Журналістка Свої Ганна Курцановська працює над книгою про вбитих окупантами українських військовополонених у Оленівці. Про це вона розповіла на заході в Музеї Революції Гідності, присвяченому роковинам зі вчинення Росією воєнного злочину проти оборонців Маріуполя. Робота над книгою, за її словами, вже наближається до завершення, а саме видання складатиметься з розслідування воєнного злочину та історій вбитих у полоні військових.
Які матеріали увійдуть до книжки про Оленівку
Свій виступ на заході, присвяченому вбитим Росією військовим у Оленівці, Ганна розпочала зі згадки спецпроєкту Свої «Їх вбили, бо не змогли перемогти на полі бою: Olenivka 28 – 29.07.2022». У ньому Ганна розповіла 10 історій захисників Маріуполя, проти яких агресор скоїв воєнний злочин.
«Я дуже вдячна рідним, які рік тому довірили мені свої історії, бо саме в той період почалися поховання бійців, яких стратила Росія в Оленівці. А саме родинам бійців на псевдо “Джонс” “Білотур”, “Осип”, “Космос”, “Броня”, “Море”, “Сенсей”, “Гантеля”, “Гриня” та “Лев”», — зауважує Ганна.
З того часу вона продовжує збирати і описувати історії захисників України, вбитих окупантами в Оленівці. І в процесі роботи над цими історіями вона разом із колегами зрозуміла, що життєписи загиблих в Оленівці “азовців” мусять бути зібрані в книгу.
«Робота над книгою вже на завершальному етапі. Я пишу її з МІПЛ (Медійна ініціатива за права людини — Свої), які створять частину книги, присвячену розслідуванню злочину в Оленівці. А моя частина — це історії загиблих “азовців”, які я пишу вже два роки», — поділилася журналістка.
Ганна також зазначає, що родини вбитих росіянами “азовців” по-різному проживають цю трагедію. Багато родичів готові розповідати про своїх близьких, щоб зберегти пам’ять про їхній подвиг. Водночас частина родин не готові говорити про загибель своїх найближчих в Оленівці через нестерпний біль, який вони досі відчувають.
Через це громадськості поки що залишаються не відомими історії азовців «Крід», «Студент», «Гарет», «Нур», «Лофт», «Американець», «Кучерявий», «Шуберт», «Кіпіш» та «Вей». Ганна дуже хоче, щоб і їхній життєвий шлях закарбувався у пам’яті наступних поколінь, тож закликає їхніх рідних вийти на зв’язок, щойно вони будуть готові розповісти про своїх героїв.
Україна два роки бореться сама за покарання воєнних злочинців
Українські посадовці, присутні на події, зауважили, що боротися за справедливе покарання для воєнних злочинців, що вбили понад пів сотні військовополонених, нашій державі доводиться самостійно.
«Два роки боротьби й два роки розслідування робить виключно Україна. Міжнародні організації тільки поступово почали доходити до того, що це дійсно злочин, який скоює Російська Федерація. Втім, досі ми не маємо жодного рішення від Організації Об’єднаних Націй чи від інших організацій, дотичних до міжнародного гуманітарного права. І це величезна проблема. Так, була створена експертна група Організації Об’єднаних Націй, але вона за п’ять місяців свого функціонування не зробила жодного кроку», — розповів Юрій Ковбаса, представник уповноваженого з прав людини.
Водночас представниця Офісу генерального прокурора Вероніка Плотнікова зауважила, що юридична робота над доведенням провини воєнних злочинців, які вбили українських військовополонених, триває. Вона погодилась, що Україна є самотньою в цій боротьбі, однак відзначила, що шанси на покарання для злочинців збільшує синергія громадського та державного сектору.
Окремо представниця генпрокурора зауважила, що в юридичній площині кожна публічна дія повинна бути прорахована, й тому про деякі з подробиць злочину Україна поки що не говорить. Втім, посадовиця анонсувала вже оприлюднену підозру керівництву колонії в порушенні законів та звичаїв війни.
Служба безпеки та Офіс Генерального прокурора зібрали доказову базу на двох воєнних злочинців рф, які причетні до масового вбивства українських військовополонених на тимчасово захопленій частині території Донеччини у липні 2022 року. Йдеться про колаборанта Сергія Євсюкова — ексочільника так званої “Волноваської колонії днр” у селищі Оленівка та його колишнього першого заступника — колаборанта Дмитра Нейолова. Обидва на момент вбивства українських військовополонених займали свої “посади”.
Головне зображення: Ганна Курцановська на заході-реквіємі в Музеї Революції Гідності / Фото Андрій Якименко
