Головна TV

Чому «VIP Тернопіль» завжди виступав українською? Тарас Стадницький – про важливість мови

Тарас Стадницький, якого разом із Тетяною Песик, Віктором Гевком і рештою коміків ви побачите в гумористичному шоу вже в березні на Новому каналі, пригадав ігри КВК у 2000-х

Українська – це наш голос, символ національної ідентичності та шлях до майбутнього. В умовах великої війни мова обʼєднує та зміцнює відчуття приналежності до спільної боротьби. Нам, цивільним, важливо волонтерити, донатити й дякувати захисникам за те, що дотепер можемо говорити українською. Сьогодні, у Міжнародний день рідної мови, нагадуємо: кожен внесок у її розвиток має значення. Учасники шоу від «VIP Тернопіль» почали розкручувати український гумор ще задовго до того, як це стало популярним. Комік Тарас Стадницький розповів, що в 2007-му був у складі єдиної україномовної команди під час участі у Вищій українській лізі КВК.

– Хоча в інші сезони теж були учасники, які виступали українською. До прикладу, «Тернопільська особлива», в якій грав Сергій Притула й частина «Варʼятів». Але то, ймовірніше, було винятком, аніж правилом, – зазначає Тарас. – Утім 2008 року ми виступали російською на Премʼєр-лізі КВК у москві. Але то справді було важко. Бо читати й говорити – це одне. А для жартів потрібно, щоб мова була живою, природньою. Ми ж стояли на сцені й фактично перекладали в голові жарти з української на російську.

Хоч резидент «VIP Тернопіль» усе життя спілкується, грає та виступає рідною мовою, він добре знає і російську.

– Ще з дитинства обожнюю читати. А більшість книг у нашій шкільній бібліотеці була саме російською. Особливо детективи й романи Фенімора Купера, якими цікавився ще підлітком. Думаю, відсутність українських аналогів і була однією з причин, чому російська стала домінуючою. Однак я не зрадив власним принципам і розвивав гумор українською, – каже комік. – Ба більше, мого прадіда Савку Стадницького розстріляли війська НКВС у серпні 1944 року. Хоча він був звичайним селянином, який в ту мить йшов на жнива. Така собі «мотивація» не лише до російської мови, а й до всього ворожого, правда?