Минули десяті роковини смерті Девіда Бові та десята річниця релізу альбому Blackstar, який вийшов за два дні до смерті артиста. В альбомі Бові прощається з музикою та життям, підсумовуючи свої 69 років на Землі.
Більше про те, яким був прощальний альбом та останні декілька місяців життя Девіда Бові – у новому тексті.
Впливи та контекст
Музично, Blackstar часто називають продовженням попереднього альбому Бові — The Next Day, який вийшов у 2013 році, після десятирічної перерви.
Успіх альбому-повернення спонукав Бові до написання нової музики. Тож для свого наступного альбому, який став для нього останнім, артист зібрав новий бенд із джазових музикантів з Нью-Йорка, з якими Бові познайомила композиторка Марія Шнайдер.
Басист Тім Лефевр у інтервʼю для Rolling Stone сказав, що Бові спеціально набрав музикантів, які раніше вже грали разом, аби альбом звучав більш природно. А партії ударних та синтезаторів до пісень Sue та Girl Loves Me написав Пітер Мерфі, відомий за своїм проєктом LCD Soundsystems.
Серед гуртів та виконавців, які продюсер альбому Томі Вісконті називав як референси для Blackstar, були Кендрік Ламар, D’Angelo, Boards of Canada та Death Grips.
Символи смерті
Як відомо, під час роботи над альбомом Девід Бові боровся з раком печінки. Одна з версій, чому його останній альбом має саме таку назву, криється у його діагнозі. Часто ракові пухлини на маммограмах мають вигляд чорних зірок, а Blackstar якраз перекладається з англійської як “чорна зірка”.
Втім, назва та обкладинка не були єдиними символами смерті на цьому альбомі. На початку кліпу до однойменного синглу з альбому в кадрі зʼявляється скелет космонавта у скафандрі. Музичний оглядач Ентоні Фантано допустив, що цей скелет належить Майору Тому — герою пісні Space Oddity, яка свого часу і зробила Девіда Бові відомим. Пізніше цей скелет, уже без скафандра, летить у напрямку чорної діри.
Не менш символічним є кліп до пісні Lazarus, знятий за лічені тижні до смерті Бові. Як не дивно, музичне відео триває на дві з половиною хвилини менше, ніж альбомна версія пісні. Вочевидь, така різниця була викликана станом здоровʼя артиста.
Окрім доволі очевидної сцени, де Бові з повʼязкою на обличчі та ґудзиками на очах (також імовірно посилання на давньогрецьку традицію класти покійнику монети на очі) бʼється у конвульсіях, також є сцена, де він в одному зі своїх образів залізає у шафу. Ця деталь є відсиланням до того, як Бові виходив на сцену під час виступів в рамках туру на підтримку альбому Station to Station. Кожен концерт починався з того, що артист зʼявлявся на сцені, виходячи з конструкції, схожої на шафу. Але у Lazarus все навпаки — тепер Бові покидає сцену.
А образ із хвилястим костюмом, у якому Бові зʼявляється у цій сцені кліпу, відсилає до фотосесії фотографа Стіва Шапіро 1974 року. Шапіро згадує, що в цьому образі Бові малював кола та кабалістичний символ Древа Життя на папері, який слугував фоном для фото. Повернення до цього образу ніби натякає нам на те, що Бові сприймав смерть як невіддільну частину життя та частину того спектаклю, який розігрував стільки десятиліть.
Творче безсмертя
Втім, не тільки візуальні образи у кліпах працюють з темами смерті та переродження. Лірика пісень з Blackstar теж дає зрозуміти, що на цьому альбомі митець прощався з життям. Lazarus, центральний трек альбому, починається зі слів “Look up here, I’m in heaven. I’ve got scars that can’t be seen” (Подивіться вгору, я в раю. Моїх шрамів не видно).
Зараз ці слова виглядають як очевидне прощання з аудиторією. Але у ті два дні між релізом альбому та смертю Бові слова пісень мали набагато більше інтерпретацій. Що логічно — ніколи не можна бути впевненим у тому, що саме хотів сказати Бові. Його творчість завжди була сповнена сюрреалістичної лірики з нерідко окультними образами та символами. Тож і усі згадки смерті та переродження в цьому альбомі публіка спочатку сприймала суто символічно.
Тим паче раніше Бові вже порушував тему смерті у своїй творчості. Наприклад. наприкінці альбомів The Rise and Rall of Ziggy Stardust and The Spiders from Mars та Heathen. Бові “помирав” та “перероджувався” декілька разів за свою карʼєру. Тому в новому альбомі вбачали також суто символічні смерть та переродження. До того ж артист не розголошував ніякої інформації про свій стан здоровʼя.
Біблійний образ Лазаря Бові також обрав невипадково. У Біблії Лазар — це персонаж, якого Ісус воскресив за допомогою божої сили. У альбомі Blackstar Лазарем стає сам Бові. І нехай він не постає з могили так буквально і тілесно, як це робить біблійний персонаж, Бові продовжує жити крізь свою музику та тексти.
На це натякають також сцени з розпʼяттями у кліпі Blackstar та сцени, де Бові постає в образі проповідника з книгою, на обкладинці якої зображена чорна зірка. У тексті пісні Blackstar Бові натякає на те, що стане ще більш відомим після смерті. За своє життя він бачив не одну смерть музиканта світового масштабу: Джон Леннон, Браян Джонс, Курт Кобейн. Тому Бові чудово розумів, що чекає на його творчий спадок після смерті.
Хоча на Blackstar його творчість не закінчувалась. Після запису альбому Бові створив ще декілька демозаписів. Чи мали б ці записи стати посмертними релізами та доповнити його творчий задум, чи Бові планував випустити їх ще за життя, але не встиг — достеменно невідомо.
Іншим творчим планом Бові, якому не судилося здійснитися, було продовження бродвейського мюзиклу Lazarus, до якого Бові написав музику. Сам мюзикл продовжує сюжет фільму “Людина, що впала на Землю”, в якому Бові знявся ще у молодості.
Альбом Blackstar не був би таким загадковим та культовим, якби був присвячений лише смерті. Зрештою, Бові підбив підсумки усього свого життя та творчого шляху в цьому альбомі. Якби він не зачепив звичні для себе теми ідентичності, сексуальності, будови світу та не додав туди дрібку властивої йому грайливої іронії, все було би відразу зрозуміло.
Але Бові знову зробив так, аби слухачі по всьому світу розплутували усі символи, посилання та згадували образи з минулого. І навіть через десять років після виходу альбому та смерті автора критики та фанати досі шукають сенси та знаходять різні трактування образів у ліриці та музиці альбому.