22 жовтня Володимир Зеленський у Швеції підписав лист про наміри придбати від 100 до 150 літаків Gripen для українських Повітряних сил. Пізніше уточнив, що Україна розраховує отримати 150 винищувачів, перші з яких надійдуть уже наступного року.
В умовах застарілого радянського парку літаків Повітряні сили отримають можливість значно оновити та уніфікувати літаки. Замовлення може стати найбільшою військовою угодою в історії України та зробить її Повітряні сили другими у світі за кількістю Gripen у своєму складі. Що це за літаки, чому Україна їх обрала та якою може бути їх роль в умовах російської агресії — читайте в матеріалі Суспільного.
Три види літаків в одній моделі
У 1980-х роках кілька шведських компаній, серед яких Volvo та Saab, об’єдналися у спільне підприємство, яке на вимогу військових розробило літак нового покоління для заміни застарілого авіапарку шведських Військово-повітряних сил. Він мав бути меншим за розмірами та легшим за старі літаки, а найголовніше — поєднувати можливості розвідника, бомбардувальника та винищувача, каже оглядач порталу “Мілітарний” Вадим Кушніков. Так з’явився шведський “грифон” JAS 39 Gripen. Вимогами військових до літака були відносно простий ремонт та обслуговування, відсутність потреби в довгих злітних смугах та можливість злітати й сідати на непідготовлені дороги, аеродроми та ґрунт. “Шведи жили в умовах холодної війни та близькості до тодішнього Радянського Союзу й країн Варшавського блоку. Розуміючи, що стаціонарну наземну інфраструктуру можна уразити досить швидко, вони побудували доктрину розосередження та доктрину максимального виживання своїх сил за тих умов. [“Ґріпени”] можуть успішно злітати з автострад, швидко бути підготовленими до вильоту, споряджені без ангарної інфраструктури та “з коліс” застосовуватись до виконання завдань”, — каже Кушніков.
Гнучкість в обслуговуванні стала однією з візитівок Gripen та зробила літак унікальним, адже жоден інший сучасний винищувач країн-членів НАТО такого функціоналу не має. під час військових навчань та рекламних відео військові нерідко тренують зльоти й посадки “грифонів” на вузькі автодороги та ремонт у лісах. До того ж Gripen значно дешевший в експлуатації за американські чи французькі літаки.
З кінця 1980-х шведи покращували літак і створили три модифікації винищувача. Україна має намір отримати найновішу з них — Gripen E. За даними Military Balance та World Air Forces, таких випущено всього до 15 машин, із яких близько восьми використовують повітряні сили Бразилії та три сама Швеція в режимі тестування.
“Найсучаснішу версію Gripen E/Gripen NG можна поставити в одну лінійку з F-16 Block 70, який зараз виготовляється, Eurofighter Typhoon та Dassault Rafale”, – зазначає Кушніков.
У цій модифікації літак має, зокрема, бортові комплекси радіоелектронної боротьби, попередження про ракетну небезпеку та радіоактивне виявлення.
“Усе це дає можливість пілоту мати всю необхідну інформацію про поле бою, ситуаційну обізнаність щодо загроз і, відповідно, обирати потрібні озброєння й тактику”, — каже експерт.
“Новий радар з активною фазованою решіткою, нова станція РЕБ і потужніший двигун. Правда, тут є нюанс — цей двигун американського виробництва,” — підсумував оновлення останньої модифікації Gripen професор національної академії сухопутних військ Андрій Харук.
Також оновлений винищувач має гармату й більшу кількість підвісів для ракет та бомб.
Чому Україна обрала Gripen
На це є три причини. Перша — уніфікація флоту українських Повітряних сил. Шведський Gripen за функціоналом може замінити кілька типів радянських літаків Повітряних сил: бомбардувальники Су-24М, розвідника Су-24МР, штурмовика Су-25 та двох важкого й легкого винищувачів Су-27 та МіГ-29. Це уніфікує широкий авіапарк Повітряних сил, де на додачу до радянських з’явились і американські F-16 та французькі Mirage 2000-5F, та полегшить і здешевить обслуговування бойових машин.
Такий намір у 2020-му Повітряні сили оприлюднили у Візії розвитку до 2035 року. В документі йшлося про намір звузити модельний ряд літаків до багатофункціонального винищувача 4++ класу — четвертого покоління з покращеними характеристиками — серед яких згадувався JAS-39E/F Gripen або F-16 Block 70/72. Тож військове керівництво обрало шведський винищувач невипадково.
Другий аргумент на користь “грифонів” — гнучке та дешеве обслуговування. В умовах російських ударів, зокрема по аеродромах, можливість обслужити в літак за межами летовищ чи злетіти з автодороги є перевагою. А вартість експлуатації літака найнижча у своєму класі: “Одна льотна година F-16 коштує приблизно 30 тисяч доларів. Тоді як льотна година Gripen — на рівні 10 тисяч доларів, — зазначає Кушніков. — А що стосується підготовки, то наші пілоти, які проходять навчання за кордоном і опанували винищувачі F-16, матимуть велику базу знань щодо того, як оперувати західними винищувачами, які там процедури, які алгоритми дій та можливі тактики застосування”, — зазначив Кушніков.
Третя причина, яка робить Gripen привабливими для України, — кількість та різноманітність озброєння, яке вони можуть використовувати. Насамперед це авіаційні бомби та ракети шведського виробництва для ураження повітряних та наземних цілей. Крім цього, каже Харук, в арсеналі є “якісні й досить добре керовані” протикорабельні ракети RBS-15. Gripen також може використовувати американські ракети, які в Україні вже застосовують — це AIM-120, GBU-39 та JDAM. “Також перевага цього бойового літака — можливість запускати з нього ракети Meteor. Це поки що одне з небагатьох рішень в арсеналі західних країн, які можуть ефективно вражати ворожі цілі на дистанціях у понад 200 кілометрів”, — зазначає Кушніков Також на шведських винищувачах можна використовувати німецьку гармату Mauser для збиття шахедів. Маючи автоматичну систему прицілювання, літаки були б ефективними в цьому. Однак, на думку Харука, ще більш доречним було б використання Gripen проти носіїв КАБів — це принаймні дозволило б тримати їх подалі від українського повітряного простору.
Досі не перевірений в бою
Серед вад Gripen Андрій Харук називає малу кількість експлуатантів цих літаків — а отже, незначну кількість накопиченого досвіду. Згідно з публічними даними Military Balance, окрім Швеції, JAS 39 Gripen використовують лише пʼять країн — тоді як F-16 перебуває на озброєнні в 30. Однак широка географія та різні кліматичні умови, на його думку, доводять придатність літаків до служби й в Україні.
Також літаки цієї моделі практично не брали участі в бойових діях. “У 2011 році Швеція відправила для операції проти Лівії вісім літаків, але там вони здійснили 650 вильотів винятково для патрулювання повітряного простору. Чехія та Угорщина використовують ці літаки в місіях NATO Air Policing. Але знову ж таки, це не є бойовим застосуванням. Ймовірно, що ці літаки пройдуть справжню бойову обкатку саме в небі України”, — припускає Харук.
Коли Gripen будуть в Україні
Замовлення 150 літаків може стати найбільшим єдиним замовленням в історії Швеції та найбільшою угодою в історії української армії. У зверненні Володимир Зеленський сказав, що перші літаки Україна сподівається отримати у 2026 році. Водночас сама Швеція чекає на 60 таких літаків, понад 100 замовила й Бразилія.
Мілітарний пише, що на сьогодні компанія Saab може виробляти від 20 до 30 Gripen E на рік. В планах розширити потужності у Швеції, збільшити виробництво винищувачів у Бразилії впродовж двох років і, можливо, створення нового виробничого хабу в “країнах, зацікавлених у Gripen”. На думку Кушнікова, за оптимістичним сценарієм, Україна отримає всі літаки не раніше 2030. Частину старих машин модернізують до серії Е, решту побудують з нуля.
“Можемо припустити, що зацікавленість із боку міжнародних замовників та попит на домашньому ринку сприятиме розширенню виробничих можливостей компанії за рахунок партнерів. А отже, темпи виробництва нових винищувачів чи модернізація наявного парку техніки відбуватиметься швидше”, – каже він. Харук же вважає, що модернізація вже випущених літаків малоймовірна через високу вартість. Тож припускає, що першу партію з 14 літаків Україна отримає в старішій модифікації Gripen C\D.