Сьогодні свій шістдесятий день народження святкує Джоан Ролінґ – британська письменниця, яка подарувала світові серію книг про Гаррі Поттера. До речі, це свято вона якраз розділяє зі своїм юним персонажем-чарівником – той теж народився 31 липня.
“Слова – це наша найневичерпніша магія. Вони можуть і загоювати, і завдавати ран”, — каже Албус Дамблдор. А його авторка, Джоан Ролінґ, за допомогою цієї магії створила одну з наймасштабніших франшиз у світі та об’єднала мільйони читачів у любові до своїх магічних світів.
Про шлях “мами Ро” від безробітної матері-одиначки до першої письменниці-мільярдерки в історії; від приголомшливого успіху до звинувачень у трансфобії – у її біографії.
Дитинство та юність
Джоан Ролінґ зростала в маленькому селі на англо-валлійському прикордонні. Вже в п’ять років вона написала свій перший твір — це була розповідь про кролика на ім’я Кролик, який захворів на кір.
До речі, перший спогад Джоан про книги теж пов’язаний з кором: коли в чотирирічному віці дівчинка була прикута до ліжка виснажливою хворобою, батько втішав її, читаючи вголос казку “Вітер у вербах” Кеннета Ґрема.
Джоан Ролінґ (зліва) з матір’ю та молодшою сестрою. jkrowling.com
Тиха, веснянкувата, короткозора, геть не спортивна — і водночас нестерпна всезнайка, яка завжди поспішала першою підняти руку на уроках. Саме такою школяркою себе згадує Ролінґ. А ще ненаситною книголюбкою, яка з ранніх років мріяла створювати власні уявні світи.
“Щойно я дізналася, хто такі письменники, я захотіла бути однією з них. У мене ідеальний темперамент для цього: я цілком щаслива на самоті в кімнаті, вигадуючи історії”, — каже Ролінґ.
Зокрема, в одинадцять вона написала роман про сімох людей, які оволоділи проклятими діамантами (схоже, кілька десятиліть по тому цей задум трансформувався в горокракси Волдеморта).
У світ Поттеріанни перекочувало й чимало інших дитячих спогадів Джоан. Наприклад, прототипом Рона Візлі був її шкільний друг Шон Гарріс, родина якого — не повірите — мала бірюзовий автомобіль Ford Anglia. А Заборонений ліс письменниця змалювала з лісу Діна неподалік її дому в графстві Глостершир.
У підлітковому віці однокласники глузували з Джоан: називали її Rowling pin через схожість з bowling pin ( англійської — “кегля для боулінгу”). Пригнічували й сімейні проблеми: хвороба матері та конфлікти з батьком. Письменниця каже, що не повернулася б у той період, “навіть якби їй заплатили”.
Цікаво, що в юності кумиркою Ролінґ була журналістка-розслідувачка Джессіка Мітфорд, відома суперечливими політичними поглядами.
У школі Джоан була старостою. Вивчала французьку та німецьку мови, добре склала випускні іспити — проте в Оксфордський універститет вступити не вдалося. Так вона опинилася на філологічному факультеті Ексетерського університету, а один навчальний рік у межах свого курсу провела в Парижі. У студентські роки обожнювала романи Толкіна та Діккенса, а також рок-концерти The Smiths.
Після випуску Джоан працювала двомовною секретаркою та дослідницею в лондонських офісах Amnesty International, та згодом закохалася — і разом з бойфрендом переїхала до Манчестера.
Джоан Ролінґ. jkrowlingweb/Instagram
Перша “зустріч” із “Хлопчиком, який вижив”
Одного дня Джоан Ролінґ їхала в потязі Манчестера до Лондона. Думки ліниво тягнулися під ритмічний стукіт коліс, аж раптом — жінку наче струмом ударило — в уяві чітко з’явився образ худорлявого хлопчика в окулярах, який навчається в школі чарів. Упізнаєте?
“Я не можу описати це захоплення людині, яка не пише книжок. Це було неймовірно піднесене відчуття — ніби ти щойно зустріла когось, у кого можеш зрештою закохатися”, — поділилася Ролінґ.
У голові запустився блискавичний механізм — ідеї вирували одна за одною, а в сумочці, як на лихо, не виявилося ручки чи бодай олівця для очей, щоб занотувати. Довелося фіксувати всі деталі в пам’яті — і того ж вечора Ролінґ почала писати першу книгу про Гаррі Поттера (хоча ці чернетки сильно відрізнялися від фінального результату).
Уже тоді “мама Ро” знала, що це буде серія із семи частин, а також придумала наперед основну сюжетну канву.
Темна смуга
Попри чіткість ідеї, яка постала в уяві авторки у 1990-му, книга “Гаррі Поттер та філософський камінь” була завершена аж через п’ять років. У цей час у “маґлівському” житті Джоан тягнулася темна смуга.
У грудні 1990-го мати письменниці померла після багаторічної боротьби з розсіяним склерозом. Ця трагічна подія глибоко травмувала Джоан та її молодшу сестру: саме під впливом особистої втрати Ролінґ зобразила Гаррі сиротою.
“Смерть мами вразила мене як мінний вибух. Їй було 45 — це надто рано, щоб померти й покинути свою сім’ю. Вона ніколи не дізналася, чим ми з сестрою займаємося. Мама сприйняла б моє письменництво як особливу честь, адже вона була справжньою книголюбкою. Це додатково отруює кинджал у моєму серці — мама так і не дізналася про те, що, на мою думку, дуже б цінувала”, — поділилася Ролінґ в інтерв’ю.
Окрім цього, фінансові труднощі занесли Джоан аж у Португалію. Там вона викладала англійську мову, невдало вийшла заміж за тележурналіста Хорхе Арантеса (шлюб протривав всього тринадцять місяців — кажуть, Ролінґ зазнавала домашнього насильства від чоловіка та пережила викидень) і народила доньку Джессіку.
Зрештою, вона повернулася до сестри в Шотландію. Тоді тридцятирічна Ролінґ вважала себе цілковитою невдахою: вона, безробітна мати-одиначка, була “настільки бідною, наскільки це можливо в сучасній Британії, не будучи бездомною”. З кожним днем світ здавався все похмурішим. Згодом свій досвід депресії вона втілила в образах дементорів — магічних істот, які висмоктують з людей усю радість.
Утім, як казав Албус Дамблдор: “Щастя можна знайти навіть у найтемніші часи, якщо не забувати звертатися до світла”. І цим світлом для Ролінґ стало письменництво. Майже щодня вона виходила писати в кав’ярню, поки поруч спала маленька Джессіка.
Левову частку першої книги про Гаррі Поттера було написано в закладі The Elephant House в Единбурзі.
Неочікуваний успіх
У 1995-му рукопис було завершено. Та ви помиляєтеся, якщо думаєте, ніби видавці навперебій пропонували Ролінґ грошовиті контракти. Навпаки: перед заповітним “так” письменниця почула дванадцять відмов.
Чи не останнім шансом було маленьке незалежне видавництво Bloomsbury, яке саме запускало дитячу серію. Літагент Ролінґ приніс перші три розділи директору Найджелу Ньютону — проте потенціал книги розгледів не далекоглядний видавець, а його донька. Прочитавши рукопис, восьмирічна Аліса Ньютон аж сяяла від щастя й марила дізнатися, чим продовжиться історія.
Перше видання книги “Гаррі Поттер та філософський камінь” від Bloomsbury. Peter Harrington
Великих надій видавець не покладав, проте таки виписав Джоан Ролінґ чек на 2500 фунтів стерлінгів (звичайний аванс для дебютної дитячої книги у Великій Британії) та затвердив перший тираж у 1000 примірників. Його сумніви були даремними — саме “Гаррі Поттер” зробив Bloomsbury одним із найуспішніших видавництв у світі.
Цікаво, що видавець спонукав авторку опублікуватися під гендерно нейтральним псевдонімом Дж. К. Ролінґ — аби зробити книгу привабливішою для хлопчиків.
У перший рік після публікації книга отримала кілька престижних нагород, тож невдовзі її захотіли видати й за океаном. На початку 1998-го в США пройшов аукціон за право на публікацію роману, який виграло видавництво Scholastic Inc. за $105 тисяч.
Щоправда, для американського видання назву довелося адаптувати. Тамтешні видавці вважали, що дітлахи не зрозуміють концепцію філософського каменя — натомість охочіше читатимуть “Гаррі Поттера та чаклунський камінь”.
У світлі софітів
Літературний світ просто вибухнув — це був феноменальний успіх. Книгу переклали на 85 мов, включно з латиною, івритом та валлійською. Наразі у світі купили понад 600 мільйонів примірників, а загальну вартість бренду Поттеріанни оцінюють приблизно в $15 мільярдів.
Ба більше, Джоан Ролінґ стала першою авторкою-мільярдеркою в історії та однією з найбагатших жінок у світі.
У 1998 році друком вийшов “Гаррі Поттер і таємна кімната”, а наприкінці 1999-го — “Гаррі Поттер і в’язень Азкабану”.
Четверта книга, “Гаррі Поттер і Келих вогню”, ознаменувалася переходом на світові масштаби. Вона вийшла водночас у Великій Британії та в США 8 липня 2000 року — і блискавично побила рекорди продажів в обох країнах. Близько 373 тисяч примірників розкупили у Великій Британії в перший же день, а в США протягом 48 годин було продано три мільйони екзмеплярів.
Ролінґ виграла премію British Book Awards як авторка року.
П’ята і шоста частини — “Гаррі Поттер і Орден Фенікса” (2003), “Гаррі Поттер і напівкровний принц” (2005) — також із перших годин продажів збирали кілометрові черги читачів, спраглих до продовження улюбленої історії.
Українською “Гаррі Поттера” публікувало видавництво “А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га” в перекладі Віктора Морозова. Варто відзначити, що українські читачі мали можливість читати п’яту частину відразу після британських — наш переклад вийшов першим у Європі.
Останню книгу серії — “Гаррі Поттер і смертельні реліквії” — Джоан Ролінґ закінчила 11 січня 2007 року. Це відбулося в единбурзькому готелі “Балморал” у номері 552. На честь цієї події авторка залишила пам’ятний напис на задній поверхні бюста Гермеса, розташованого там.
Окрім цього, у 2001 році британська організація Comic Relief, яка бореться з бідністю, попросила трьох найбільш продаваних британських письменників — Делію Сміт, Гелен Філдінґ і Дж. К. Ролінґ — написати невеликі твори, пов’язані з найвідомішими їхніми книгами.
Ролінґ презентувала дві роботи: “Фантастичні звірі і де їх шукати” та “Квідич крізь віки”. Це втілення гоґвортських підручників — з догляду за магічними тваринами та з польотів на мітлі. Книги принесли фонду 15,7 мільйона фунтів стерлінгів.
Тим часом особисте життя Ролінґ також налагодилося: у 2001-му вона вийшла заміж за лікаря Ніла Мюррея, а у 2003 та 2005 роках народила ще сина та другу доньку.
Джоан Ролінґ. АР
Екранізації та театральний формат
Франшиза набирала обертів. Кіностудія Warner Bros. придбала права на першу частину — і 16 листопада 2001 року світ побачила культова екранізація з Деніелом Редкліффом, Рупертом Ґрінтом та Еммою Вотсон у головних ролях. Ролінґ була активно залучена у створенні фільму: затверджувала сценарій, контролювала кастинг і творчі процеси. Основна її вимога була в тому, щоб зйомки відбувалися в Британії та з британськими акторами.
Перші два фільми зняв Кріс Коламбус, режисерами наступних були Альфонсо Куарон, Майк Ньюелл та Девід Єйтс. Кіносерія зібрала, без перебільшень, зірковий акторський склад: Алана Рікмана (Северус Снейп), Меґґі Сміт (Мінерва Макґонеґел), Рейфа Файнза (Лорд Волдеморт), Ґері Олдмена (Сіріус Блек), Гелену Бонем Картер (Белатриса Лестранж) та інших.
Також у 2016 році Warner Bros. випустила спіноф “Фантастичні звірі і де їх шукати”, події якого відбуваються в американському магічному світі приблизно за 60 років до сюжету “Гаррі Поттера”. Стрічка Девіда Єйтса здобула “Оскар” за найкращі костюми. Цікаво, що це єдина перемога на “Оскарі” для Поттеріанни — хоча до цього всі вісім частин отримували номінації в різних технічних категоріях.
Хоч письменниця й дражнила читачів, що не продовжуватиме історію “Гаррі Поттера”, у 2016 році вийшла театральна вистава “Гаррі Поттер і Прокляте дитя”. Режисером проєкту став Джон Тіффані, а сценарій написав Джек Торн у співпраці з Джоан Ролінґ. Авторка вважає п’єсу офіційним продовженням основного сюжету — хоча відгуки поттероманів були доволі суперечливими.
Ось як згадує роботу над “Проклятим дитям” сама авторка:
“На зустрічі з продюсерами я дізналася, що вони хочуть зробити щось абсолютно нове — і мене це заінтригувало. Я відмовлялася від адаптації Гаррі Поттера на театральній сцені за вже виданими книгами, бо не хотіла ходити по замкнутому колу. Я розповіла Джону і Джеку, як, на мій погляд, склалася подальша доля Гаррі, Рона й Герміони. І ми створили історію, за якою згодом Джек написав сценарій. У мене залишилося стільки приємних спогадів про перші репетиції і костюми! На той час я знала сценарій вздовж і впоперек, була присутня на всіх його читаннях”.
Доросла література
Не казками єдиними: після завершення “Гаррі Поттера” Джоан Ролінґ спробувала себе в дорослій літературі. У 2012 році вийшла її книга “Несподівана вакансія”, а услід за нею — низка кримінальних детективів, опублікованих під псевдонімом Роберт Ґалбрейт.
Це був ризик — нова письменницька ера Ролінґ суттєво відрізнялася від Поттеріани. Проте письменниця зазначає, що писати для дорослих їй не менш цікаво.
“Свобода досліджувати нові території — це дар, який мені приніс успіх Гаррі”, — каже вона.
Джоан Ролінґ, трансфобія і бойкот
Джоан Ролінґ десятиліттями вибудовувала репутацію “мами Ро” — доброї чарівниці, яка створила уявний прихисток для всіх, хто вірить у дива, дружбу й добро. У книгах письменниця неодноразово засуджувала нерівність та дискримінацію, а поза ними активно займається благодійністю, підтримуючи вразливі групи населення.
У 2000 році вона створила благодійний фонд Volant Charitable Trust, націлений на боротьбу з бідністю та соціальною нерівністю. А у 2005-му Ролінґ разом з депутаткою Європарламенту Еммою Ніколсон заснувала Children’s High Level Group (нині — Lumos). Благодійна організація сприяє припиненню інституціалізації дітей у всьому світі.
Джоан Ролінґ. AP
Окрім цього, вона пожертвувала мільйони фунтів стерлінгів на дослідження та лікування розсіяного склерозу.
Незважаючи на це, з 2020 року чимала частина авдиторії відвернулася від Джоан Ролінґ. Милість на гнів змінили через трансфобні погляди письменниці.
У 2020 році авторка написала на своєму вебсайті:“Коли ви відчиняєте двері туалетів і роздягалень перед будь-яким чоловіком, який вважає себе жінкою або відчуває себе нею, ви фактично відчиняєте ці двері для всіх без винятку чоловіків, які хочуть туди увійти”.
Ролінґ також висловила занепокоєння з приводу того, як проблеми трансгендерних людей впливають на права жінок, і висловила незгоду із законопроєктом про гендерну ідентичність у Шотландії.
Деякі сприйняли це як вияв трансфобії й почали бойкотувати всю індустрію Поттеріани. Проти Ролінґ виступили навіть виконавці головних ролей у фільмах про Гаррі Поттера —Деніел Редкліфф, Руперт Ґрінт і Емма Вотсон.
Актор Рейф Файнз, який втілив на екрані антагоніста Волдеморта, натомість став на захист письменниці, назвавши образи в її бік огидними.
У відповідь на звинувачення Ролінґ заявила: “Я знаю і люблю трансгендерних людей, але розмивання поняття статі позбавляє багатьох можливості осмислено обговорювати своє життя. Говорити правду — це не ненависть”.
Цікаві факти про Джоан Ролінґ
Зараз письменниця живе в Шотландії зі своєю сім’єю та двома собаками — Еммою та Бронте.
Риса, яку Джоан Ролінґ найбільше цінує в людях — хоробрість (справжня ґрифіндорка!).
Улюблений колір Джоан Ролінґ — рожевий.
Коли син Джоан Девід був молодшим, вона полюбляла грати з ним у Minecraft.
Письменниця назвала на честь реальної людини лише одного персонажа Поттеріани. Йдеться про Наталі Макдональд — 9-річну шанувальницю Ролінґ, яка написала їй листа незадовго до того, як померла від лейкемії.
У 2003 році Джоан Ролінґ з’явилася в “Сімпсонах”. Її героїня сказала одну фразу: “Дякую, маленька маґелко”.
Один з улюблених фільмів Ролінґ — жахастик “Американський перевертень у Лондоні” (1981).
Патронус Джоан Ролінґ — чапля.
Письменниця публічно засудила російське вторгнення в Україну та ініціювала збір коштів на потреби наших дітей, які опинилися в сирітських будинках через війну.
Серед хобі Джоан Ролінґ — кулінарія.