Українська художниця, перформансистка, освітянка, садівниця і викладачка Алевтина Кахідзе стала гостею нового випуску програми “Точка опори” на каналі “Дом”. Під час відвертої розмови з ведучою Світланою Леонтьєвою майстриня розповіла, чому іноземці не сприймають війну в Україні та як сьогодні кожен українець повинен доносити світу правду про нашу країну.
Війна для художниці Алевтини Кахідзе почалася у 2014-му році. Жінка не просто спостерігала за тим, що коїться на окупованих територіях, а й проживала цей біль, адже в той час у Жданівці Донецької області перебувала її мати. Саме завдяки історіям найріднішої людини майстриня стала писати картини війни, розповідаючи всьому світу про тяжкі реалії України. А вже у лютому 2022-го року Алевтина на власні очі побачила війну, адже весь цей час вона з чоловіком залишалася у селі Музичі Бучанського району Київської області.
Навіть у найскладніший час художниця не припиняла писати історію – розповідати у своʼх малюнках все, що відбувається в Україні. А у квітні, коли загарбники відійшли від Київщини, Алевтина Кахідзе поїхала на Венеційський бієнале, а також відвідала велику кількість європейських країн: Швецію, Нідерланди, Косово та інших.
“Я зробила дуже багато поїздок. І де б я не була, мала певні виступи. У цих подорожах я зрозуміла, що європейці не розуміють до кінця нашу війну. Для них війна була давно, вона закінчилась у минулому столітті, а ось практика нашої війни була для них незрозуміла. Вони не знають, чи сплачуємо ми податки, чи працюють супермаркети, чи відкриті ресторани – не можуть уявити, що взагалі відбувається. Вони не розуміють, що Україна певний час не мала власної долі, не розуміють, що ми були частиною радянського союзу, але не з власної волі”, – розповіла художниця Алевтина Кахідзе в ефірі каналу “Дом”.
Майстриня пояснює – радянський союз зміг донести всьому світу, що ми були “союзом вільних республік”, але іноземці не знають, що Україна опинилася в ньому не так, як би комусь цього хотілося. Ба більше, навіть наша історія європейцям майже невідома.
“Навіть про голодомор не знають. Про Голокост знають, а про Голодомор – ні. Коли я з одним французом почала говорити про те, що для мене Голодомор – це дуже страшна сторінка, найстрашніша – він мене не зрозумів. Сказав: “Чому? Голокост – найстрашніша”. Можливо, для когось – так, але не для моєї родини, адже тоді ми втратили 2-х родичів. Але потім у розмові я дізналася, що Голодомор він вивчав 15 хвилин, а Голокост – півроку”, – пригадала майстриня.
Тому художниця закликає кожного українця не мовчати і доносити правду про наше життя та нашу історію людям в усьому світі. Саме цим займається майстриня весь цей час.
“Проживання і спілкування з кимось – це і є розповідь про війну. Кожен день перебуваючи за кордоном, я могла сказати моїм знайомим те, що вони не могли собі уявити. Наприклад, що у квітні-травні в Україні ресторани працювали, але пального не було. Тобто кожен день я відкривала для них щось нове, але їм все було цікаво, вони ставили дуже дивні питання”, – коментує Алевтина Кахідзе в програмі “Точка опори”.
І, звісно, намагалася донести правду цієї війни. Жорстокі дії окупантів у Київській області, викрадення людей і дітей та багато іншого Алевтина Кахідзе демонструвала це своїми малюнками та розповідала на весь світ.
“Для мене найстрашніше – крадіжка дітей. У мене є малюнок, на якому хтось тримає наших дітей у пакеті. До того ж, у нас є багато підтверджень цих злочинів – безліч медіа писали про це, є також свідчення дітей. І коли ти починаєш розповідати, доходиш до того, що нам ще треба навчитися пояснювати, що саме відбувається з нами, який це геноцид. Вчора я була на онлайн-дискусії з британськими дослідниками, де ми говорили про ознаки цього жорстокого ставлення росіян до українців і вирішували, як правильно його описати, адже слово “геноцид” має свої відмінності”, – поділилася художниця в інтервʼю зі Світланою Леонтьєвою.
Дивіться програму “Точка опори” зі Світланою Леонтьєвою щосереди о 21:00 на сайті каналу “Дом”, а також на YouTube-майданчику каналу.
