Джазова формація Fusion Jams 5 липня проведе свій черговий захід. Втім, “черговий” — це не те слово, яким би можна було назвати джем у Національному цирку України. Адже саме музичні події не проводили у будівлі цирку понад 5 років, та і до того були великою рідкістю.
Журналіст “Artилерії” на Суспільне Культура Вінстон Вон поговорив з артистами та співзасновниками Fusion Jams про майбутній захід та дав короткий екскурс в історію формації та історію київського цирку.
Коротка історія Національного цирку
Більшість доступних у мережі матеріалів про Національний цирк України підходять до його історії здалеку. Навіть інформація на офіційному сайті установи починається екскурсом в історію циркового мистецтва на території сучасної України як явища. Загалом історія Національного цирку України нагадує цикл перевтілень та перероджень.
Втім, нас цікавить його фінальне на цей час втілення. Національний цирк України — такий, яким ми його знаємо, — знайшов собі місце на Галицькій площі. Будівництво цирку за проєктом архітектора Валентина Жукова відбувалося два роки: з 1958-го до 1960-го. Глядацька зала була розрахована на 2000 місць — рекордну на той час кількість. Чи стикалися творці цирку з перешкодами з боку партійного керівництва — достеменно невідомо.
Перші спогади про інструмент
Готуючи цей текст, я насамперед поставив питання самому собі — а коли я востаннє був у цирку? Моя відповідь навряд сильно відрізняється від відповіді будь-кого іншого — востаннє я був там у віці 6 чи 7 років. Тому, складаючи питання для артистів, я подумав про те, що питав би в артистів, якби зустрів їх, ще коли був дитиною. Перше питання, яке мене зацікавило би тоді — чому вони обрали саме ті інструменти, на яких грають зараз?
Євгеній Дубовик на одному з івентів Fusion Jams. З особистого архіву Євгенія Дубовика
Першим відповідь мені дав Євгеній Дубовик, клавішник, композитор та головний учасник гурту Yevhenii Dubovyk Project:
“Все починалося доволі стандартно. Батьки віддали мене в музичну школу на фортепіано і я до цього ставився без особливого ентузіазму. А потім пішло-поїхало: музичний коледж, НМАУ, гурти, сесійні концерти, артисти, і авторський проєкт”.
Мишко Бірченко на шостій річниці Fusion Jams. Fusion Jams/Марго Корнієнко
Співзасновник Fusion Jams та No Time For Swing, а також лідер гурту Hyphen Dash Мишко Бірченко був дещо багатослівнішим:
“Ймовірно, інструмент мене обрав, а не навпаки. У дитинстві я був музичною дитиною — постійно танцював, співав та грав на уявних інструментах, але ніколи не проявляв явного інтересу до того чи іншого інструмента.
Так сталося, що в 7 класі друзі покликали мене грати в шкільному гурті на барабанах, знаючи, що я ніколи не сидів за ударними, і пообіцяли навчити мене. Навчити в них не вийшло, але наш перший шкільний концерт ми зіграли. Згодом вони вигнали мене з гурту за те, що я погано грав.
Але глобально — ударні дають мені шанс в найяскравішому вигляді продемонструвати всю ту вогняну енергію, яка сидить в мені, і я дуже люблю свій інструмент за це”.
Олександр Явдик на скриншоті з лайв-відео Fusion Jams. Youtube — @notimeforswing
Для барабанщика Олександра Явдика музика — це сімейна справа:
“В мене вся сім’я музична, зокрема мої бабусі-близнючки грали на бандурах і постійно гастролювали. Все їхнє життя було суцільним туром по цікавих країнах.
Тому моя доля була визначена з самого початку: мама моєї мами відправила її в музикалку, так само відправили і мене, і моїх братів.
Мама хотіла, щоб я грав на барабанах, з часом я і сам захотів, і дуже чекав до 11 років, поки доросту, щоб можна було займатись. Поки чекав — відправили грати на піаніно, що мені не дуже подобалось”.
Ми не змогли б зібрати в цьому тексті фулбенд із різних музикантів без гітариста. І як це часто буває на сцені Fusion Jams, цю нішу неочікувано зайняв Дмитро Темний, гітарист альтернативного рок-гурту “19.99”:
“У 12 років я пішов на гітару, бо побачив на ютубі виступ The Beatles з піснею Yesterday. Пам’ятаю, тоді у мене з’явилось велике бажання створювати музику та виступати з нею на концертах. Спочатку мене не хотіли брати в музичну школу, але моя мати змогла домовитись з викладачем, що я натомість буду грати на синтезаторі в його шкільному ансамблі”.
Цирковий бекґраунд
Друге питання, яке зацікавило мою внутрішню дитину навіть більше, ніж попереднє — це те, ким би артисти Fusion Jams були б, якби в них була можливість стати цирковими артистами. Тут відповіді були здебільшого короткими: Олександр Явдик хотів би бути клоуном або пантомімом, Дмитро Темний — заклинателем змій, Мишко Бірченко та Євген Пугачов — акробатами, а Євгеній Дубовик волів би бути ілюзіоністом та наголосив на тому, що ніколи в житті не став би експлуатувати тварин у своєму шоу.
Мишко Галактионов під час роботи у цирку. З особистого архіву Михайла Галактионова
Але одну з відповідей було просто неможливо не поширити. Йдеться про Мишка Галактионова — автора реп-проєкту “МС Реп” та барабанщика гурту Aesthetic Combination. Виявляється, Мишко колись працював у цирку:
“Колись, після того як я звалив з другого курсу універу, я пішов на нічну зміну в нелегальний офіс продавати ліки американцям. Саме тоді я побачив оголошення приватної музичної школи DrumArt. Воно мене зацікавило і я почав стабільно перед зміною ходити на заняття. Пізніше мене запросили в маршову лінію. Ми катались по Україні та по таких країнах Сходу: Китай, ОАЕ, Катар тощо.
У Саудівській Аравії в готельному номері, на мікрофон в шкарпетці, були написані перші треки МС Репа. Тоді в нашому шоу були номери, де ми на ходулях чи на моноколесах граємо марші на барабанах. Мало хто знає, але ми працювали в справжньому китайському цирку в Чжухаї на ходулях. Тому моя роль в цирку вже обрана заздалегідь”.
Як вдалося влаштувати джем
Окрім безпосередньо творчих планів артистів Fusion Jams, нас зацікавили різні організаційні нюанси циркового джему, як-от вибір запрошених артистів та терміни, за які готували захід.
“Передусім ми шукали крутих поєднань та неочікуваних колаб. Хоч ми й самі не могли передбачити результату, але у виборі артистів та колективів для колаборацій дуже хотілося здивувати самих себе”, — каже Мишко Бірченко, співзасновник Fusion Jams та No Time For Swing, лідер гурту Hyphen Dash.
Також організатори Fusion Jams поділилися своїми враженнями та інсайтами щодо майбутнього івенту. Співзасновник Fusion Jams Григорій Лозовий каже, що перша ідея зробити захід у Національному цирку з’явилася ще два роки тому, а на реалізацію проєкту пішло пів року.
“Насправді це перший досвід подібного масштабу, в школі я брав участь в організації театрального шоу, але це навіть не 10 % від тої підготовки, яка відбувається зараз!” — додає Борис Ткачук, співзасновник Fusion Jams, диджей Pringlz.
Проєкти такого масштабу завжди викликають багато питань. Як головний цирк України погодився на співпрацю з організаторами порівняно нішевих музичних подій? У чому був інтерес такої масштабної культурної інституції? На це питання нам і відповіли представники цирку:
“Національний цирк України і джаз пов’язані набагато глибше, ніж може здатися. Жодна вистава з 1988 року не проходила без супроводу Джазового оркестру Національного цирку України під керівництвом М. Й. Резницького. А ще в лютому 2023 року у нас відбулася прем’єра шоу «Цирк у стилі джаз», де головним героєм вистави став саме оркестр. Тому співпраця з Fusion — це продовження нашого експерименту поєднання цирку та джазу”.
А почути джаз у цирковому стилі можна буде вже зовсім скоро. Поки лишається загадкою, хто буде серед секретних гостей та чи виступлять резиденти Fusion Jams у ролях тих циркових артистів, про яких говорили кілька абзаців тому. Але команді Fusion Jams та Національного цирку України точно вдалося нас заінтригувати.
