У гумористичному шоу, що показує Новий канал, Нахмет Ісмаілов прочитав стендап, який вперше презентував у тревелі Лесі Нікітюк «LeМаршрутка»
«Розсміши коміка по-новому» – проект, куди хочеться повертатись. У новому сезоні, який щосереди показує Новий канал, взяли участь багато знайомих людей. Один з них – Нахмет Ісмаілов. Він прийшов смішити коміків вже вшосте. Щоправда, раніше виступав у дуеті й показував скетчі на побутову тематику. А цього року зачитав монолог про окупацію Херсона та полон, який він пережив.
– Під час окупації я їздив по Херсону, бачив усяке та потрапляв у різні ситуації. Все одразу записував собі в нотатки. Потім був полон. І вже після того, як вдалось виїхати з Херсона в Одесу, почав організовувати стендап-вечори там і сам оформив свої записи в монолог, – розповідає учасник. – Все, що розповідатиму на «Розсміши коміка по-новому», – це реальні історії, які я просто трішки апгрейднув, додавши добивки жартів.
Цікаво, що вперше свій стендап Нахмет прочитав під час зйомок одного з проектів Нового каналу.
– Леся Нікітюк та її тревел «LeМаршрутка» знімали сюжет про Херсон, волонтерів та людей, які пережили окупацію. І запропонували мені стати героєм одного з епізодів, – говорить Ісмаілов. – Леся взяла в мене інтерв’ю, а потім я вперше розповідав свій монолог для глядачів. Людям було і смішно, і трохи дивно, бо інколи вони не розуміли, що з цього можна сміятись. Та насправді своєю розповіддю хочу показати: якщо я після пережитого можу з цього жартувати, то й іншим можна. Такі наші реалії. Ми маємо підтримувати свій емоційний стан будь-якими способами.
Наразі Нахмет Ісмаілов проживає в Одесі та влаштовує стендап-концерти там. Але інколи також вдається виступити для земляків.
– Від херсонців отримую хороші відгуки, вони сміються з жартів. Напевно, коли люди самі пережили все і бачили на власні очі, то краще сприймають. Просто знають, про що я кажу. Типу: «А, ну це справді так було. Прикольно. Це смішно». Людям потрібна ця емоційна розрядка, – ділиться думками гуморист. – А ще на виступи приходить багато військових. Я їх завжди запрошую, бо хочу, щоб вони теж емоційно перезавантажувалися.