На каналі ютуб-проєкту «Розмова» вийшло інтерв’ю з солістом гурту «Антитіла» Тарасом Тополею. Він розповів про анонсований концерт у Ялті та що думає про критику пісні «Фортеця Бахмут». Розмову уважно слухала і прокоментувала Марина Крижня, ДМ
Ведучий ютуб-проєкту «Розмова» Сергій Лиховида в дещо жартівливій і лояльній формі запитав у Тараса Тополі про концерт у Ялті на стадіоні «Авангард», який «Антитіла» не тільки анонсували на 24 серпня 2024 року, але й активно продають квитки. Лиховида запросив свою дружину на побачення саме на цей концерт.
Як бачимо, ситуація на фронті поки не дає приводу думати про те, що крім ГУР хтось іще зможе потрапити в Крим наступного року. Ведучий також згадав Аліну Михайлову, керівницю медичної служби «Ульф» Першого окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» ім. Дмитра Коцюбайла: «В інтерв’ю Аліна Михайлова, яка сиділа навпроти мене нещодавно, сказала: “Сергію, не хочу нікого тішити ілюзіями, але, напевно, найближчі роки два, а то, може, й три нам нічого в перспективі Криму не світить”». Лиховида запитав Тополю: «Концерт оголосили, квитки, я так розумію, продалися всі або майже всі. Що зараз? Які думки, і чи не закидають вам що, мовляв, ось трішечки це було “таке”? ».
На це Тарас Тополя відповів: «Є різні думки стосовно того, стосовно піару. Я завжди кажу: “Котики, вчіться. Приходьте, ми розкажемо про піар. Я прекрасною знаю, як робити піар. Наша команда в цьому профі».
Він додає щодо самого концерту в Ялті: «Я завжди приводжу приклад: ми взагалі, якщо раціонально судити, не мали би тут сидіти зараз, тому що в Києві за тиждень мав висіти триколор над Верховною Радою. Ну не мало цього статися. По всіх прогнозах, по всіх планах ми мали впасти. Ну чогось цього не сталося. Якщо ми зараз починаємо тільки мислити категоріями раціональності, то ми тупо приречені вобщє. Ми приречені, ця країна не має існувати.
Тому що з таким сусідом з ядерною зброєю, зі 140 млн людей, з найбільшою кількістю броньованих платформ на континенті, величезною кількістю балістичних ракет, флотом, з бюджетом країни, який, ну я не знаю, там не в десятки, мабуть, більше разів за наш, ми вобщє не маємо… Я не знаю, як ми стоїмо. А чому ми стоїмо? Тому що, мабуть, є щось вище раціонального, є щось ірраціональне, екзистенційно ірраціональне, в яке я вірю.
І от концерт у Ялті. З першого дня все, що “Антитіла” роблять, — це про віру, про те, що ця країна була, є і буде, вона вистоїть і переможе попри все. Попри окупанта зовні, попри дебілів усередині, попри багато-багато “але” ця країна буде, в неї буде перемога. Я в це вірю. Я в цьому впевнений».
Тарас Тополя розповідає, що за гуртом стежать мільйони людей і що до карантину вони збирали стадіони в Україні (стадіон так стадіон). «Що я маю робити, і що я роблю і буду робити, і мені похєру, хто мені що буде казати, — я буду транслювати цю віру», — каже про віру в перемогу Тарас. На його думку, навіть якщо цей концерт не відбудеться у 2024 році, то він відбудеться у 2025-му, і що все одно важливо «говорити про це», «тримати в медійному полі цю історію»: «В голові вже Ялта 23 серпня 24-го року стоїть. Цей хробачок вже там поселився, і хай він там живе далі».
Тополя говорить, що треба вірити, фантазує, як жовто-блакитні прапори майорітимуть у Ялті, а про мис Фіолент каже: «[Там] буде база НАТО, і я буду пити каву із солдатами НАТО», а в Криму буде база 130-го батальйону і дитячий табір для дітей загиблих побратимів.
Мріяти про український Крим та його повернення — це точно не погано. Але чи надмірна «ура-перемога» не відриває українців від реальності, яка не така оптимістична, як Тарас Тополя?
Наприклад, парамедикиня та психологиня Юлія Паєвська на позивний «Тайра» у липні дала інтерв’ю виданню «Українська правда», де говорила зокрема про «перемогу ледь не завтра» і чим це відчуття може загрожувати. «Іноді я включаю цей телемарафон: його послухаєш пів годинки і такий: “Ну, гаразд, війна майже закінчилася — можна іти своїми справами займатися” — таке враження складається. Я розумію, чому. Тому що всі втомлені, тому що всі хочуть переключитися і відчути щось інше, окрім “війна-кров-війна-катування-бомбардування-розтрощений центр Одеси”. Усе це, як на танчику, по нашій душі їздить», — пояснила вона.
Військовослужбовець Сергій Гнезділов також давав коментар, у якому йшлося про те, що на початку повномасштабного вторгнення «весь наш інформпростір був забитий “байрактарщиною” і тезами про “ваньку-встаньку” і тупих росіян-“чмонєй”». «Реальність в тому, що ми стикаємося з ворогом, який дуже швидко вчиться, зокрема, на своїх помилках. А тези про “чмонєй” лише розслабляють “булки” і це точно не призведе до перемоги. Саме через те, що суспільству брехали, сьогодні ми бачимо втому, розпач і нерозуміння того, що відбувається», — сказав Гнезділов.
Співачка Маша Кондратенко, наприклад, продовжує працювати в цьому напрямку, і має у своєму творчому доробку не тільки пісню «Ванька-встанька». Взяти хоча б ще одну її пісню «Люлі-люлі». На ютубі виконавиця завбачливо написала: «Нова пісня в першу чергу спрямована на підняття бойового духу наших людей, та наголошує на необхідності долати бар’єри та невпинно йти своїм шляхом тільки вперед». У самому тексті також є рядки про Крим: «Ви готові? «Так готові!» Повернути кримські зорі».
Але повернімося до «Антитіл». Сергій Гнезділов у своєму коментарі згадував, зокрема, й про пісню «Фортеця Бахмут», і про методи, які українці ніби намагаються скопіювати з росіян. «Але згадайте, в 2023 році не було жодного слова про наш відхід із Бахмута. Спочатку була комунікація зі створенням ореолу героїзації — “фортеця Бахмут — всі молитви наші тут — не здамо Бахмут”. А потім просто замовчування, зокрема, про наших, які там загинули», — говорив військовослужбовець.
Про пісню «Фортеця Бахмут», навколо якої нещодавно розгорівся скандал, Сергій Лиховида теж запитав у Тараса Тополі. У чому була суть: військовослужбовець, який брав участь у боях під Бахмутом, написав гурту та запитав дозволу використати пісню «Фортеця Бахмут» у своєму відео. Йому дуже різко відповів продюсер та співзасновник «Антитіл» Сергій Вусик, через що пізніше просив вибачення. Тополя прокоментував, що це була помилка і що позиція сильних людей — визнавати помилки. Але не треба ще й забувати, що Вусик є чинним військовослужбовцем, і про щільний графік гурту. Усе це могло вплинути на нього та спричинити таку реакцію.
Сергій Лиховида згадав і про Женю Галича, соліста гурту O.Torvald та наразі військовослужбовця, і його реакцію на пісню «Фортеця Бахмут»: «Якось так гостро висловився з приводу цієї пісні, назвав її кон’юнктурщиною чи що по відношенню до теперішнього часу». Далі ми бачимо відеонарізку саме з цього інтерв’ю, де Женя Галич каже: «Добре, хочете прямо? Ну пісня “Фортеця Бахмут” в той час, коли відбуваються події в Бахмуті. Як ви до цього ставитесь? Мене це дратує. Я кажу як є». Якщо ж зайти на ютуб-канал проєкту «Пряма червона», де й вийшло це інтерв’ю, та подивитися повне відео, то там ми бачимо, що Галич говорить про власне ставлення до цієї пісні та байрактарщини: «Деяким людям це потрібно» і що це «вибір кожного гурту». Тобто комусь подобається, комусь ні, — і це нормально.
Потім Лиховида говорить Тополі: «Скажу відверто: кілька музикантів, які сиділи ось тут, на камеру відмовились говорити, але поза ефіром казали, що от вони вважають, що це трішки шароварщина». Ну й далі іде логічне питання, чому « “Фортеця Бахмут” — це не кон’юнктурщина і не шароварщина».
Судячи з усього, Тараса Тополю це роздратувало, адже він відповів: «Можна я одразу скажу? Мені по*уй вобщє, що каже Женя Галич й інші музиканти. Ну от стосовно того, чи ця пісня потрібна була, — нехай Женя пройде те, що “Антитіла” пройшли, і потім понаписує своїх пісень, на які мені так само буде по*уй». Почули, зрозуміли, запам’ятали.
Тополя також вкотре додав, що ця пісня була потрібна. І нещодавно він виступав перед військовими, де зокрема була Тайра, «Антитіла» виконували «Фортецю Бахмут», яку «співали всі».
Про розчарування через нездійсненні очікування Лиховида не питав, а Тарас Тополя сам і не згадував. Проте це може негативно впливати на емоційний стан українців і давати протилежний ефект тому, на який розраховував гурт «Антитіла»: не підтримка бойового духу, а розчарування та емоційні гойдалки.
Фото: скриншоти з ютуб-каналу «Розмова», інстаграму dukhovne_lychko (фото Юлії Паєвської), з сайту TicketsBox