Актор театру та кіно, заслужений артист України Віктор Жданов став гостем програми “Точка опори” на каналі “Дім”. В інтерв’ю Світлані Леонтьєвій актор розповів про перебування на Донеччині напередодні повномасштабного вторгнення, про рідну Херсонщину, як виїжджав 2014 року з Донецька та що відчував після 24 лютого 2022-го року.
Актор Віктор Жданов народився на Херсонщині. З 2000 року працював у Донецькому національному академічному українському музично-драматичному театрі. Після окупації Донецька в 2014-му переїхав до Києва, де став актором Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра і почав активно зніматися у кіно та серіалах. З 2022 року Віктор Жданов працює у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.
– У 2014 році ми виїхали з Донецька з власної волі. Адже не могли миритися з тим, що там відбувалося. Було чітке розуміння, що тобою маніпулюватимуть, керуватимуть, і ти матимеш виконувати це. Я розумів, що будуть насаджувати російську мову, хочав на той час Донецький театр вже 2 роки як працював виключно з українськомовним репертуаром. Наш театр розділився, я відстоював свою думку, а хтось казав, що “русский мир – это хорошо”. Тоді я зробив свій вибір і не став хамелеоном, – розповів Віктор Жданов.
Напередодні повномасштабного вторгнення актор перебував у Сєвєродонецьку, де працював над зйомками фільму “Сірі бджоли” за романом Андрія Куркова. Проте дивом артист вчасно виїхав із пекельної точки:
– Коли у моєї дружини запитали – де її дім, вона відповіла: “Там, де моя сім’я”. Коли нас викинуло з Донецька, в нас не було нічого, ми гуртувалися і допомагали одне одному. 22 лютого 2022-го нас вивезли з Сєвєродонецька, де я був на зйомках. 23-го я сів у машину та поїхав у Херсон, а вже 24-го бігом поїхав звідти.
Актору вдалося навіть вивезти близьких людей на Київщину, проте безліч його друзів та родичів залишилися на Херсонщині. Сам Віктор Жданов разом із родиною у перші дні після повернення до Києва виїхали у Львів, де провели кілька місяців. Зараз артист активно працює в театрі та всім серцем підтримує рідний Херсон. Каже – херсонці неабияк вразили його спротивом та силою. Крім того, актор пригадав момент, як дізнався про підрив ГЕС:
– О шостій годині ранку мені подзвонив кум з Херсонщини і каже: “Уявляєш, с**а, підірвали ГЕС”. Отаким чином я про це дізнався, адже в новинах ще навіть нічого не було. Через хвилин 20-30 з’явилися повідомлення. Наше село не затопило, воно далеко. Справа в тому, що після того, як ми 2014 року виїхали, залишилися без нічого, тому я нічого доброго і порядного не чекаю. Їх треба просто знищувати. Вичищати!
Артист зауважив – сьогодні він, як і більшість українців, вже не відчуває злість, гнів та ненависть. Натомість намагається подолати трагічні події сьогодення:
– Народ виснажений, ми страждаємо, але все одно борімося і поборемо. У нас немає злості. Якби була, ми б творили те саме, що роблять ці нелюди. Мені сподобався вислів про те, що ми боремося за свою країну, за її цілісність, а вони борються за примху однієї людини.