Офіцер 12-ї бригади НГУ «Азов» розповідає про початок війни в Донецьку, переведення до Маріуполя, знайомство з майбутньою дружиною, плани звільнитися з військової служби, які обірвало повномасштабне вторгнення, евакуацію рідних на «Азовсталь», маріупольський драмтеатр, бої в місті та поранення. Його чотирирічний син навчився писати в бункері під час бомбардувань російської авіації. А в травні 2022-го з металургійного комбінату вийшли спочатку цивільні, серед яких були його дружина із сином, а згодом оборонці, зокрема й Андрій. Після повернення з полону «Джуліан» залишився служити в «Азові».
00:00 — Вступ
00:51 — Харків-Донецьк-Маріуполь
03:51 — Знайомство з майбутньою дружиною
06:16 — Звільнення з військової служби
09:08 — Початок повномасштабного вторгнення в Маріуполі
11:52 — Евакуація рідних на «Азовсталь»
13:55 — Організація оборони Маріуполя
16:14 — Авіаудар по драмтеатру
22:26 — Бойові дії в Маріуполі та поранення
25:58 — «Своих не бросаем» — це лише слова
27:17 — Дружина і син на «Азовсталі»
36:32 — Евакуація із «Азовсталі»
40:00 — Зрадники серед військових
42:29 — Це — війна на виживання
44:00 — Вихід українських оборонців з «Азовсталі»
48:31 — Краплинка кожного з нас залишилась в «Азовсталі»
У другій частині сюжету Андрій розповідає про полон в Оленівці і теракт, вчинений окупантами, а також про вихід з полону та зустріч із рідними.
Оленівка — тюрма на окупованій території України в Донецькій області. В цій частині Андрій розповідає про долю оборонців Маріуполя після виходу зі заводу «Азовсталь», «рускій мір», військові злочини росіян, катування, масове вбивство полонених у колонії в ніч на 29.07.2022: «Полон не про збереження життя. Життя у тебе там потроху забирають».
Ділиться особистими переживаннями від звільнення з полону, розповідає як зустрівся з рідними після довгої розлуки. Жахіття, які «Джуліану» довелося пройти, тривожать його досі, навіть після звільнення з полону 22.09.2022. Попри все, Андрій продовжує службу в «Азові», бореться за повернення всіх полонених і мріє про мирне життя, коли його син та інші діти зможуть ходити до школи.
00:00 — Вступ
02:07 — Оформлення полонених в Оленівці
03:50 — Про допити в колонії
05:37 — Спілкування з росіянами — це вже катування
08:05 — Про жалюгідний “рускій мір”
11:41 — Про теракт в Оленівці
14:00 — Момент вибуху
16:00 — Про наслідки теракту
16:42 — Як окупанти фальшували розслідування
21:52 — Порівняння з ударом HIMARS по Макіївці
23:03 — росіяни брали в полон цивільних
26:05 — Звільнення з полону
32:26 — Вперше в житті так зрадів поліції
34:19 — Про звістки від рідних у полоні
36:03 — Як подзвонив мамі після звільнення
37:47 — Потрійне бажання рідних
39:02 — Найкращий подарунок для матері
41:30 — Зустріч із дружиною та сином
42:56 — Дружина з сином були вимушені виїхати за кордон
44:00 — Реабілітація після полону
45:41 — Полон для мене не закінчується
46:06 — Чому важливо говорити після звільнення
48:15 — Про що мріє герой