Учасник розважального проекту «Розсміши коміка по-новому» (Новий канал) пригадав курйозну історію та дав поради, як не хвилюватися перед виступом
З початком повномасштабної війни українці відмовилися від російського контенту та намагаються підтримувати своє. А наш шоу-бізнес активно розростається новими іменами. Ось, наприклад, сфера гумору. Окрім відомих коміків, які збирають повні зали зі стендапами чи ведуть розважальні YouTube-канали, є й менш відомі, але дуже перспективні обличчя. Їх можна побачити на шоу «Розсміши коміка по-новому». У дев’ятому випуску, який вийде в ефірі Нового каналу вже 10 квітня, мініатюри покажуть Юрій Пасічник та Віталій Куванніков. До речі, хлопці досвідчені! Їх протягом кількох сезонів можна було спостерігати у проекті «Ліга сміху». І не тільки.
– Як дует ми на «Розсміши коміка» втретє. Та якщо підсумувати всі наші сольні виступи на цьому шоу, то десять точно набереться, – кажуть хлопці. – До цього готувалися десь тиждень. 80% жартів – свіжі, а 20% – це найкраще з напрацювань. До останньої хвилини повторювали матеріал. Бо номери ми написали, а от поставили їх лише напередодні (сміються).
Гумористи кажуть, що перед виходом на сцену завжди відчувають хвилювання.
– Це особливий адреналін, – говорить Віталік. – Кажуть, якщо ти не хвилюєшся, то можеш взагалі не виходити на сцену. Насамперед треба бути сконцентрованим перед глядачем. А цю концентрацію дає лише хвилювання. Та аби трішки заспокоїтися, Юра, наприклад, ходить і б’є себе по ногах. А я нічого не роблю. Мені достатньо вийти, почути перший смішок, і одразу попускає. Єдине, що точно треба перед виступом, це пити багато водички. Бо в горлі дуже пересихає.
Хлопці завжди виступають у жанрі мініатюр. Кажуть, що стендапи чи текстові жарти їм не імпонують. Інколи пишуть гумористичні пісні. До речі, саме під час такого музичного номера якось стався форс-мажор, який вони ніколи не забудуть.
– Якось, будучи ще молодою командою, ми поїхали виступати в Полтаву. За день до того написали суперсмішний музичний номер – пісню-пародію на хіт «Стиль собачки». Спочатку, за сценарієм, виходив домашній песик, а потім дворняга. І ось я грав ту дворнягу, – ділиться Юра. – Коли вийшов на сцену, то сказав лише перший рядок – і все. Далі мовчав аж до моменту: «Це стиль собачки!» Все! І тут ти ніяк не викрутишся, бо в мініатюрі може колега допомогти. А тут грає фонограма, ти стоїш і кліпаєш очима. Потім ще записував відеозвернення з вибаченнями у соцмережі (сміється).
