Акторка Лариса Кадочникова, найбільш відома роллю Марічки у фільмі “Тіні забутих предків”, відмовилася говорити українською мовою під час церемонії вручення премії імені Параджанова.
Відео із заходу опублікували у Telegram-каналі “Деколонізація.Україна”.
Церемонія вручення відбулася у столичному Будинку кіно 9 січня. Премією відзначали професійні дебюти минулого року.
Під час події до акторки звернувся журналіст із проханням говорити українською мовою. Однак у відповідь Кадочникова попросила поважати її, оскільки “багато зробила для України”, а українською виступає в театрі й зараз “має право говорити хоч англійською мовою”.
Вона також закликала “любити й розуміти” одне одного, бо якщо “будемо ворогувати й ненавидіти через дурниці, то ми загинемо”. Її слова викликали оплески в залі.
Письменниця Лариса Ніцой у Facebook розкритикувала Кадочникову, і назвала її “українофобкою”. Вона також зазначила, що публічно виступати акторка повинна була українською: “Хочеться запитати в цієї лауреатки багатьох премій, Ларіси Кадочніковой, для якої країни «она сдєлала достаточно»? Для Московії? Тягнучи все життя в Україну рускій мір, популяризуючи його язик, за яким прийшли танки?”
Хто така Лариса Кадочникова
Лариса Кадочникова — українська акторка театру і кіно, лауреатка Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1991) та народна артистка України з 1992 року.
З 1964 року грає у Київському театрі російської драми імені Лесі Українки (нині “Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки”).
Після повного переходу на українську мову виступів Кадочникова залишилася єдиною актрисою театру, якій можна грати російською мовою.
“І скажу, мене дивовижно приймають. Люди просто забувають про те, якою мовою я говорю, а включаються в атмосферу вистави. Потім, будемо чесні, я вже не можу перевчитися. До речі, у «Тінях забутих предків» я теж говорила російською мовою, а потім мене озвучувала українська актриса “, — коментувала Кадочникова.
Національна спілка кінематографістів України відреагувала на публічний скандал, опублікувавши офіційний коментар у соцмережах:
“Стався прикрий інцидент. 9 січня, під час вручення спілчанської премії імені Сергія Параджанова, актриса Лариса Кадочникова виступила російською мовою. Це викликало суперечливу реакцію присутніх на церемонії у Червоній залі Будинку кіно. Дехто зажадав від знаної акторки говорити українською, інші підтримали артистку, яка, у відповідь, пояснила: у державному театрі імені Лесі Українки вона грає вистави українською, а зараз має право виступити будь-якою іншою. Ця подія дістала доволі широкий резонанс у ЗМІ.
Звісно, хотілося б, аби легендарна виконавиця ролі Марічки у «Тінях забутих предків» говорила українською не тільки у просторі фільму, а й часо-просторі сучасної України, яка протистоїть навалі рашистсьської орди. Навалі, яка призвела до повної дискредитації усіх компонентів «русского міра» в очах і душах українців. Відтак зрозумілим є дражливе сприйняття вже самого звучання російської лінгви. У стінах нашої Спілки, Будинку кіно це звучання нині зведено до мінімуму, що є наслідком природного процесу опору намірам російської імперії знищити Україну як таку – нашу культуру, мову, саму ментальність. Вже вкотре за останні триста літ.
Разом з тим будьмо обачливими. Не варто зараховувати до «ворогів» тих представників старшого покоління українських кінематографістів, які продовжують спілкуватися переважно російською. Хоча б тому, що незрідка їх внесок у нашу культуру є непроминущим і справді фундаментальним. Ролі, зіграні Ларисою Кадочниковою у «Тінях забутих предків» Сергія Параджанова, «Криниці для спраглих», «Вечорі на Івана Купала», «Білому птасі з чорною ознакою» Юрія Іллєнка, «Комісари» Миколи Мащенка назавжди лишаться в історії українського кіно. Її виступи російською ажніяк не є викликом, чи зумисною провокацією, як видається декому. Мисткиня, яка стільки зробила для нашого кіно, має право на повагу і прощення за певні атавізми, мовну архаїку. На терезах історії переважає зроблене для культури, давайте виходити саме з цього простого засновку.
Спілка кінематографістів свідома того, що в її діяльності щодо поширення і ствердження вітчизняної екранної культури питання розвитку і життєствердження української мови мусять займати першорядне місце. І так, власне, і є. У численних заходах, які відбуваються в Будинку кіно у Києві, в регіональних центрах, фільмовий екран звучить українською – як і весь огром коментування та спілкування. Зокрема, ми ставили і будемо ставити питання про комплексну державну програму реставрації кращих фільмів минулого, з обов’язковим дублюванням українською мовою. Потворним виявам культурної політики, які принижували нашу мову в радянському, та й – будемо одвертими – у зовсім недавньому минулому мусить прийти кінець.”
Лариса Кадочникова розповіла, що перейшла на українську мову на сцені та старається спілкуватися нею в житті. А непорозуміння на премії Параджанова сталося, бо вона розгубилася.
Акторка зазначила, що хоча раніше у побуті все своє життя спілкувалася російською, повномасштабне вторгнення “змінило мене, мій рідний Театр Лесі Українки, моїх шанувальників, всю нашу країну”.
“Україна — мій дім, і нікуди я не збираюсь. Я перейшла на українську мову на сцені і намагаюся, наскільки це можливо, спілкуватися нею в житті. Сподіваюся, що моє щире звернення вичерпає непорозуміння, що сталося”, — сказала Кадочникова.
Поліна Горлач, Суспільне Культура
Головне зображення: Олег Михайлюта (Фагот) і Лариса Кадочникова. Фото Дмитра Томашпольського
