“Останній рік зробив з їхніми долями неймовірний оберт. Початок війни застав їх у Маріуполі. Потім три місяці пекельних боїв та нелюдських випробувань. Полон. П’ять місяців їх роз’єднувала всього одна стіна московського Лефортового. Україна. Вдома. Тоді ми і познайомилися з Тавром. Зараз з Гендальфом. Ми зустрілися, як давні знайомі. Посеред теревень про війну я раптом спіймала себе на думці – їм немає і 30, а життєвої мудрості і справжності у них на багатьох. Просто неймовірно, як пройшовши скрізь зраду, страх, втрати, торкнувшись смерті, для них важливим є офіцерська честь, суспільна мораль та громадянський обов’язок. Ці двоє про служіння, не про дріб’язок. Богдан Кротевич (Тавр), Ілля Самойленко (Гендальф). Ті, що мають честь” – у розмові з Наталією Мосейчук.
Головна АЗОВ 22