Головна Рецепти

«Хижі до їжі з Андрієм Бєдняковим»: 5 цікавих фактів

Протягом трьох років ведучий ризикував своїм шлунком і смаковими рецепторами, подорожуючи в далекі країни та куштуючи місцеву кухню заради фуд-тревел-шоу «Хижі до їжі з Андрієм Бєдняковим». Він вважає, що дивовижний світ їжі настільки ж різноманітний, як і люди, котрі її готують. Ось 5 цікавих фактів про цю захопливу кулінарну мандрівку навколо світу.

«Як і в багатьох людей, у мене є дві пристрасті: подорожі та їжа, – зізнається Андрій. – По ароматне тако я поїхав би в Мексику, по класний хот-дог – в Америку, по свіжу кесадилью – в Іспанію, по грецький салат – у Грецію. Що стосується України – попереду на мене чекає безліч дивовижних відкриттів. Це лише початок!»

МЕКСИКА: смак Дня незалежності

Одним із найцікавіших фактів про мексиканську кухню є те, що кожне свято має свої традиційні страви. До Дня незалежності ресторани по всій країні готуватимуть Chiles en Nogada: зелений перець чилі, фарширований овочами та м’ясним фаршем, залитий вершковим соусом із волоських горіхів із зернами червоного граната. Зелений, червоний і білий кольори цієї традиційної мексиканської страви відображають кольори прапора країни.

ІСПАНІЯ: цибульне задоволення

З січня по квітень у Барселоні та по всій Каталонії розпочинається сезон цибулі кальсотс. У цей час у кожному місті проводять «кальсотади». Це дуже кумедний і смачний захід, оскільки кальсотс потрібно поглинати наступним чином: пов’язується слинявчик, правою рукою береться цибуля за кінчик стебла, лівою рукою здирається обгоріла шкірка, а далі кальсотс мачається у соус «ромеско» й вирушає до рота. Процес приготування цибулі дуже простий: довгі стебла розкладають на решітці й смажать, доки вони не стануть чорними й обвугленими. Після цього здирають верхні обгорілі стебла та їдять внутрішню частину кальсотс – м’яку, ніжну і солодку.

КАТАР: свобода від рецептів

Катар – у лавах найзаможніших держав світу. Його кулінарні традиції сформувалися під впливом арабської та індійської кухонь. Продукти в Катар імпортуються, оскільки внутрішнє виробництво є обмеженим. Водночас ресторани, що подають традиційні страви, пропонують своїм відвідувачам такі делікатеси, як іранський плов, індійське бір’яні та ліванська долма.
«Катар був пустелею, тому розраховував тільки на власні ресурси, коли йшлося про їжу, – пояснює ведучий. – Місцеві були змушені імпортувати різні продукти. Там є, наприклад, куркума та кмин. Вони були привезені з Індії. Рожева вода – з Ірану. Катарці також імпортують із різних країн рис, хліб, курку, м’ясо, а потім комбінують їх по-своєму, щоб приготувати смачні страви».

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ: божевілля від карі

Знаєте, хто любить індійську їжу більше, ніж самі індійці? Британці! Індійські страви десятиліттями очолювали список улюблених британських страв, і, як відомо, у країні налічується понад 15 тисяч індійських ресторанів. Лише в одному Лондоні індійських ресторанів більше, ніж у Мумбаї чи Делі, і багато з найпопулярніших страв, зокрема й усюдисуща тіка-масала, насправді є сучасними винаходами, призначеними для західних смаків. Для індійців карі як поняття насправді є набагато складнішим і, по суті, позначає будь-яке пікантне, пряне рагу, тому що часто готується з суміші спецій, включаючи куркуму, кмин і порошок чилі.

УКРАЇНА: символ національної кухні

Коли справа доходить до України, то починається розмова про борщ. Це перша та єдина страва, що включена ЮНЕСКО до списку нематеріальної культурної спадщини України. Саме його, згідно з опитуванням, більшість українців вважають улюбленою стравою національної кухні. До речі, так думають не лише українці: CNN включили борщ до 20 найсмачніших супів у світі!

«Класичний борщ складається близько з 30 інгредієнтів! Серед них найголовніші – буряк, капуста, картопля, морква, цибуля, яловичина й томатна паста. Та залежно від регіону рецепти можуть різнитися. Наприклад, на Поділлі додають квасолю, на Півдні – борошно, на Слобожанщині – пиво, до київського борщу – хлібний квас. Є зелений борщ, червоний, грибний, холодний. Усього понад 70 видів! Наш проєкт – чудовий інструмент для популяризації української кухні та культури, а також для відкриття нових гастрономічних перспектив усім прихильникам подорожей та їжі», – вважає Андрій Бєдняков.