На знімальному майданчику одного з шоу телеканалу “Дім” Анатолій Анатоліч відверто розповів, чим зі зробленого за ці півтори роки пишається найбільше, чому навчився під час життя наодинці та зізнався, чому не виїхав за кордон разом із родиною.
Ведучий Анатолій Анатоліч зауважує – за час повномасштабної війни його ставлення до життя та сенси не змінилися, а лише посилилися. Зараз він продовжує працювати над своїм YouTube-каналом і радіє поверненню родини із-за кордону, адже тривалий час він перебував удома сам:
– Чесно кажучи, за цей час я нічому не навчився. Не думаю, що самотність чомусь навчає, вона може тільки пригнічувати. В цьому немає нічого хорошого окрім зустрічі після тривалої розлуки. На цьому все – готувати собі я не навчився, жити самому мені не подобалося, навіть, коли у мене був вільний час – у цьому не було якогось кайфу чи шарму.
Телезірка зізнається – йому не потрібен був час на перезавантаження чи відпочинок, адже одного разу він вже мав такий шанс:
– До війни я постійно був з родиною, і якось дружина мені подарувала квитки в Лос-Анджелес. Я там був тиждень, і мені цього вистачило. Так, це було прикольно, але я зрозумів, що мені цікаво пізнавати світ зі своїми дітьми, тому що, коли я щось бачу, але немає з ким поділитися цими емоціями – мені це не подобається. Я буваю сам, але більше мені подобається проводити час з родиною.
Анатолій Анатоліч також розповів, що встиг зробити за час повномасштабного вторгнення і про що можна буде згадувати після перемоги:
– Це насправді дрібниці, я не можу сказати, що цим дуже пишаюся, але я щасливий, що моя родина жива-здорова, мої діти повернулися в Україну, в свій дім. Я причетний до величезної кількості важливих речей, зборів коштів, наприклад, у Варшаві я вів благодійний захід, на якому зібрали майже 4 млн гривень, у Чикаго я був одним із тих, хто на сцені продав прапор за 69 тис. дол., у Відні продав прапор “Азову” за 30 тис. євро. Під час Нью-Йоркського марафону я зібрав майже півмільйона грн на взуття для українських військових. Це було суперкруто! Це не те, чим я пишаюся, але постійна причетність до таких соціальних речей – це те, що має бути само собою в житті кожного лідера думок. Всі популярні люди завжди отримували багато від своєї популярності – безкоштовні походи в ресторани чи великі гонорари, а сьогодні час віддавати це. Більшість зірок це зрозуміли, дехто, на жаль, – ні. За ці 1,5 роки я більше віддавав, але це не героїзм, а нормальний стан для лідерів думок.
А ще, за словами Анатолія Анатоліча, саме його популярність дала зрозуміти – що навіть під час страшної війни його місце в Україні:
– В кінці березня 2022 року я зайшов у магазин у Кагарлику, в якому продавали ковбасу. Це був дуже складний період – перші тижні війни. І коли продавчиня мене побачила, вона просто перелізла через прилавок, щоб мене обійняти – для неї було важливо, що я був там, у цьому Кагарлику, у тому магазині. Це одна з причин, чому я не міг бути зі своєю родиною за кордоном, хоча я міг виїжджати. Проте я відчуваю, що маю бути дотичним до того, що відбувається тут. Тому я спілкувався з людьми в Бородянці, Ізюмі, Ягідному і так далі. Це не тому що я піддавався тенденціям, а тому що впевнений – зараз час коли ми перетворилися із популярних людей на обслуговуючий персонал
інформаційного поля і ЗСУ.
