Патронатна служба “Янголи Азову” у своєму Telegram оприлюднила історію “азовця”:
Мене звати Михайло, позивний – Архангел. До 2015 року працював начальником IT-департаменту. Не зміг залишитись в стороні, кинув все, звільнився і пішов захищати Батьківщину у лавах «Азову».
З 2015 по 2018 я відслужив у розвідці полку. Потім звільнився, жив цивільним життям. 24 лютого я був готовим – зібрав речі, броню. Тож як тільки подзвонили – поїхав на базу, де збирались азовські добровольці. Далі брав участь у боях за Київ разом із ССО Азов. Тоді ж нам запропонували йти на деблокаду Маріуполя, я згодився, адже там були всі мої побратими. Пізніше сказали, що треба летіти гвинтокрилами. Так я та опинився в Маріуполі.
Ми сіли на Азовсталі. Тоді частина міста була ще наша, тож я майже одразу приєднався до своїх, з розвідки. Ми виконували різні задачі по місту. Воно вже тоді було майже знищене – танки ворога просто працювали по багатоповерхівках, не зважаючи на цивільних. Мене шокувало, що маріупольці буквально перестали звертати увагу на обстріли, просто ходили вулицями. Ми спали по 2-3 години, часто харчувались самими батончиками. Гризлись за кожний метр землі, але, на жаль, нас було занадто мало.
Буквально за декілька днів я отримав поранення: наша група намагалась витягти пораненого та тіло загиблого, але нас помітили, думаю, що з безпілотника. Нас обстріляли з міномета.
Як пораненого мене переправили на бункер в Азовсталі. Мене, разом з іншими пораненими евакуювали гвинтокрилом до лікарні ім. Мечнікова у Дніпрі. Там мене одразу зустріла дівчина з Патронатної служби. Забезпечували усім – від їжі та білизни до лікування та відновлення.
На сьогодні я закінчую реабілітацію. Одразу після цього – повернусь у стрій.
Сайт TV-Парк існує завдяки Вашій фінансовій підтримці. Дякуємо за допомогу! Допомога редакції
