28 жовтня 2025 року компанія xAI, яка належить Ілону Маску, запустила Grokipedia — онлайн-енциклопедію, у якій статті пише ШІ-асистент Grok. Уже наступного дня Grokipedia мала більше ніж 885 000 статей, написаних і перевірених штучним інтелектом. Ілон Маск на своєму акаунті в Х написав, що наступні версії Grokipedia будуть ще кращими, але “навіть у версії 0.1 вона краща за Вікіпедію”. Попри гучні слова бізнесмена, медіа й дослідники дезінформації фіксують у статтях на ресурсі численні сліди грубого скрапінгу, цензурування “незручних” для засновника тем, расизм тощо. Які загрози може нести у собі нова і “більш правдива” Grokipedia та чи є в неї перспективи розвитку — про це “Межа” поспілкувалась зі співзасновницею проєкту StopFake Ольгою Юрковою та адміністратором українського відділу Вікіпедії Антоном Процюком.
Grok, is this true?
Модель Grok — це чат-бот на базі великої мовної моделі (LLM), який розробила компанія xAI, заснована Ілоном Маском. Grok запустили в листопаді 2023 року і спочатку він був доступний для користувачів X (тоді Twitter) із підпискою Premium+. Чат-бот названий із прямим натяком на англійське дієслово “grok”, яке ввів у вжиток американський письменник Роберт А. Гайнлайн у науково-фантастичному романі “Чужинець у чужій країні” 1961 року для опису розуміння глибшого, ніж людське — така назва добре відображає амбіції компанії-розробниці змусити ШІ “розуміти” речі глибше.
Якщо спершу X позиціювався як “платформа свободи слова”, а Grok — як “менш цензурований ШІ”, то запуск енциклопедії став ще одним кроком у бік формування альтернативної інформаційної вертикалі.
Запущена з амбіцією “дати більше правди, ніж Вікіпедія”, Grokipedia швидко наростила великий масив статей — понад 885 000 за першу добу. Утім у професійних спільнотах одразу виникло питання: чи зможе енциклопедія, повністю написана за допомогою ШІ, претендувати на статус надійного джерела інформації?
Модель Grok, яка лежить в основі проєкту, часто позиціюється як “іронічна”, “менш регульована” й “ближча до користувача” альтернатива іншим популярним чат-ботам. Маск заявляв про свою мету створити збірник “правди, всієї правди й нічого, крім правди”, а мем “Grok, is this true?” уже став частиною культури Х.
І хоча цей мем використовують здебільшого з гумором, він ілюструє тривожну проблему: користувачі просять модель підтвердити чи спростувати твердження, при цьому очікуючи на “чеснішу” відповідь просто тому, що її озвучує штучний інтелект.
Як працює перевірка інформації у Вікіпедії, і чому ШІ не може її замінити
Ілон Маск систематично критикує Вікіпедію, називаючи її “лівою” й “ідеологічно упередженою”. Він заявляв, що сайт “контрольований крайніми лівими активістами” і закликав припинити пожертвування для Вікіпедії. Коли Маск анонсував Grokipedia, то підкреслював, що вона покликана бути “менш упередженою”, ніж Вікіпедія, і спрямована на “очищення від пропаганди”.
Утім, на відміну від Grokipedia, яка фактично існує як закритий продукт із непрозорими методами генерації та відбору інформації, Вікіпедія базується на відкритості та спільнотному контролі.
Антон Процюк розповідає, що модерація у Вікіпедії відбувається на двох рівнях. Перший — автоматичний захист від вандалізму чи спам-редагувань. Другий — широкий пласт роботи волонтерів, серед яких патрульні, досвідчені користувачі, адміністратори. Лише в українському розділі понад 600 патрульних і приблизно 50 адміністраторів, які щодня переглядають нові статті та правки.
Така багаторівнева структура робить Вікіпедію стійкою до маніпуляцій. Навіть коли трапляються спроби цілеспрямованої дезінформації, спільнота може реагувати оперативно, а прозорість історії редагувань дає змогу будь-кому відстежити, що саме змінилося у статті.
На цьому тлі Grokipedia виглядає майже протилежністю — незрозуміле джерело фактів, непрозорий алгоритм, відсутність редакційної політики та правил. Навіть більше — численні статті Grokipedia частково чи повністю копіюють зміст Вікіпедії, інколи змінюючи тон або факти.
“Вікіпедію неможливо замінити енциклопедією, повністю написаною за допомогою ШІ. У Вікі багато унікальних переваг — серед яких велика спільнота, прозорість та некомерційність”, — зазначає Антон Процюк.
При цьому він додає, що ШІ у Вікіпедії використовується вже давно, втім для допоміжних задач: перекладів, автоматизації рутинних змін і пошук джерел. Але аж ніяк не для написання статей “з нуля”.
Grokipedia як інструмент впливу: ризики й маніпулятивні практики
Поки що Grokipedia існує лише кілька тижнів, але дискусії довкола неї нагадують дебати про Truth Social чи інші “альтернативні” платформи, що позиціювали себе як “вільні від цензури”.
Співзасновниця StopFake Ольга Юркова розповідає, що коли певний проєкт наполягає на “вільності” як головній цінності, зазвичай це означає відсутність правил перевірки фактів, редакційних стандартів і відповідальності:
“Такі енциклопедії можуть нормалізувати недостовірну інформацію та підривати довіру до авторитетних джерел. Це створює сприятливий ґрунт для маніпуляцій”.
За її словами, дослідження The Guardian уже виявило системні проблеми у Grokipedia: вибірковість джерел, поблажливе ставлення до екстремістських груп, перевага ідеологічних наративів над фактичністю. Це класичні ознаки дезінформаційної екосистеми, яка маскується під “альтернативний погляд”.
Так, наприклад, якщо Вікіпедія називає атаку 6 січня на Капітолій США “спробою самоперевороту” (форма державного перевороту, за якої політичний лідер, прийшовши до влади законним шляхом, залишається при владі незаконно через власні дії або дії своїх прихильників), то формулювання з Grokipedia про “численні свідчення про порушення на виборах” виглядають як виправдання заворушень прихильників Дональда Трампа та применшення насильства. Також там зазначається, що “більшість” учасників “не мали вогнепальної зброї, а вторгнення припинили протягом кількох годин”. Натомість читачі Вікіпедії можуть дізнатися, що сам Конгрес встановив: заворушення були невдалою, але цілеспрямованою спробою Трампа скасувати справжні результати виборів.
Інший приклад: Вікіпедія описує Джорджа Флойда як темношкірого чоловіка, убитого білошкірим поліцейським, що спричинило хвилю загальнонаціональних протестів проти поліцейської жорстокості й расизму у Штатах. У Grokipedia Флойда описують насамперед через його кримінальне минуле: “Джордж Перрі Флойд-молодший (14 жовтня 1973 — 25 травня 2020) був американцем із тривалим кримінальним минулим, включно із засудженнями за пограбування зі зброєю, зберігання наркотиків та крадіжки в Техасі з 1997 по 2007 рік”.
Департамент урядової ефективності (DOGE) примітно відсутній у Grokipedia, зважаючи на те, що Ілон Маск очолював цю урядову американську агенцію, створену президентом Трампом для нібито усунення неефективності у федеральному уряді. (За словом Doge на Grokipedia розміщена стаття про інтернет-мем із песиком шиба-іну.) Читачі ж Вікіпедії можуть дізнатися про роль DOGE у масових звільненнях федеральних службовців і демонтажі урядових структур, попри те, що власні повноваження DOGE були незрозумілими.
Антон Процюк також підтверджує, що міжнародні огляди вказують на велику кількість маніпуляцій, і водночас додає, що у вільних суспільствах подібні проєкти навряд чи зможуть стати справжніми конкурентами Вікіпедії:
“У таких проєктів більше шансів там, де влада блокує незалежні джерела, як у випадку з російською “Рувікі”. У відкритих суспільствах загрозою для Вікіпедії є радше класичні ШІ-чатботи, а не альтернативні енциклопедії”.
Чому люди вірять “альтернативним” джерелам і як це пов’язано із психологією
Поява Grokipedia вкотре порушила тему так званого “упередження авторитету” — тобто коли люди схильні вірити словам публічної, на їхній погляд авторитетної людини, хоча це може призвести до поширення дезінформації. За словами Ольги Юркової, частина користувачів відчуває недовіру до інституцій та офіційних джерел і схильна вірити тому, що подається як “правда, яку приховують”. Ілон Маск зі своїми ресурсами у цьому рівнянні начебто намагається виступати з обох таборів.
“Така риторика експлуатує емоції. Дослідження показують: до конспірологічних наративів більш вразливі люди, схильні до інтуїтивного мислення, швидких рішень, потреби контролю та навіть елементів нарцисизму чи параної”, — пояснює Юркова.
Тим часом Маск дедалі більше розширює зону потенційного впливу та створює власні “альтернативні” структури: соцмережу, ШІ-модель, тепер — онлайн-енциклопедію. SpaceX інвестує мільярди в xAI, що підсилює позицію Маска в ШІ‑індустрії. Через цю “імперію” його підприємства (Tesla, SpaceX, xAI, X) стають взаємопов’язаними інструментами влади. За такої стратегії Grokipedia може виступати не лише як енциклопедія, а як “інформаційний вузол”: її контент може впливати на алгоритми Grok, а Grok — на публічний дискурс у X.
Про це розповідає й Ольга Юркова: “Це спосіб стати “редактором реальності”. Контроль за джерелами знань — довгострокова стратегія впливу. Якщо ШІ почне спиратися на Grokipedia як на джерело, то її вплив стане значно ширшим за вплив на користувачів — він пошириться на формування майбутніх генерацій інформації”.
Фактично йдеться про те, що інформаційна екосистема Маска може стати закритою системою і складатиметься з X, Grok, Grokipedia та відповідей від ШІ, які посилатимуться на матеріали цієї ж екосистеми. У такому замкненому циклі зовнішні джерела інформації відійдуть на периферію. Чи зможе в цих умовах Grokipedia витіснити й замінити Вікіпедію?
Антон Процюк каже, що певний відсоток людей із низькою цифровою грамотністю може плутати ці два ресурси — так само як частина користувачів може вважати Facebook “інтернетом”. Проте в цілому він не бачить у цьому критичної загрози:
“Більшим ризиком є те, що люди дедалі частіше шукають інформацію у ШІ-чатботів, а не у Вікіпедії. Це змінює весь ландшафт доступу до знань. Значною мірою цю тенденцію підсилюють навіть не Grokipedia чи xAI, а Google. Компанія дедалі активніше впроваджує ШІ-огляди, що зменшує трафік до зовнішніх джерел”, — каже Антон Процюк.
Як користуватися Grokipedia без ризику для себе
Обидва експерти сходяться на думці, що використовувати Grokipedia як єдине джерело інформації небезпечно, особливо поки проєкт перебуває на ранній стадії розвитку.
“Не раджу робити її своїм основним джерелом. Можна використовувати додатково, для порівняння, але не для базового ознайомлення з темою”, — каже Антон Процюк. Ольга Юркова додає, що користувачам варто орієнтуватися на кілька базових запитань:
— Хто автор статті? — Чи має він інтереси або мотиви впливу? — На яких фактах ґрунтуються твердження у статті? — Чи є логічними висновки з цих фактів і чи підтверджують їх авторитетні джерела?
“Фактчекінг часто програє в емоційній привабливості [для читачів]. Тому потрібні історії, контекст, прозорість. Потрібно пояснювати не лише що неправда, а чому вона працює”, — говорить Ольга Юркова. Найефективнішими підходами вона називає поєднання критичного мислення, медіаграмотності, пояснювальних матеріалів, прозорої власності та сторітелінгу, який формує ширшу рамку правди.
Популярність Grokipedia серед певних груп людей — цілком можлива, вважає експертка, особливо серед тих, хто вже не довіряє традиційним медіа та Вікіпедії, проте довгостроковий успіх залежатиме від спроможності створити стабільну систему довіри, а не лише критикувати “мейнстримні” джерела. Тож на сьогодні Grokipedia виглядає радше експериментом, ніж основним конкурентом Вікіпедії. Але її вплив може значно збільшитися, якщо вона стане одним із джерел для генеративних моделей ШІ.