Валерій Петренко — один з тих легендарних бійців, які навесні минулого року боронили Маріуполь. За наказом головнокомандувача “Тейваз” з побратимами задля збереження життя вийшов з “Азовсталі” у полон. Замість обіцяних кількох місяців розвідник “Азову” пробув у російській буцегарні 354 дні. Нещодавно Валерію виповнилося 27 років. У подарунок від дружини прихильник конструктора LEGO і всесвітів Marvel та DC отримав власну фігурку та фігурки полеглих в Маріуполі друзів.
У липні 2022-го головний редактор сайту The Brothers Brick Ендрю Бікрафт, який є знаним розробником історично обґрунтованих конструкторів на військову тематику, показав LEGO-фігурки захисників Маріуполя. Серед них командир “Азову” Денис “Редіс” Прокопенко, його заступник Святослав “Калина” Паламар, начальник штабу Богдан “Тавр” Кротевич та інші бійці.
Фігурки LEGO – командири “Азову”: зліва направо Богдан Кротевич (“Тавр”, начальник штабу “Азову”), Денис Прокопенко (“Редіс”, командир “Азову”) та Святослав Паламар (“Калина”, заступник командира “Азову”)
Попросила зробити фігурку коханого і його полеглих друзів
Ця новина вийшла напередодні дня народження “Тейваза”. Катерина Петренко подумала, якби Бікрафт зробив фігурку її коханого, бо Валерій давно є прихильником цього конструктора. В рідному Бердянську у нього було багато LEGO, на жаль, все залишилося в окупації.
“Написала Ендрю з проханням створити фігурку з моїм чоловіком, який на той час понад два місяці знаходився в полоні. Він одразу погодився, надіслала різні фотографії Валерія. Продовжили листування, з якого я зрозуміла, що Ендрю всіляко підтримує Україну і зокрема оборонців Маріуполя. І я наважилася попросити, щоб він зробив фігурки найкращих друзів мого чоловіка, які загинули в Маріуполі”.
Валерій у Маріуполі навесні 2022 року
Виробництво фігурок “азовців” затягнулося. За словами Катерини, сталася прикрість з приміщенням — затопило склад, де працював Бікрафт. І процес все відкладався. Так пройшов майже рік.
У полоні думки були про родину і тещини торти
6 травня 2023 року “Тейваз” вийшов на волю. Якщо ви слідкуєте за новинами про обміни полоненими, то безумовно бачили його світлину, яка була зроблена у перші хвилини Валерія на вільній Україні. Коли боєць вийшов з автобуса, колишній командир дав йому телефон. Валерій одразу зателефонував дружині.
“Перше, що я спитав, чи зробили Макару операцію і як син почувається. Дружина відповіла, що все чудово.”
З народження хлопчик потребував хірургічного втручання, бо були проблеми по урології. Окупація, переїзд і тільки взимку вдалося все вилікувати завдяки підтримці Патронатної служби “Янголи Азову”.
Від почутої новини щойно звільнений військовослужбовець присів на траву. Розчулився, розплакався. Каже, рік мріяв почути голос коханої. А ще — з’їсти чогось солодкого.
“Я місяць був на “Азовсталі”, з 14 квітня. У нас зовсім не було хліба, а мені хотілося його з’їсти. А ще моя теща пече смачні торти. “Медовик” та “Празький” — мої улюблені. У полоні тільки й мріяв скуштувати їх знову”.
Пам’ять про загиблих у Маріуполі друзів
Валерій отримав довгоочікуваний подарунок — 4 фігурки. Їх “Тейвазу” передала Катерина Прокопенко, дружина “Редіса”, яка нещодавно повернулася з Америки, де і зустрілася з Ендрю Бікрафтом. У Сполучених штатах вона як голова Асоціації родин захисників “Азовсталі” зі своєю заступницею Юлією Федосюк та звільненим сержантом бригади “Азов” Арсенієм Федосюком в рамках кампанії щодо полонених захисників Маріуполя провели низку зустрічей з впливовими особистостями.
“Тейваз” тримає свою фігурку LEGO
Валерій і друзі – фігурки LEGO
“Тейваз” був дуже щасливим, коли побачив ці фігурки, адже вони — пам’ять про його друзів. “Стікс”, “Алігатор” та “Іслам” — всі вони полягли під час боїв у Маріуполі. Втрата побратимів — невщухаючий біль у серці Валерія, рана, яка болітиме все його життя.
“Вони для мене були справжніми друзями. Навряд ще такі будуть у моєму житті. “Алігатор”, “Стікс”, “Іслам”, хлопці, я буду завжди про вас пам’ятати”, — каже Валерій.
“Стікс” підірвав російський “Раптор”
Сергій “Стікс” Распутний — молодший лейтенант, командир взводу вогневої підтримки “Азову”. Народився 4 липня 1987 року у Києві. Тут він і виріс. Був донором крові, багато допомагав людям, і загалом був цікавою різносторонньою людиною.
Все життя займався власним фізичним розвитком, зокрема у підлітковому віці тайським боксом. Цікавився арахнологією — розведенням павуків-птахоїдів. Дружина Євгенія підтримувала свого коханого, власне саме вона у 2015 році й подарувала Сергію першого павука.
“Стікс” загинув, обороняючи Маріуполь
Фігурка LEGO “Стікс”
Не був байдужим до історії та давньої міфології. Завдяки цьому й обрав собі позивний. Стікс — одна з річок Аїду, що дев’ять разів обтікала підземне царство. Воду Стікса вважали отруйною. На ній древні боги присягали, коли виникали суперечки. І ці клятви навіть вони не могли порушити — такою потужною була сила цієї річки. Ще Сергій був нумізматом, мав велику кількість монет, левову частину з них складали екземпляри Царської росії та Третього рейху.
До лав “Азову” приєднався на початку 2015 року. Паралельно вчився на заочному відділені на механіка у Національній академії кораблебудування імені адмірала Макарова. Через два роки Сергій став батьком. “Стікс” дуже любив доньку Кіру і мріяв, коли вона трохи підросте, разом з нею мандрувати світом.
Сергій героїчно загинув у Маріуполі — 2 квітня 2022 року куля снайпера вбила “Стікса”. “Поцілуй донечку і скажи їй, що в мене все добре. Я її дуже кохаю! Вона — дочка азовця!”, — написав він дружині у своєму останньому повідомленні за кілька днів до загибелі.
За свої військові досягнення Сергій був нагороджений “Козацьким хрестом” III ступеня за багатомісячну оборону Світлодарської дуги на Донеччині, та посмертно орденом “За мужність” III ступеня за оборону Маріуполя. Саме “Стікс” в оточеному Маріуполі потопив російський катер “Раптор”. Ще один підбив, але тому вдалося відпливти.
“Іслам” боронив Маріуполь у 2014 році
Костянтин “Іслам” Беліменко — інструктор (розвідник) бойової групи розвідки “Азова”. Йому було 28. Народився на Харківщині у Пісочині. Навчався у Харківському державному автотранспортному коледжі та Харківському національному університеті будівництва й архітектури.
З дитинства займався боротьбою, самбо та дзюдо, а в більш дорослому віці — кікбоксингом і тайським боксом. Брав участь у всеукраїнських змаганнях, де займав призові місця.
“Іслам” повернувся до лав “Азову” у 2020
Фігурка LEGO “Іслам”
Був ультрас футбольного клубу “Металіст” (Харків), представник колективу Nord Side Firm. З початком Революції гідності активно відстоював проукраїнські позиції на столичному Майдані, а також у рідному Харкові. Був учасником боїв на Римарській у ніч з 14 на 15 березня 2014 року та відстоював будівлю “Просвіти” під час атак сепаратистів та проросійських бойовиків.
Влітку 2014 року Костянтин пішов захищати цілісність України, він став одним з бійців “Азову”. Брав участь в боях за звільнення Мар’їнки 4 серпня 2014 року і отримав поранення від вибуху радіокерованого фугасу. Після лікування та реабілітації “Іслам” залишався активним учасником “азовського” руху. У 2020-му повернувся на службу.
20 березня 2022 року він поліг у Маріуполі. Це сталося у ближньому бою під час штурму однієї з позицій ворога. В листопаді 2015 року Костянтин був нагороджений медаллю “Захисник Маріуполя”, пізніше відзнакою Президента “За участь в антитерористичній операції”. А орден “За мужність” III ступеня був вже посмертним.
Увічнили “Алігатора” в кліпі “Океана Ельзи”
Дмитро “Алігатор” Ольховик — родом з міста Суми. Попри те, що Дмитра виховала бабуся, він був прикладом мужності, вихованості, скромності та доброти. Дуже гарним другом і просто чудовою людиною.
Дмитро загинув 7 квітня 2022 року під час боїв. Незадовго до цієї трагічної події кулеметник “Азову” Микола Кущ (позивний “Фрост”) на свій телефон сфотографував Дмитра, коли він йшов розбитою вулицею у Приморському районі Маріуполя.
“Алігатор” у розбитому Маріуполі Фото: Микола Кущ/Instagram
Згодом ця світлина стане заставкою для пісні “Місто Мрії” у виконанні фронтмену гурту “Океан Ельзи” Святослава Вакарчука.
Ось що про той момент згадує “Фрост” в одному з інтерв’ю: “Насправді, абсолютно випадкова фотографія. Ми тоді міняли свою дислокацію, переміщувалися у приватному секторі. І це перший день боїв у приватному секторі. Ще зранку це було ціле місто, а вже під вечір його практично рознесли вщент.
“Алігатор” – приклад мужності, вихованості, скромності та доброти
Фігурка LEGO “Алігатор”
Тобто там уже повсюди земля від снарядів, яка порозліталася, уже знаки завалені, будівлі розмазані. Ми йшли, на той момент було спокійно, не стріляли і йшов сніг. І разом зі снігом постійно падав попіл, тому що навколо дуже багато будинків горіло. “Алігатор” тоді просто підійшов до хлопців, там попереду була наша позиція. А я просто побачив цей кадр, як він йде, оцю всю атмосферу навколо, і вирішив на телефон сфотографувати. Так вдалося його увічнити”.
За словами побратима, Дмитро — один з тих людей, яких буде реально не вистачати.
“Сказати, що він був хоробрим воїном це буквально не сказати нічого. Він сміявся в обличчя всім обставинам. Він ніколи не втрачав почуття гумору, навіть у найкритичніших ситуаціях. Пам’ятаю, як ми лежали під мінометним обстрілом на асфальті, на відкритій місцевості, дивились один на одного і щиро сміялись, усвідомлюючи свою безпорадність На превеликий жаль, у квітні під час боїв за центр міста “Алігатор” загинув. Але навіть перед смертю він був спокійний, сміючись над своїм станом, казав, що все фігня, зараз евс пройде”
З Дмитром Ольховиком, у якого не залишилося рідних, попрощалися у Києві 7 квітня.
Мріє про легендарний конструктор і деокупацію України
Макар теж, як і батько, любить конструктори. Перший йому подарував Сергій Каліберда з позивним “Мангуст”. Він був командиром першої групи розвідки спецпризначення “Азов”, де служив Валерій Петренко. “Мангуста” звільнили з полону у ніч на 22 вересня 2022 року. Сергій з дружиною Оленою допомагали Макару та Катерині поки “Тейваз” перебував за ґратами.
Родина Петренків
Валерій згадує, що в дитинстві батьки купували йому тільки маленькі набори. А у сина його хрещеного був великий середньовічний замок.
“Я постійно, коли приходив до них, казав: “Данило, діставай конструктор”. І ми його розбирали та наново збирали безліч разів. Дома в Бердянську залишилася колекція з пів сотні коміксів. У кімнаті журнальний стіл, на ньому телевізор, а навколо нього абсолютно весь простір заставлений фігурками. Серед них — герої всесвіту Marvel та DC, кінофраншизи Star Wars, колекційні Kinder Surprise тощо”.
Фігурка LEGO “Тейваз”
Бетмен — улюблений герой Валерія. Про нього “Тейваз” знає абсолютно все. Якось у магазині з іграшками “азовець” угледів конструктор Batmobile. І не зміг встояти, хоча, за його словами, до магазину родина прийшла, щоб купити якусь іграшку сину Макару. Тепер мрія Валерія — легендарний конструктор “Сокіл тисячоліття” з саги “Зоряні війни”. І деокупація рідного Бердянська, а також всієї території України.