На телеканалі К1 стартувало тревел-шоу «Андрій подорожує». З нагоди прем’єри знайомимо вас з ведучим проєкту Андрієм Мостовим. Як юрист із Миколаєва став тревел-блогером? Заради якої мрії він емігрував до Польщі? Та яким був його творчий шлях – від перших невдалих зйомок до телебачення?
Еміграція заради мрії
– Андрію, розкажіть про себе. Звідки ви родом? Ким мріяли стати в дитинстві?
– Я народився у Миколаєві. У дитинстві мріяв стати футболістом. Я захоплювався грою Андрія Шевченка і дивився на наших футболістів як на щось недосяжне. Але коли подорослішав, зрозумів, що життя не завжди складається так, як мріється. Мрії інколи проходять повз. Після школи я вступив до Чорноморського національного університету імені Петра Могили на юридичний факультет. Юридичну освіту для мене обрали батьки, тому що це гуманітарна спеціальність. Вони хотіли, щоб я мав можливість розвиватися і не працювати фізично. Бо вони самі родом з села, все життя працювали руками і мріяли про іншу долю для мене. Після закінчення університету я 4 роки працював юристом. Але зрозумів: без зв’язків у цій сфері складно досягнути того, чого хочу. Тому вирішив шукати себе в іншому місці – і поїхав до Варшави. Я переїхав до Польщі у 2015 році. Уже 11 років живу в еміграції.
– Чому вирішили емігрувати? І чому обрали саме Польщу?
– Це було дуже складне рішення. Залишити дім, батьків, друзів, звичне життя – непросто. Але комфорт не завжди веде туди, куди хочеш прийти.
Переїзд до Польщі був нелегким. Насправді я їхав сюди просто на заробітки. Я не знав польської мови, а в кишені було лише 100 доларів. Я ночами працював на складах по 12 годин підряд. Планував побути в Польщі 4-5 місяців, щоб заробити трохи грошей… на квиток до Нью-Йорка. Я виріс на Голлівудських фільмах. Але я любив не блокбастери, а саме справжнє американське кінематографічне кіно, мені дуже подобалася нью-йоркська картинка, атмосфера Нью-Йорка. І я мріяв одного дня потрапити туди…
– Чи вдалося зрештою здійснити свою мрію й побувати у Нью-Йорку?
– Поки що ні. Але мрія жива. Можливо саме через те, що я з дитинства поглинав всю цю культуру американського кіно, для мене зараз важливо робити максимально кінематографічну картинку у своїх відео. Мені здається, що більшість людей, які дивляться мої відео, навіть не помічають, що я додаю «зерно», фарбую картинку таким чином, щоб воно було якісним.
– Як сталося, що ви все ж таки залишилися жити в Польщі?
– Коли я заробив мінімальні гроші на квиток до Нью-Йорка, то зібрався звільнятися з польської фірми, де тоді працював. Але шеф мені запропонував підвищення і пообіцяв зробити посвідку на проживання. Цим, можна сказати, «купив» мене. Так я залишився в Польщі і живу тут уже 11 років. І я не жалію про це своє рішення, бо зараз у мене тут уже своя сім’я – дружина-полька і улюблена киця.
Фантастична Ісландія і крінжовий Вроцлав
– Пам’ятаєте свою першу подорож?
– Так. Коли трохи заробив грошей, то одразу поїхав до Гданська на музичний фестиваль, де був просто неймовірний лайн-ап: виступали такі відомі виконавці, як, наприклад, гурт Kasabian. Я дуже люблю музику.
– Як ви пройшли шлях від емігранта з Миколаєва до ведучого тревел-блогу?
– Спочатку в Польщі у мене було типове емігрантське життя. Я працював фізично: у нічні зміни на складах – розвантажував овочі, тягав мішки. А весь вільний час присвячував навчанню: вчився знімати, монтувати, робити якісне відео. Назбирав гроші на свою першу камеру. Потім почав активно подорожувати: Австрія, Хорватія, Італія. І десь через дев’ять років постійної практики я зрозумів, що відеозйомка – це моя справа. Почав робити комерційні замовлення, знімати для бізнесів, а потім – уже й подорожувати з камерою. Після перших таких поїздок – до Позітано та Венеції – усвідомив, що хочу створювати якісний кінематографічний контент. Почав інвестувати в техніку, купив кілька камер і дронів, постійно оновлюю обладнання. Згодом додав сценарій, сторітелінг – і так прийшов до того, що маю зараз. Сподіваюся, це тільки початок.
– Рахували, скільки країн уже відвідали?
– Ні, не рахував. І взагалі, вважаю, що рахувати країни не зовсім коректно. Наприклад, якщо брати Чехію, то там окрім Праги і ще кількох міст нема на що дивитися. А якщо взяти Францію, там практично кожне місто має свою історію і неймовірну атмосферу. Якщо брати Італію, то там кожен регіон – наче інша країна: інша культура, інша архітектура. Я проїхав практично всю Італію, був там багато разів, і нізащо не проміняв би всі ці поїздки туди на окремі подорожі, скажімо, до Чехії, Німеччини чи Словаччини.
– Скількома мовами володієте?
– Українською, польською, англійською і ще однією, яку не хочу називати.
– Пам’ятаєте свій перший тревел-випуск?
– Так, це був Вроцлав. Я зустрів на просторах інтернету таку фразу, що якщо твоє перше відео – це не крінж, то ти щось робиш неправильно. І от випуск про Вроцлав – це був суцільний крінж (сміється). Я не міг зв’язати двох слів, бекав, мекав, постійно збивався. Відео досі лежить у мене на YouTube, але закрите. Це як нагадування: перше відео завжди невдале. І це нормально.
– За цей час, поки ви займаєтесь тревелом, які найдивовижніші місця ви відвідали і які вас найбільше вразили?
– Ісландія – це країна, яка змінила мій погляд на життя. До поїздки туди мене лякали, що там немає дерев, майже немає людей, що там все інакше. Але я дуже люблю фільм «Таємне життя Волтера Мітті», який був знятий саме в Ісландії. Тому я мріяв побачити ці місця. І коли потрапив до Ісландії – зрозумів, що ніколи й ніде не бачив нічого подібного. Це унікальна країна. Вона – для душі. Там ти знаходиш себе, а не просто їдеш у відпустку. Ісландію певно можна порівняти з Фарерськими островами чи Новою Зеландією.
Падіння у водоспад та заплив з китами
– Що вважаєте своєю найбільшою туристичною удачею, коли вдалося зняти щось унікальне?
– Увесь фільм про Ісландію став для мене переломним. Саме він дав мені життя як тревел-блогеру, тому що до нього я сам не вірив, що у мене щось вийде. Якщо говорити про те, що унікальне вдалося зняти… Сама Ісландія унікальна країна. Але був один особливий кадр – мені вдалося зробити кадри з розбитого літака, який лежить на чорному вулканічному піску на пляжі Рейнісьф’яра. Я таких кадрів не бачив у інших блогерів. Більше того, я зміг зняти його з дрона у той момент, коли довкола не було жодної іншої людини. Хоча там завжди багато туристів. І цей кадр має дуже епічний вигляд. Я ним пишаюся, він у мене зараз навіть на заставці на моніторі й на телефоні.
– Саме випуск про Ісландію став найпопулярнішим на вашому YouTube-каналі. Як думаєте, чому?
– Бо це був не просто тревел. Я зробив його як фільм. Таким чином, щоб передати свої враження від присутності в Ісландії. Щоб глядачі змогли відчути те, що відчував я, коли подорожував тією країною.
– Які у вас були найекстремальніші зйомки?
– В Ісландії я поліз у водоспад. Просто зняв кросівки і впав у цю водоверть. Це було круто.
– Ви не завжди подорожуєте наодинці. Іноді в кадрі можна побачити вашу дружину. Вона не хоче стати повноправною ведучою нарівні з вами?
– Вона постійно бере участь у зйомках як операторка. Коли в мене немає можливості поставити камеру на штатив, вона мені завжди допомагає. Їй спокійно, коли вона поряд зі мною, а мені спокійно, коли мене знімає людина, яка вміє це робити. Я давно займаюся зйомками, багато знань передаю їй, і мені дуже подобається, як вона знімає. До речі, вона планує завести свій YouTube-канал, але польською. Тоді вже я буду їй допомагати зі зйомками. Вона знає українську, бо живе з українцем, але поки розмовляє українською не дуже добре.
– Які подорожі плануєте найближчим часом?
– Через місяць їду до Фінляндії та Лапландії. Хочу проїхати країну з півдня на північ – побувати в Гельсінкі, Оулу, Рованіємі, заїхати до Санта-Клауса, відвідати національний парк, поїхати на хаскі-сафарі, скі-картинг… А ще хочу до подорожі додати такий акцент міфологічності, тому що у Лапландії і в Фінляндії дуже сильна міфологічна культура.
Також дуже хочу потрапити на Фарерські острови. Сподіваюся реалізувати цю поїздку навесні.
– А які місця мрієте відвідати?
– Мрію відвідати Нову Зеландію. А ще – Французьку Полінезію, тому що там неймовірна природа, дуже різноманітна морська і океанічна фауна. І я б хотів поплавати з китами.
– Чи є у вас місце сили?
– Напевно, це Ісландія. А ще люблю Італію – там інший ритм життя. Італійці не живуть у постійному стресі, і цьому у них варто повчитися.
– Як ви відчуваєте, чому тревел-проєкти зараз потрібні українським глядачам?
– Можу відповісти, опираючись на ті коментарі, які отримую під своїми відео. Наприклад, люди старшого віку дякують, що показую їм ті місця, які вони вже самі не можуть відвідати. Багато людей зараз не можуть подорожувати. Але вони пишуть, що мають змогу подорожувати онлайн разом зі мною. Це дуже цінно. Такі позитивні коментарі надихають.
– Як ви відреагували, коли дізналися, що ваш проєкт хочуть показувати на телебаченні?
– Я був здивований. Хто я – і де телебачення… Я виріс на «Орлі і Решці», вважав це неймовірним проєктом за мільйони доларів, до якого неможливо дотягнутися. А коли мені написали з телеканалу, що хочуть показувати мій тревел-проєкт на ТБ, я спочатку подумав, що це жарт. А потім зрозумів – усе серйозно.
Можу сказати відверто, що перш за все, пишаюся тим, що я можу сказати своїм батькам, що мене будуть показувати по телебаченню, тому що для них це показник, що їх дитина чогось досягла. І, можливо, для них це буде приводом пишатися мною.