Вже сьогодні на каналі НТН стартує 24-серійна стрічка «Прикордонники». Як знімали екшн сцени та на що нарікали актори? Ділимося деякими закадровими секретами першого на вітчизняному телебаченні серіалу про українських курсантів.
Бій холостими патронами
Однією з локацій для зйомок серіалу «Прикордонники» став колишній фанерний завод, який уже багато років не працює. Там творча група знімала сцену стрілецького бою курсантів з ворожою ДРГ.
«Все мало бути максимально реалістично, – розповідає режисер Олексій Єсаков. – Щоб правдиво відтворити цю сцену, ми спочатку приїхали маленькою творчою групою і приблизно розклали, як міг би відбутися бій. Після цього я запросив на локацію Володимира Ращука, виконавця головної ролі, і запитав: чи правильно те, що ми придумали? Володимир – не тільки актор, а й військовослужбовець – бойовий офіцер бригади швидкого реагування Нацгвардії «Рубіж», батальйону «Свобода». Під час всього серіалу він контролював кожен наш рух і не давав наробити помилок».
Сцену перестрілки з ворожою ДРГ, яка на екрані триватиме щонайбільше три хвилини, знімали вісім годин. Усі складні трюки виконували професійні каскадери за умов максимальної безпеки.
«Коли головний герой ризикує собою, це ставить під ризик ще 60-100 людей довкола нього. Тож на знімальному майданчику ми використовуємо лише холості патрони – це зброя, яка придатна тільки для зйомок, вона повністю безпечна», – ділиться подробицями Дмитро Савенко, постановник трюкових сцен серіалу «Прикордонники».
Солодка кров
Якщо трапляються «перестрілки», то будуть і «постраждалі». Тому роботи у департаменту гриму вистачало.
«Деякі дії серіалу відбуваються на початку повномасштабного вторгнення, тому в кадрі є герої з побоями, кульовими пораненнями…. Перед зйомками доводилось уточнювати у режисера всі нюанси, включаючи обставини поранення персонажів. І, відштовхуючись від цієї інформації, гримувати героїв так, щоб це мало максимально реалістичний вигляд», – ділиться подробицями художниця з гриму Олена Клєщова.
Кров на тілі та обличчях курсового офіцера і його підопічних – кропітка робота професійних гримерів.
«Реальну кров для зйомок бойовика не візьме жоден режисер, – продовжує розповідь Олена. – По-перше, вона погано відтирається з костюмів та реквізиту. По-друге, вигляд у кадрі має значно гірший за штучну. Тому ми «пускаємо» кров у кадрі за власними рецептами і зі спеціальних матеріалів. Наприклад, я варю «кров» із цукрового сиропу і пігментів, щоб за необхідності актор міг навіть брати цю кров до рота – вона солодка. А ще додаю консервант, щоб її вистачило на кілька зйомочних днів».
Шрами з силікону
Володимир Ращук за сценарієм – колишній учасник АТО, який на фронті зазнав тяжкого поранення. Перед кожною сценою за його участю гримерам доводилось малювати на його тілі шрами.
«Цей персонаж має травму руки, через яку він не може потрапити назад на фронт, до своїх побратимів, – розповідає художниця з гриму Олена Клєщова. – Наш шрам – це спеціальна накладка, на яку наноситься клей, і вона розміщується на шкірі. А потім розфарбовується спеціальними фарбами».
За словами Олени, хоча деякі екшн сцени на екрані тривають кілька хвилин, підготовка до зйомок займає багато часу і вимагає серйозних зусиль:
«Складність виробництва таких шрамів чи ран полягає в тому, що вони мають бути пластичними – з латексу або з силікону. Для виготовлення силіконової накладки чи форми для неї потрібно кілька годин. Крім того, це не дешево: вартість одного шраму, який ми використовуємо – півтори-дві тисячі гривень. А форма під шрам – удвічі дорожча, а їх треба декілька!».
Зазвичай, пластичний грим – це складний процес.
«Інколи ти не можеш з першого разу зробити все ідеально. У вогку й прохолодну погоду силікони застигають погано. Буває, що не зводяться краї або оболонка зверху застигла, а всередині ні. Це вже брак, який іде на смітник», – стверджує вона.
Без кучерів, але з ролями
Над образами героїв серіалу гримерам довелося попрацювати ще до початку зйомок. Так, актору Дмитру Павку обстригли кучері, щоб образ курсанта став достовірнішим.
«Він був з довгим волоссям і бородатий. Але його кучері з брутальністю Андрія ніяк не збігалися, тому було прийнято рішення його коротко підстригти. Він дуже не хотів, страждав, але ми його вмовили. І коли знімали перші кадри, всі жінки біля монітора сказали: «Вау, який красунчик!», – коментує гример.
Ще одному актору – Демету Чхетіані, у якого було довге волосся, поставили умову ще на етапі кастингу: поголишся – отримаєш роль.
«Я не вагався ні хвилини, одразу побрився наголо. А пізніше дізнався, що у мого персонажа найменша кількість змін на проєкті. Спочатку засумував, потім нагадав собі, що маленьких ролей не буває. І вже коли сів читати сценарій, зрозумів: ось ця гадюка на прізвисько Хамло запам’ятається глядачам надовго», – згадує Демет.
Зима влітку та 100 відтінків пікселю
Один з викликів, який постав перед знімальною командою – показати глядачам зиму посеред літа. За словами режисера серіалу Олексія Єсакова, це було справді складно, адже надворі – спека, а головні герої – одягнуті в зимовий одяг:
«Ми знімали влітку початок повномасштабного вторгнення. Курсанти бігали по лісу в бушлатах, флісках, шоломах, броніках, зі зброєю… Було дуже спекотно й непросто, але нам вдалося максимально відтворити зимову картину».
У сценах, де одночасно була задіяна велика кількість героїв, художники з костюмів зіткнулися з доволі важкими завданнями.
«Через те, що влітку знімається багато фільмів та серіалів, нам було складно одягнути всіх персонажів у військову форму. І я збирала її по всіх костюмерних Києва та Київської області. Загалом для серіалу нам знадобилось десь близько 500 літніх і зимових комплектів», – зізнається художниця з костюмів Мар’яна Рудомьоткіна.
За словами Мар’яни, головне було – розібратися, яка саме військова форма потрібна в тій чи іншій сцені серіалу «Прикордонники»:
«До повномасштабного вторгнення існувала форма «5.11», після початку великої війни українські військові перейшли на «Піксель», а ще в стрічці є кадри, де викладачі прикордонної Академії стоять у парадній формі. Також потрібно було розібратися в нашивках та різноманітті кольорів, тому цей проєкт я б назвала «100 відтінків пікселю».
У серіалі є й романтичні сцени під дощем, і брутальні у багнюці.
«Під час зйомок деяких сцен, артистам треба було дуже швидко переодягатися, відмивати обличчя від бруду. Між кадрами – 15 хвилин, і за цей час треба було підготувати від 10 до 15 людей», – згадує Марʼяна.
Зрозуміло, що при такому інтенсивному режимі зйомок можна було й забути про їжу. Але на знімальному майданчику несподівано траплялись і приємні моменти. Так, для всієї команди проєкту улюбленими стали сцени з хотдогами та кавою на заправках WOG, адже їх на кожен дубль було вдосталь і перепадало не лише акторам, а й знімальній групі.
Герої-сценаристи та чотирилапий друг!
Цікаво, що в кадрі «Прикордонників» глядачі зможуть побачити і декого з творчої групи серіалу. Наприклад, авторам сценарію – Богдану Гацеляку та Яроставу Стеню – дістались окремі ролі викладачів прикордонної академії.
«Ми хочемо залишити свій слід в історії, тому в кожному кіно- і телепроєкті маємо невеличкі ролі, – розповідає Ярослав Стень. – В серіалі «Прикордонники» ми з Богданом фігуруємо, як викладачі Академії. Цікаво, що прототипи викладачів, яких ми граємо, стали мої реальні родичі, які мають відношення як до військової справи, так і до академії. Таким чином я вирішив передати привіти своїй родині».
Також глядачів чекає приємний сюрприз. У курсантів-прикордонників з’явиться чотирилапий друг – 3-місячне щеня німецької вівчарки. Звідки він взявся? Як його звуть? Не будемо розкривати деталі, глядачі все дізнаються, якщо побачать серіал «Прикордонники».
