Минулої суботи на телеканалі СТБ відбулась премʼєра документального фільму «Мистецтво на війні», знятого Обʼєднанням українських продюсерів, SPACE Production та німецькою компанією BROADVIEW.
У фільмі українські музиканти, художники, скульптори та мистецтвознавці розповіли про важливість культури під час війни, а деякі – про те, як з митця перекваліфікуватись у військового. Один із героїв фільму – Андрій Хливнюк, український музикант, вокаліст, автор текстів гурту «Бумбокс», а від початку війни – рядовий Сил Оборони України. Про діяльність під час війни, колишніх прихильників з росії та сенси пісень, які сьогодні стали пророчими, – в матеріалі.
На початку весни Андрій був задіяний у добровольчому підрозділі «Софія», потім брав участь у гуманітарних місіях в Київській області і не тільки. Цей підрозділ став поліцейським.
Музикант розповів: “Моїм завданням було оснащення підрозділу. Потім виник напрямок аеророзвідки, а пізніше – ударної безпілотної авіації. Думаю, що у цій війні виграють логістика та розум. Тож дуже важливим є забезпечення нашої армії всім необхідним”.
Андрій зізнався, що рок-гурт і робота в патрульній поліції – це дві паралельні реальності для нього, які ніяк не перетинаються.
Аудиторія, яку мав гурт в пострадянському просторі, розділилася ще в 2014 році на тих, хто розуміє, що відбувається, і на тих, хто ні.
“Пояснювати це такій величезній кількості людей – річ марна. Або в людини є критичне мислення і вона все розуміє, або робить інший вибір. Якщо вона слідкує за моєю офіційною сторінкою чи сторінкою гурту, і їй цікаво, чому цей чувак, який співав про «вахтеров», зараз вдягнув військову форму – вона може проаналізувати події та зрозуміти. Якщо пропаганда не дає їй такої змоги, то вона в зоні ризику, – пояснив Хливнюк. – Очільники і, відповідно, громадяни країни, де я був популярний, намагаються нас знищити, зруйнувати наші будинки, інфраструктуру, вбивають наших дітей, ґвалтують жінок, займаються мародерством. Для мене це очевидно, як і для всіх жителів моєї країни, і всього цивілізованого світу. Їм промили сильно мозок, підмінили поняття любові до своєї крани і культури на поняття любові до нелюдської диктатури, схожої на всі інші диктатури різних часів, як дві краплі води… Ті, в кого інтелекту достатньо, щоб розуміти, що їхня країна веде загарбницьку війну на знищення цілої нації – або просто втекли, або в процесі еміграції, або чинять опір, який можуть чинити. Інших не перевчити. А нам залишається діяти, аби найближчі, найрідніші наші залишилися живими. Усе дуже просто”.
Чимало прихильників гурту писали, що від початку повномасштабної війни слова пісень гурту “Бумбокс” стали пророчими.
Сам Андрій відзначив: “Всі пісні – це метафори, це образи. В залежності від того, які найгостріші емоційні відчуття у аудиторії зараз, ті сенси і виринають назовні. Ну от, наприклад, є пісня «Дурень», записана багато років тому. Вона про стосунки людей, про те, що навіть після розриву один із коханців продовжує кохати свою партнерку чи партнера. Вона докорінно змінила свій сенс зараз. «Знищено переправу між нами, останній міст» – тепер це той злощасний Кримський міст. «Міста мої у вогні» – те, що було метафорою раніше, стало реальністю нашого життя зараз. Багато фраз змінили свій сенс, про це кажуть і люди після концерту. «Цей світ під три чорти несеться, як вибуху хвиля, як річкою крига» з пісні «Безодня» була записана до вторгнення. А зараз ці слова для багатьох людей з езопової мови перейшли в пряму”.
Читайте повне інтерв’ю Андрія Хливнюка на сайті СТБ
