирішив поступово згортати системи централізованого забезпечення школярів харчуванням, які діяли ще з післявоєнних років.
Сьогодні страви, які пропонують у школах, відображають місцеву політику, економічну ситуацію та локальну харчову культуру окремих префектур.
Локальні фермерські господарства та підприємства прямо постачають продукти до шкіл, що дозволяє учням не лише отримувати страви зі свіжих інгредієнтів, але й дізнаватися більше про місцеву економіку та кулінарні традиції.
Взагалі, навчальний аспект — важлива частина шкільних обідів у Японії: учнів часто заохочують допомагати подавати їжу своїм однокласникам або ж разом прибирати після спільного обіду. А коли в Японії проходять великі міжнародні спортивні змагання, як-от футбольні чемпіонати чи Олімпійські ігри, шкільне меню відображає національні кухні країн, що беруть участь у події.
У містах, що мають особливо дружні зв’язки з містами за кордоном, до шкільного меню нерідко належать страви відповідних країн.
Тож як виглядає типовий японський шкільний обід?
Це може бути, наприклад, порція місо-супу, свинина з рисом, овочі та фрукти на десерт.
Фінляндія: безкоштовно та поживно для всіх
Фінляндія — піонер у питанні безкоштовних шкільних обідів ще з 1940-х років, коли у країні уперше запропонували не брати плату за харчування для всіх учнів від дошкільного до старшого шкільного віку.
Наразі майже 850 тисяч учнів і студентів мають право на безкоштовний шкільний обід, а діти, які беруть участь у дошкільних і позашкільних заходах чи гуртках, отримують безкоштовні перекуси.
Типовий обід може складатися з, наприклад, горохового супу, бурякового салату, хліба і десертного млинця з ягодами.
Млинці. Суспільне Дніпро/Ілля Кононов
Експерти наголошують, що безкоштовне шкільне харчування позитивно впливає на відвідуваність й академічну успішність, особливо для студентів із низьким рівнем доходу.
Індія та Бразилія: прогрес попри економічні виклики
Індійська програма POSHAN годує понад 120 мільйонів дітей щодня, пропонуючи безкоштовні страви, як-от чапаті з панір-карі, сочевицею, овочами та молоком.
Програма сприяла підвищенню відвідуваності школи, особливо для дівчат, і покращенню харчування в сільській місцевості. Однак проблеми з якістю та логістикою у віддалених регіонах залишаються незмінними.
Тридцять відсотків інгредієнтів для бразильських шкільних обідів постачають із місцевих ферм, а серед страв ви побачите, наприклад, свинину з тушкованими овочами, чорну квасолю та рис. Це підтримує фермерів та допомагає дітям більше дізнаватися про сільське господарство рідного регіону.
Безкоштовна програма покращує харчування в сільській місцевості, але міські школи стикаються з проблемами фінансування та інфраструктури, що призводить до неоднорідної якості харчування для різних верств населення.
Індійський хліб, рис, сочевиця, овочі та мариновані огірк. Нью-Делі, Індія. AP/Manish Swarup
Сполучені Штати: проблеми з доступністю
Національна програма шкільних обідів США обслуговує 31 мільйон учнів щодня, пропонуючи дітям з низькими доходами безкоштовне харчування або ж часткову компенсацію його вартості.
Типові обіди мають бутерброди з індичкою, морквяні палички та фрукти, хоча оброблені продукти, такі як піца та курячі нагетси, залишаються поширеними у шкільних меню.
Учениця початкової школи Нортсайд, 9-річна Джордін Нельсон, куштує моркву в хумусі, 27 лютого 2013 рік. AP/Рохеліо В. Соліс
Наразі суттєвою проблемою залишається нездатність багатьох родин оплачувати своїм дітям шкільне харчування: деякі діти навіть мають перед школами борги за харчування, що призводить до насмішок з боку однокласників.
Велика Британія: реформи та традиції
Протягом багатьох років у шкільних їдальнях Великої Британії сталися кардинальні зміни, а останніми роками завдяки кампанії селебриті-шефа Джеймі Олівера відбувся різкий перехід у бік більш поживної їжі.
Кампанія Олівера підвищила стандарти шкільного харчування та зменшила кількість насичених жирів, цукру й солі в їжі для дітей.
Сучасні варіанти обіду у Великій Британії набагато різноманітніші, ніж навіть десять років тому, і враховують більше можливостей для учнів із різними дієтичними уподобанням чи релігійними переконаннями.
Типові гарячі шкільні обіди охоплюють вегетаріанську лазанью, запечені страви з м’ясом та овочами, свіжі салати, а також традиційні страви британської кухні, як-от вівчарський пиріг чи фіш-енд-чипс.
Король Великої Британії Карл III розмовляє з учнями початкової школи Рай-Оук, які отримують допомогу від проєкту “Коронаційна їжа, південно-східний Лондон, 14 листопада 2024 рік. AP/Джастін Талліс
Південна Корея: збалансована їжа та насичені смаки
Південнокорейські обіди містять страви з мінімальною обробкою, як-от рибний суп, кімчі, тофу на рисі та різноманітні овочі.
Хоча деякі експерти хвалять місцеву програму шкільних обідів за поживність та широке різноманіття місцевих страв (наприклад, часом можна побачити у шкільній їдальні ферментованого восьминога), часом звучать побажання, щоб було більше інтернаціональних страв, а учні могли розширити свої смаки та ближче ознайомитися з кулінарними традиціями інших країн.
Страва мапо тофу. Getty Images/Tom McCorkle for The Washington Post
Іспанія та Франція: боротьба з дитячим ожирінням
Як і багато інших країн, Іспанія має проблему дитячого ожиріння: у 2019 році дослідження виявили, що 40,6 % іспанських дітей у віці від шести до дев’яти років мають вагу, яка перевищує рекомендовану.
Незважаючи на те, що за шкільне харчування відповідають 17 обласних адміністрацій країни, центральний уряд оголосив про спільні заходи, спрямовані на оздоровлення дітей.
Франція, відома своєю вишуканою кухнею, пропонує учням гурманські страви, зокрема брі, стейк і яблучний пиріг, але водночас дотримується суворих правил харчування щодо розміру порцій, харчового складу та методів приготування.
Яблучний пиріг. AP/Matthew Mead
Наприклад, закуски, що містять понад 15 % жиру, можна подавати до 4 днів із 20, а це означає, що салати, курка-гриль із зернами та навіть смажена цесарка регулярно з’являються у французькому шкільному меню.
Тим часом італійське законодавство суворіше щодо нездорової їжі в шкільному меню та забороняє кафетеріям подавати смажену у фритюрі їжу, таку як чипси та смажена курка.
Тому популярні страви на обід — мінестроне, ризото з грибами, а час від часу — невелика порція морозива на десерт.