14 вересня 2024 року стало найщасливішою датою для матері “азовця” Іллі та його коханої Маргарити. Цього дня їхня рідна людина повернулася з російського полону. “Умпа” пробув у ворожих застінках 26 місяців. За кілька тижнів після повернення Ілля освідчився Маргариті, влаштувавши дівчині сюрприз.
Але пара відклала весілля до наступного року, бо нині найголовніше — реабілітація після полону, який сильно позначився на здоров’ї бійця. Ілля і Маргарита з Харкова, але живуть у Києві. Для Свої пара розповіла історію знайомства, згадали події в Маріуполі, про полон і день освідчення.
В “Азові” знайшов родину, на жаль, багато побратимів полягли в Маріуполі
Ілля має диплом Харківського університету будівництва та архітектури. За спеціальністю він цивільний архітектор. Ілля каже, що це доволі перспективна спеціальність, проте він обрав армію.
“А я хотів служити, тому у 2018 році перевівся на заочне відділення на контракт і поїхав у Київ.”
“Я вже був знайомий з ідеологією “Азова”, в Харкові був постійним учасником “азовського” руху. Тому питання, до якого підрозділу приєднатися, не виникало. Я навіть інших варіантів не розглядав. На мою думку, “Азов” до повномасштабного вторгнення був унікальним бойовим підрозділом, і те, що я побачив після полону — своєї думки не змінив”, — зазначив він.
З хлопців, з якими “Умпа” проходив Курс молодого бійця, був сформований взвод у третій роті.
“Умпа” (праворуч) з побратимом “Кельтом”, 2019 рік
“Так ми і потрапили до першого батальйону. Два роки був кулеметником, а на початок вторгнення — стрілцем-гранатометником. В “Азові” я знайшов родину, познайомився з крутими хлопцями, на жаль, багатьох з них вже немає серед нас — вони полягли у боях за Маріуполь”, — сказав “Умпа”.
Кохання на Новий рік
Маргарита та Ілля познайомилися, коли хлопець вже служив, через спільну подругу. Маргарита розповідає, вони почали спілкуватися в соцмережі, а коли дівчина потрапила до лікарні, то “Умпа” дистанційно її підтримував.
Ілля з Маргаритою у рідному Харкові до повномасштабної війни
“Вперше зустрілися, коли Ілля приїздив додому в Харків у відпустку, після цього почали ще більше спілкуватися. А потім я запросила його відсвяткувати 2021 рік разом з моєю компанією. Перший поцілунок і четвертого січня — день початку наших стосунків”, — поділилася Маргарита.
Напередодні вторгнення у мами був день народження
На початок великої війни “Умпа” з побратимами свого батальйону був у Маріуполі. Каже, розуміли, що ситуація напружена, але ніхто не очікував такого масштабу. За день до вторгнення Ілля навіть встиг відправити в Харків свої документи. Щоправда, Маргарита змогла отримати їх на пошті лише через місяць і то, скориставшись знайомствами, бо тоді в Харкові відділення перевізника ще були зачинені.
“Напередодні вторгнення у мами Іллі був день народження, і ми по-сімейному святкували. Подзвонив Ілля, привітав маму. Мені треба було їхати додому, але в останній момент вирішила залишитись у Іллі вдома, де згодом ми і почули перші вибухи”, — згадує Маргарита.
Того дня Ілля переказав мамі гроші на подарунок — вона хотіла золотий браслет. І цей браслет жінка носила, не знімаючи, всі 2,5 роки, поки син був у полоні. Та найбільша цінність для Ірини — дитячі світлини і малюнки сина.
Війна об’єднала найдорожчих жінок Іллі
Після четвертої ранку 24 лютого у Харкові пролунали перші вибухи. Мама Іллі жила в тому районі, куди з першого дня почалися прильоти. Тому вона зі своїми рідними переховувалася у бункері.
“Зв’язку взагалі не було, поговорити могли тільки тоді, коли вона на кілька хвилин підіймалась на поверхню. А ми живемо у приватному секторі, і нам пощастило, бо все, що летіло, повз нас. Тому на нашому шматочку було відносно спокійно.
Пам’ятаю одну з наших розмов, коли мама Іллі сказала, що хоче яблуко. А у нас у льоху було все: багато консервації, і яблука. Тому я запросила їх до нас.
Десь місяць ми жили разом: я зі своїми батьками, мама Іллі, бабуся, її брат з дружиною”, — розповіла Маргарита.
Каже, що війна їх об’єднала ще більше. Хоча і в мирні часи вони добре ладнали, підтримували одна одну, коли після відпустки Ілля з Харкова їхав до Маріуполя. Ще більше вони об’єдналися у боротьбі за визволення свого сина і коханого. А ближче до кінця березня найдорожчі жінки Іллі нарешті поїхали з Харкова у безпечне місце.
Привітав кохану з днем народження, далі тиша 2,5 роки
7 травня Ілля привітав кохану з днем народження. Аби підключитися до інтернету і надіслати повідомлення, “Умпа” ходив до сусіднього бункеру на “Азовсталі”, а тоді це було дуже ризиковано. А далі — тиша. Аж до обміну.
“Умпа” (посередині) з побратимами, Маріуполь, весна 2022
Про вихід у полон “Умпа” не повідомив рідним. Вони про це дізналися вже з новин. Ретельно роздивлялися відео й фото, намагалися знайти на них Іллю. Через кілька тижнів отримали офіційне підтвердження — Ілля в російському полоні.
“Як тільки почалася повномасштабна війна, Ілля мені сказав: “Уяви, що у нас діти, це двійня, я поїхав і ти залишилася з ними — це твоя мама і моя. І тобі треба ними опікуватися”. І мені здається, що ця фраза поставила “на паузу” всі мої емоції і переживання, бо мені треба було піклуватися про наших матерів”, — розповіла Маргарита.
У полоні пробув 10% свого життя
23-й день народження оборонець Маріуполя “відсвяткував” в Оленівці. У Горлівській колонії Іллі виповнилося 24. А 25-річчя зустрів у виправній колонії у Кіровську.
Перебуваючи в застінках, ніяких планів не будував. Бо плани — це ціль, до якої крокуєш, щоб досягти. А там ми мріяли
“Багато було часу, щоб обміркувати своє життя, вчинки. Що встиг зробити, а що ні. Але минулого вже не повернеш. Мені дуже шкода було втраченого часу. Мені 25 років, у колонії я просидів 26 місяців, а це 10% від мого життя. Жахлива цифра. У травні 2022 року моє життя поставили “на паузу”, а у вересні 2024 воно продовжується…”, — сказав Ілля.
За тиждень до обміну військовополонених опитали. Питання було одне — залишаєтесь чи на обмін? А 13 вересня, у п’ятницю, близько десятої ранку Іллю з хлопцями перевели до іншого бараку.
Перша зустріч після обміну
“Там ми перевдяглися у мультикам, і нас відправили у клітку на вулиці чекати — це зона між етапами. Там просиділи цілий день. Кілька разів до нас підходив співробітник колонії і казав, то нас подають на обмін, то ні, то домовляються, то обмін зривається, щось незрозуміле. А останній раз підійшов зі словами, що “воронок” за нами прийде о шостій вечора, а далі на літаку. Але особисто у мене після почутого не було ніяких емоцій. Для себе вирішив: радіти зарано, поки не побачу український прапор”, — поділився “Умпа”.
Весілля буде пізніше, зараз головне — реабілітація
Через п’ять днів після обміну Ілля купив обручку. А освідчився Маргариті 28 вересня.
“Одразу після обміну я кілька разів говорила, що нам треба зробити фотосесію. Ілля без ентузіазму реагував на мою ідею, бо він не любить фотографуватися. А саме в цей день, 28 вересня, сказав, що замовив фотосесію. Я здивувалася, але нічого не запідозрила. Ми разом приїхали на наше улюблене місце. Оля нас фотографувала, а потім Ілля каже, що йому треба до автівки збігати. Оля в цей момент мене фотографувала і крутила так, щоб я до Іллі завжди була спиною.
І в якийсь момент розвертає мене, і я бачу свого коханого з букетом троянд. Він запропонував бути його дружиною і одягнув на палець обручку.
До речі, підібрати прикрасу і визначитися з розміром допомогла його мама. Про це я пізніше дізналася”, — розповіла Маргарита.
Заручини Іллі і Маргарити відбулися в історичному центрі Києва / Автор: Ольга Малюченко
Конкретної дати весілля ще немає. Але наступного року Ілля і Маргарита планують обов’язково одружитися. Їхні мами з нетерпінням чекають цього дня. А поки “Умпа” проходить реабілітацію, адже роки у полоні позначилися на його здоров’ї.
