Заслужена артистка України Олександра Тарновська стала гостею програми “Точка опори” на каналі “Дом”. У відвертому інтервʼю Світлані Леонтьєвій акторка розповіла про найскладніші моменти життя в окупованому Херсоні та зізналася, чому лише після звільнення рідного міста вирішила виїхати на більше безпечну територію.
Олександра Тарновська – заслужена артистка України, народилася в Херсоні. Акторка та завідувачка трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша. Працювала в Київському, Чернігівському та Миколаївському лялькових театрах, а у 1990 році заснувала дитячу театр-студію у Севастополі. Після вторгнення росії в Україну, 24 лютого, опинилася в окупованому Херсоні та не залишала місто до його звільнення. Артистка зізнається – життя в окупації було нелегким, але вона не могла залишити свою домівку, друзів, близьких по духу людей і лише, коли залишатися вдома стало неможливо – поїхала у Київ.
“Коли сусідній будинок було зруйновано, коли загинула працівниця нашого театру Наташенька, яка працювала в касі – залишатися було неможливо! Тоді я поїхала в Київ! Дякую любим киянам, які підтримували мене протягом окупації. Київ зустрів мене радістю зі сльозами на очах, адже я залишила своїх і приїхала до своїх, рідних”, – поділилася акторка Олександра Тарновська в ефірі каналу “Дом”.
Зараз артистка почувається в безпеці, а ось у Херсоні могла про це лише мріяти. Нестерпні умови життя – відсутність, світла, води, звʼязку і шалені ціни в магазинах були реальністю окупованої території 260 днів. Проте найважчим була відсутність зв’язку та доступу до достовірних джерел інформації.
“З 1 травня у нас не було звʼязку – українські оператори не діяли. Нам потрібно було купувати російські SIM-карти, але для цього треба було прийти до крамниці з паспортом, а ми не показували їм свої документи. Тому я пішла до друзів на ринок, щоб вони встановили ту карту на старенький телефон. Бо нам треба було виходити на звʼязок. Наприклад, коли ракета влучила у будинок моєї подруги, ми мали подзвонити і сказати рідним, що вона жива”, – коментує акторка.
Але зустрічі з окупантами таки траплялися. Олександра Тарновська розповідає – коли бачила загарбників, відчувала неабиякі емоції та силу.
“Я з ними не розмовляла, але бачила. Якось заходила в крамницю, а назустріч виходила ця мразь з автоматом. Став і дивиться на мене. Я спочатку розгубилася, а потім зрозуміла – мені немає чого боятися, я, мабуть, розучилася боятися, тому піднялася і стала дивитися йому в очі. На що почула: “Мы че, не боимся?” А я просто мовчала і дивилася в очі, думала – роби, що хочеш, тварюка. Але він відступив”, – поділилася Олександра Тарновська в інтервʼю Світлані Леонтьєвій.
Херсонці відстоювали свою землю і трималися до кінця. Навіть про те, що ЗСУ зайшли на окуповану територію, вони дізналися не одразу, адже більшість людей були відрізані від новин та джерел інформації.
“6 листопада у нас не було світла, води, тепла, інформації – жодні оператори не працювали зовсім! Зв’язку не було – ми ходили одне до одного в гості та обмінювались інформацією. А 9-го у моєму будинку з’явилося світло буквально на 3-4 години, але прочитати новини не вдалося. 11 листопада я вийшла на ринок і мені знайомий сказав, що в Херсоні почалася якась провокація, адже люди бачили машину з українським прапором. Наступного дня мені сестра розповіла, що підірвали нашу телевежу – але пізніше ми зрозуміли, що то окупанти відходили і лютувати. Ми поспілкувалися з сестрою і я вирішила провести її до зупинки, підійшли до автобуса, як раптом виходить жінка з дитиною, а у них на плечах висить прапор і я зрозуміла, що нас звільнили”, – зі сльозами на очах розповіла акторка Олександра Тарновська у програмі “Точка опори”.
Дивіться програму “Точка опори” зі Світланою Леонтьєвою щосереди о 21:00 на сайті каналу “Дом”, а також на YouTube-майданчику каналу.
