Український боксер, чемпіон світу у суперважкій вазі Олександр Усик має традицію читання книжок перед своїми поєдинками. Вже 18 травня в Саудівській Аравії він вийде на поєдинок проти Тайсона Ф’юрі. Перед боєм Усик читав книгу “Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети” Ґреґа Маккеона. Суспільне Культура зібрало для вас відомості як про книгу “Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети”, так і про філософію есенціалізму, а ще пояснює, чи були ці ідеї притаманні для українського філософа Григорія Сковороди.
Про книгу “Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети”
Книжка написана в дусі американського прагматизму. Вона не пропонує академічних філософських знань, а проте налаштовує на те, щоб ці знання легко можна було зрозуміти й використати у своєму життєвому досвіді. Тобто, фактично, книга є посібником із дисципліни та особистісного розвитку.
В основу видання ліг досвід роботи автора у корпораціях. Книжка пропонує проаналізувати життя, знайти те, що потрібно, і відкинути зайве. Не розпорошувати енергію, та витрачати її ефективніше в одному напрямі.
У розумінні Маккеона есенціалізм про те, щоб “не займатися всім; його суть — займатися необхідним. Це не означає менше працювати. Це означає мудро інвестувати свій час та енергію, щоб бути найефективнішими у найважливіших справах”. Він вважає, що люди не досягають результату, оскільки вони просуваються по “міліметру в мільйонах напрямів”, замість того щоб спрямувати свої потуги на мільйон міліметрів в одному напрямі.
Автор виділяє також поняття “шляху есенціаліста”:
“Шлях есенціаліста — це шлях до контролю над власним вибором. Це шлях до нового рівня успіху та відчуття значущості. Це шлях, на якому ми насолоджуємося самим процесом руху, а не тільки миттю, коли досягаємо кінцевої точки”.
Проте автор стверджує, що “шляхом есенціаліста” ідуть одиниці. Більшість натомість користуються “шляхом неесенціаліста”.
Він вважає, що це зумовлено слабкою дисципліною, невмінням виставляти пріоритети, та іншими факторами. Він стверджує, що неесенціалізм повсюдний з таких причин: у світі є забагато варіантів розвитку подій; люди прагнуть більшого, проте недисципліновано; через високий соціальний тиск; через думки про те, що можна мати все і займатися всім, а не бути вузьким спеціалістом.
Автор наводить поради, як стати есенціалістом: досліджувати різні варіанти, вилучити все зайве та врешті з дисципліною підтримувати цей порядок спрямованості на найважливіше.
“Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети” Ґреґа Маккеона. Наш формат
Чому книга стала популярною
Книга стала бестселером The New York Times. Вона також отримала відзнаку на Goodreads: Goodreads Choice Award Nominee for Business Books (2014).
Ця книга разом з іншою книгою автора “Без зусиль. Досягайте важливого легше” були перекладені 37 мовами — по цілому світу продано 2 мільйони примірників.
Про Ґреґа Маккеона та його ідеї
Ґреґ Маккеон — англійський автор і бізнесмен. Він є засновником та виконавчим директором компанії THIS Inc., що займається стратегуванням у сфері управлінського розвитку.
Маккеон вивчав комунікації та журналістику в Університеті Брігама Янга в Прово, штат Юта, США. Також він став магістром ділового управління в Стенфордській вищій школі бізнесу.
Серед його видань:
– “Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети”;
– “Без зусиль. Досягайте важливого легше”;
– “Множники: як найкращі лідери роблять усіх розумнішими”, написана у співавторстві з Ліз Вайзман.
Ці всі книги стали бестселерами The New York Times.
Автор у своїх книгах окреслює поняття “правила 90 відсотків” — приділяти більше уваги тому, що цікавить, та відкидати зайве. Він спонукає читачів частіше говорити “ні”.
Також Маккеон пропонує вести щоденник, в якому записувати найголовніше за день.
Що відомо про есенціалізм
Саме поняття “есенції” походить від латинського “сутність” і було вживане в схоластичній середньовічній європейській філософії. Проте його корені ще давніші.
У “Категоріях” Арістотеля є поняття первинної субстанції. Яка передує всьому, зокрема і своєму існуванню.
В платонівському ідеалізмі сутність незмінна, постійна, вічна і присутня в усіх можливих світах та вимірах.
В гуманізмі Античності й гуманізмі Відродження ця риса була ключовою для розуміння людської природи.
Натомість пізніші філософи, зокрема й Жан-Поль Сартр, критикували це. У брошурі “Екзистенціалізм — це гуманізм” 1946 року Сартр заперечив твердження про первинність сутності. Він стверджував, що саме “екзистенція передує есенції”, тобто існування людини передує її сутності. Філософ писав, що усвідомлений вибір, який є ознакою сутності, можливий тільки після відчуття досвіду існування. Це атеїстичний і матеріалістичний підхід до визначення людської природи, адже він опирається на розуміння, що первинної сутності за людиною нема і вона може її віднайти тільки після усвідомлення свого існування.
Есенціалізм також важливий для розуміння колоніальності. Зокрема, основоположник постколоніалізму Едвард Саїд вважав есенціалізм шкідливим. Думка, що етнос чи культуру можна зрозуміти через вивчення основних характеристик, на думку Саїда, є вибірковою та створює упереджене ставлення.
До чого тут Сковорода
Ідеї Маккеона не нові, та навіть дотичні до української філософії кордоцентризму. “Правило 90 відсотків” про розподілення енергії на те, що цікаве, існувало як “сродна праця” у філософії українського мислителя Сковороди, що народився понад 300 років тому. Ідея полягає в тому, що діяльність повинна бути улюбленою, “сродна праця — найсолодша річ у житті”, адже саме тоді вона відповідає справжній сутності людини й Божому замислу.
Суть “сродної праці” і філософії серця полягає в тому, щоб досягти щастя від пізнання і проходження цього шляху. Бо “істинне щастя в житті” — основна ідея філософії Сковороди.
Це також перегукується з твердженнями Маккеона про отримання задоволення від процесу: “Це шлях, на якому ми насолоджуємося самим процесом руху, а не тільки миттю, коли досягаємо кінцевої точки”.
Головне зображення: Усик в літаку на шляху до Саудівської Аравії. Він читав “Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети”. Instagram/usykaa
