Головна Техно

Боїнг-747 Джамбо – культовий пенсіонер

Boeing-747 більше не буде випускатися (фото: Adam Bolotin)

Останній Boeing-747 вийшов зі стапелів: про те, як цей літак ледь не поховав Boeing, але став культовим, розповідає Defence Express.

У історії авіації не так й багато літаків, які можливо назвати культовими, але Boeing-747 справедливо несе саме цю регалію і робив це протягом понад півсторіччя. 7 грудня 2022 року з елінгу заводу компанії Boeing у Сієтлі викотили останній 1574-й випущений Boeing-747.

Останнім замовником цього літака стала Atlas Air, яка отримає борт у вантажній версії на початку 2023 року після випробувань та фарбування машини.

І хоча ці машини ще будуть літати декілька найближчих десятиріч, але вони підуть в історію, програвши доволі однотипним широкофюзеляжним двомоторним лайнерам. Водночас Boeing-747 все ж таки залишається найбільш характерним цивільним літаком, який складно сплутати з будь-яким іншим через форму фюзеляжу та пам’яткою про часи, коли політ у літаку нагадував круїз, а не переповнену електричку.

Загалом створення Boeing-747 розпочалось у 1963 році з військового проекту транспортного літака. Попри наявність C-141 Starlifter, який у першій версії міг брати 29 тонн вантажу (подальші версії – 41 т.), Пентагон замовив грандіознішу машину.

Роботи велись за програмою CX-Heavy Logistics System та передбачали створення літака, який буде здатний підняти 52 тонни та мати великі габарити вантажного відсіку. Але цей проект у 1965 році програв майбутньому C-5 Galaxy від Lockheed.

Водночас на ринку цивільної авіації спостерігався бум, який вимагав появи великого пасажирського лайнера і на базі військового проекту було вирішено зробити лайнер. І хоча у Boeing тоді вважали, що майбутнє цивільної авіації за надзвуковими машинами, але у випадку потреби планували просувати CX у ролі вантажного літака. Тобто була обрана win-win стратегія, яка ледь не знищила Boeing, але стала одним з найбільших успіхів компанії.

У квітні 1966 року перші 25 майбутніх Boeing-747 замовив американський гігант Pan Am. Вони обійшлись у 525 млн доларів, що зараз еквівалентно близько 3,5 млрд доларів. Така масштабна інвестиція дозволила авіапервізнику прямо вплинути на розробку літака та внести своє бачення, виходячи з того, що потрібно перевізнику.

Початкова ідея з високопланом та другою палубою вздовж усього літака пішла у кошик і за 28 місяців був сконструйований літак, який і став Boeing-747. Звісно без унікальних на той час двигунів Pratt & Whitney JT9D, реалізувати це було б занадто складно, але і так строки розробки були скорочені до 65% від штатного планування.

Ще один маленький факт про промисловість США у 60-х роках. Збирати величезний 747-ий не було де, тому Boeing просто побудував новий завод, найбільший завод на той час, з найбільшим елінгом у світі. Земля під Сієтлом була придбана у 1966 році, а у 1968 році з нього вже вийшов перший борт.

Перший Boeing-747 (архів Boeing)

Як це вдалось: просто літак почали будувати разом із заводом. Коли зібрали перший повногабаритний макет в елінгу ще не було даху [інженери з 60-х передають привіт інженерам 20-х років XXI сторіччя, які бідкаються, що не можуть масштабувати виробництво літаків].

Коли Boeing публічно викотив свій літак він вже мав портфель замовлень від 26 авіакомпаній, розробка коштувала 1 млрд доларів (приблизно 6 млрд зараз). Це ввігнало Boeing у величезні борги – “мінус” 2 млрд тодішніх доларів і від того, чи полетіть літак та, чи буде він успішним залежало все. Тому у розробці приймались доволі радикальні рішення, наприклад для протидії високошвидкісному флатеру у гондоли двигунів поставили баласт… зі збідненого урану.

У 1970 році після всіх випробувань та отримання сертифіката льотної готовності перший Boeing-747 було передано Pan Am. Випускали літак, як корабель, його “хрестила” перша леді США Пет Ніксон, лише пляшку не розбили, але облили кольоровою водою. Але ті, хто вважає, що далі почався тріумфальний політ Boeing-747 – помиляються.

Після отримання базового портфеля замовлень та першого польоту за 1,5 роки Boeing отримав контракт лише на 2 літаки. Рецесія 1969-1970-х років та нафтова криза 1973 року – це те, що змусило авіакомпанії урізати свої плани, бо пасажири почали економити і взагалі менше літати. А Boeing-747, попри те, що мав чудові характеристики щодо собівартості польоту, демонстрував їх лише у випадку 100% завантаженості.

При 70% пасажирів літак витрачав 95% палива від показника повної наповненості. Саме тому на цих літаках почали встановлювати бари, піаніно та інші речі, які могли приманити клієнтів. Також першочергова стратегія Boeing з можливістю конверсії літака у транспортний зіграла свою роль, багато компаній просто перероблювали літаки під ці задачі в яких вони могли показати високу економічність.

Але літак став незамінним для рейсів високої протяжності, в якій доволі міцно зайняв нішу і став взагалі символом транс-атлантичних чи транс-тихоокеанських маршрутів. Для цих задач навіть створили спеціальну версію 747SP для супер-дальніх безпосадкових перельотів.

І хоча таких машин побудували лише 45 одиниць, цей напрям розвитку став основним і всі подальші оновлення машини мали на меті саме збільшення дальності. Остання версія 747-8 Intercontinental може перевозити 467 пасажирів на 15 тисяч кілометрів. Для порівняння у першій версії 747-100 дальність була 8556 км, а місткість у двокласовій конфігурації складала 452 пасажири.

Звісно Boeing-747 став базою для спеціальних машин, через його виключні характеристики, бо до появи Ан-124 “Руслан” він (у версії 747-400) був найбільш вантажопідйомним літаком. Носій Space Shuttle, президентський “борт №1” – Air Force One, повітряні командні пункти E-4B, дослідні повітряні лабораторії – все це Boeing-747.

Багато проектів так і залишилось без розвитку, наприклад перетворити Boeing-747 у носій крилатих ракет – одразу 100 AGM-86 ALCM. Але 747 CMCA програв майбутньому B-1 Lancer, хоча зараз фактично до цієї ідеї повернулись, але з використанням “милиці” у вигляді піддонів.

Інші, наприклад, 747 AAC, який передбачав перетворення літака на повітряний авіаносець з “мікро-винищувачами” й досі вважається тим, що концептуально можливо, але навіщо.

Таким чином, Boeing-747 – це своя окрема епоха, літак, який з’явився завдяки амбіціям та дійсно став королем неба завдяки технічному генію та впевненості у подоланні всіх перешкод.