Українські кінознавці, завдяки випадку та дослідженню архівів, відшукують фільми, які були сховані або втрачені у радянські часи.
Для цьогорічної ретроспективи українського режисера мультиплікаційних фільмів Євгена Сивоконя кінолабораторією Довженко-Центру були заново відскановані українські версії мультфільмів, що зберігаються у Фільмофонді. На анімаційному ютуб-каналі Довженко-Центру можна побачити, наприклад, його “Казку про білу крижинку” (1974) та “Казку про доброго носорога” (1970). Через начебто дитячі казки класик української анімації звертається до важливих екологічних проблем та розповідає про інакодумців, яких не приймає суспільство. Мультфільми винахідливо виконані у техніці перекладки. Наприклад, у “Казці про доброго носорога” товстошкірих носорогів було зроблено з товстого картону та фактурної шкіри, а тонкошкірого — з прозорого целулоїду.
Казка про білу крижинку
Казка про доброго носорога