Вже у суботу, 26 лютого, о 21:00 на телеканалі «Україна» стартує нове розважальне шоу «Ігри талантів», ведучим якого став мегапопулярний DZIDZIO. В ексклюзивному інтерв’ю вsy розповів, як готувався до нової ролі й у кого з телезірок просив поради перед початком зйомок.
– Як проходив кастинг у шоу «Ігри талантів»? Чому саме Вам довірились продюсери проєкту?
– Продюсери мені запропонували. Я запереживав. Спочатку хотів відмовитись. Подумав: навіщо мені такий стрес? Але згодом зрозумів – так не цікаво, адже я люблю виклики, тому пішов на це! До того ж, мені якось наснилося, що я маю вести круте шоу, ось воно й прийшло!
– Готувались якось?
– Одразу ж сів за тексти, читав, вчив і, чесно скажу, не розумів, як все має відбуватися. Всі свята просидів з тими текстами. Знаєте той момент, коли всі святкують, а ти начебто готуєшся до екзамену і чим менше часу вдавалось цьому приділити, тим більше переживав.
– Серйозно, всі свята вчили?
– Так! Але виявилось все не настільки складно, як я собі уявляв. Єдине, що спочатку збивало – робота з суфлером. Я ж до цього не мав такої практики. А тут спробував. Все виходить, скажу навіть, що починаю закохуватись у цю справу. Я відчуваю себе не просто ведучим, а господарем шоу: можу підказати, нагадати правила – не просто «Добрий день» і «До побачення». Я можу впливати на хід гри і від мене багато чого залежить. Єдина складність – я не знаю всіх секретів і гадки не маю, хто переможе в кожній грі.
– Співпереживаєте учасникам? Адже вони приходять боротись за гроші на реалізацію мрії…
– Звісно! Більше скажу, інколи приходжу додому повністю розбитий, а деколи – щасливий, як мала дитина! От коли учасники отримують поразку – це переноситься і на мене. Переживаю так, що не можу і заснути.
– Ви 100% знаєте більше, ніж гравці. А чи підказуєте якось учасникам, коли бачите, що ті йдуть не в той бік?
– Я не маю такої благородної місії. І якби ж я знав все! А якщо помилюсь – уявляєте собі? Я чесно, так само засмучуюсь, коли люди втрачають гроші. Тому переважно все ж спостерігаю, як проходить гра. Круто те, що люди впадають в азарт і не бачать себе з боку: нервуються, червоніють, проявляють хитрощі – все наживо і це підкорює.
– В цьому шоу допомагають гравцям зірки, з якими Ви чудово знайомі. Що вони говорять, зустрічаючи у новій ролі? Чи очікували такого повороту, що DZIDZIO стане ведучим?
– Ні, ніхто того не чекав! Але чому б ні? Я теж можу бути ведучим. Хто знає, може, через три роки стану найкращим у цій сфері, а може, і через пів року! Головне – віра в себе і любов до своєї справи.
– Чи просили якісь поради у більш досвідчених людей?
– Так, перед зйомками я зателефонував до Вови Остапчука, але він одразу запевнив – все буде добре. І дав цінну пораду – не переживати. Треба спробувати! Ніхто за тебе того не зробить – спробуй і зрозумієш, подобається тобі чи ні.
– У шоу Вас оточують як зіркові колеги, так і звичайні українці. Як вам таке сусідство?
– У цьому особливість цього проекту – грають не зірки, а прості люди, яким допомагають знаменитості. Гравці вже отримують купу емоцій, адже поряд із ними стоять люди, які є їхніми кумирами. А ще в них такі круті бажання! Настільки різні. Інколи такі глобальні, що не віриш, що таке буває, а деколи настільки приземлені, але ж такі щирі та чисті! Тож спостерігаю, вчусь і надихаюсь!
– Як вважаєте, є дружба в шоу-бізнесі? Ви довіряєте своїм колегами чи є якась межа?
-Немає часу на дружбу тут. Гарні люди є всюди, повірте. Конкуренції точно немає, адже в Україні скоріше нехватка зіркових обличь. Тому даємо можливість молоді – їдьте до Києва, працюйте, викладайтесь. Не має змоги – не їдьте, але пишіть, творіть контент.
– Невже взагалі немає часу?
– Коли він з’являється, виникає потреба побути наодинці, обдумати все, що з тобою відбувається. Або ж поспілкуватись з близькими, приділити їм увагу.
– До цього Ви вже встигли продемонструвати шанувальникам далеко не один свій талант: співак, музикант, актор, режисер і продюсер. Як поєднуєте тепер це все з новим статусом?
– Гарно і все органічно відбувається! По суті, коли ти знімаєш фільм, продюсуєш його – ти ведучий, коли співаєш на сцені – теж, презентуєш свій проєкт – так само. Тобто голосно говорити про свою ідею і запалити всіх навколо – це і є бути ведучим. А в телевізійній справі залишаються лише правила, які треба вивчити і дикція. Ми ж усі ведучі, коли подаємо якусь ідею, правда?
– Так! Але ж у добі лише 24 години? Як плануєте свій графік, щоб встигнути все?
– Взагалі не планую графік – це він планує мене. Зрозумійте, я не в силах від цього відмовитись, бо мені цікаво! Коли буде навпаки – сумно і нецікаво, от тоді слід поставити собі питання. А коли багато крутої роботи, яка запалює, надихає і відкриває щось нове – є і сили впоратись з цим. Так, інколи стає складно, але цікавість перемагає і час, якщо треба, на все знаходиться. Головне – бути в правильному місці у правильний час. А ще це потрібно, щоб перестати думати, як ти виглядаєш збоку. Коли ти втомлений – не маєш на це часу на камеру це виглядає набагато натуральніше – не має зайвих думок, – все йде від серця.
– Як після того відпочиваєте?
– Мовчу і сплю. Ще люблю кинути ноутбук на живіт і сидіти в ньому до 4-ї ранку.
– Що дивитесь?
– Та усіляке. Можу щось пошукати, от наприклад, хотів придбати нове фортепіано, подарунок цікавий чи книгу…Люблю також Netflix подивитися деколи.
– А щодо більш глобального відпочинку – скільки разів на рік маєте необхідність брати так звану відпустку, щоб, наприклад, вирушити у подорож?
– Я давно не відпочивав і нарешті скоро це станеться! Люблю бувати в різних країнах, ходити пішки, спостерігати за людьми, іншими культурами. Обов’язково маю завітати в найкращий ресторан міста, куди приїжджаю і в вуличний теж – де полюбляють бувати місцеві.
– Які країни хочете відвідати найближчим часом?
– Європу майже всю об’їздив, в Америці був, у Канаді був… мрію про Австралію, але далеко! Ще на Кубі не був, на Північному полюсі… о, хочу полетіти в Норвегію! Насправді багато де був уже – мені цікаві всі міста з історією, де можна випасти зі звичного ритму життя. Наприклад, як у Тайланді – спостерігав за віруючими людьми, як вони збираються у храмі – все якось інакше. У мене навіть склалося враження, що я помер і бачу інше життя.
– Які місця можете назвати своїми «місцями сили»?
– Це місце, в якому я народився! У моєму рідному селі є маленька церква, коли б я туди не завітав, мене просто підіймає до неба. Відчуваю неймовірну силу! Це і досі так – не змінюється, не дивлячись на роки, які минули. Взагалі, місця сили у кожного свої – там, де народились люди. Не треба шукати себе в далеких країнах, краще запитайте себе – чому я народився саме тут? Обов’язково є відповідь на це питання. Тому, інколи замість мандрівок я обираю побути у тиші та відповісти на свої питання. Не треба нікуди бігти – треба навчитись переключатись і знаходити красу в Україні. Її тут дуже багато!
– Шоу «Ігри талантів» та і «МАСКА» – це цікаві, розважальні квести. Ви в житті любите грати в ігри?
– Так! Для є мене така гра, в яку я граю кожного дня – цеспостереження за людьми. Інколи ми так цікаво поводимось! Але життя і є гра. Можна сумувати, а можна цілий день радіти – кожна людина сама будує свою історію. За це я і люблю шоу «МАСКА» – кожна людина вигадує собі образ, з яким стає ще цікавішою. Часто артисти, політики одягають такі маски, а в житті є зовсім інакшими. Так набагато простіше грати роль.
– На це напевно вплинуло ваше дитинство…
– Так, я змалечку був дуже спостережливим. Мало говорив, а коли починав – все! Завжди все робив яскраво і гучно! Мені хотілось робити цей ефект здивування, щоб не було статично і тихо. Це відклалось і перенеслося на доросле життя. Думаю, кожна людина, яка хоче щось донести, має таку рису.
– У шоу «Ігри талантів» українці ще й демонструють свої незвичайні вміння. Які таланти вразили найбільше? Чи виникало бажання і самим навчитись подібному?
– Уявіть собі, у кожній програмі з’являється 11 талантів, всі вони дуже різні та вражаючі! Продюсери спеціально шукали те, чого ще не було на телебаченні. Тим паче кожен номер – не просто виступ, а режисерська постановка. Є професійне світло, музика, костюми. Багато, що подобається, при чому не завжди треба, щоб було активне дійство, є люди, які змушують час зупинитись і це неймовірно!
– А могли б назвати 3 своїх прихованих або маловідомих таланти?
– У мене є нерозвинутий талант – малювання. Я не розумію, як люди можуть змальовувати все чітко та технічно. Проте, коли беру до рук ручку – можу намалювати так, що ви здивуєтесь!
Можу писати гарні тексти, але маю страх починати це робити. Помітив, що виходить це в легкий період, коли не зациклююся. Інколи виходять гострі, класні штуки – в піснях ви можете почути їх, але не розвиваю в собі це. Сподіваюсь, воно ще прийде.
Думаю, ще є і не один талант, про який я й сам не знаю.
– А щодо мистецтва конспірації? Доводилось коли-небудь ховатись від прихильників чи камер?
– Всі це роблять і я не виняток – кожна людина час від часу хоче побути наодинці. Є особисте життя, яке не хочеться демонструвати і це нормально. Людина має побути з собою, наодинці, щоб відновитись.
– Разом із тим зараз ми на другому місяці 2022 року, і Ви наіімовірніше, вже маєте грандіозні плани на нього. Які обов’язкові пунктики собі поставили, чим дивуватимете?
– Маю завершити те, що розпочав. Наприклад, дописати альбом української класики. Далі – короткометражний фільм, містичну драму під робочою назвою «Воля». А ще хочу подати заявку на участь і міжнародному фестивалі і от шоу «Ігри талантів», «МАСКА»! Головне – щоб був мир в Україні!
– Це те, чого Ви націлені досягти власними зусиллями, а як щодо подарунків долі – яких змін хотіли б у житті?
– Хай буде краще, ніж було! Все, що є – застаріло і я за те, щоб створювати щось нове! Я прийму все, будь-які зміни. Це може здатись страшним на перший погляд, але коли спробуєш, зрозумієш – все змінюється на краще!
