Бути матірʼю в Україні — випробування. Вони проводжають синів і дочок у бій зі сльозами, зі страхом, але з гідністю. Стискають кулаки, коли зникає зв’язок. Схиляють голову в молитві, коли надто тихо. Чекають, хоч серце тріщить щодня.
Матері України — героїні, які занадто рано вдягають чорну хустку. Їхні діти тепер вічно молоді. Пішли, коли ще мали кохати, сміятись, будувати. Тепер у руках не теплі долоні, а холодні фотографії.
Бути матірʼю в Україні — означає боротися. Під проливним дощем, у спеку, в мороз вони стоять на мітингах зі світлинами своїх дітей, воїнів, яких катують у полоні. Вони не зламались. Вони не мовчать.
Матері України — ті, хто плачуть над убитими доньками та синами на дитячих майданчиках. І водночас — ті, хто сміються, люблять, живуть та дарують життя.
Матері завжди захищають своїх дітей.
І коли дитина в шкільній формі, і коли — у броні.
Коли вона поруч. І коли у полоні.
Коли її вже немає, але памʼять тримаєш, як зброю.
На цих світлинах — матері «Азову».
Жінки, що самі стали до строю. Самі вийшли на позиції. Самі обрали шлях.
Бо немає сильнішої любові, ніж та, що вирішила захищати.
Тетяна «Хрещена» Теплюк — у строю понад 10 років. Її син, Тарас Власенко, також служить у бригаді.
Світлана «Мара» Одєгова — у строю з серпня 2024-го. Має сина і доньку. Обоє чекають на неї вдома.
Яна Шумовецька — приєдналася в 2017-му. Має двох синів: старший працює та навчається у виші, молодший — випускник школи.
Світлана «Грація» Ворова — в «Азові» з 2020 року. Її син — Олександр «Кутуз» Кутузакій, був бійцем полку «Азов» з вересня 2014-го. Загинув у бою за Широкине 15.02.2015.
Олена «2izi» — офіційно приєдналася до бригади взимку 2023 року. Має 12-річну доньку Ладу, яка чекає її вдома разом зі своєю бабусею.
Ганна «Дана» Глушкова — стала до строю в 2024-му, коли запускали службу супроводу. Має сина, який навчається у військовому ліцеї імені Івана Богуна та готується йти її слідом.
Ірина «Валькірія» Сірик — у підрозділі з 2018-го. Обоє її синів — в «Азові». Старший — у строю, молодший — у полоні з 2022 року після виходу з Маріуполя.
Анна «Колібрі» Криволап — доєдналася у березні 2023 року. Має двох синів — Дмитра і Олександра, які попри далеку відстань, завжди підтримують і чекають на неї вдома.
Наталя «Квітка» Хованець — з 2023 року в підрозділі. Має сина з інвалідністю.
Світлана «Текіла» Перекопна — доєдналася до підрозділу у 2018 році. Має двох синів, один з яких служить в «Азові».
Портрети зняті на плівку середньоформатною камерою «Yashica D».