Тільки за перший день прокату “Оппенгеймер” став найкасовішою стрічкою в Україні, обійшовши за результатами попередні творіння Крістофера Нолана: «Інтерстеллар», «Дюнкерк», «Тенет» «Початок» та інші.
Чи може доля світу залежати від однієї людини? Чи може грандіозний винахід змінити історію людства? Неймовірний Крістофер Нолан має відповіді на ці питання.
На екрані – американський фізик Роберт Оппенгеймер (усіма улюблений Кілліан Мерфі). Геніальний вчений, який сам зробив собі ім’я. Не завжди його розуміли та підтримували, але наполегливості не бракувало. Роберт після недовгого навчання в Європі, повертається назад в Америку та починає просувати теорії квантової фізики.
І ось день Ікс, зустріч з генералом Леслі Гровзом. На меті військового – створити ядерну зброю, щоб нарешті покінчити з війною та показати світові, яка держава найсильніша.
Після довгих роздумів Оппенгеймер береться за проєкт, в майбутньому названий «Мангеттенським».
Завдання – створити не просто місце для роботи науковців, а ціле місто. Всі переїжджають туди з родинами. Будуються школи, церкви та все потрібне для звичайного життя: 3 роки, 2 мільярди доларів та майже 4 тисячі людей. Та головні – моральні і наукові суперечності – відбувається в голові Роберта. Особливо, коли підрахунки показують, що хімічна реакція при вибуху може не зупинитись та «підпалити атмосферу». Безліч сумнівів у голові, суперечок з колегами, проблем в особистому житті тяжіють над Оппенгеймером. Але вчений йде до кінця.
І ось вирішальний день. Саме сьогодні буде результат кропіткої довготривалої роботи. Або все піде шкереберть, або – перемога!
П’ята тридцять ранку, дощ вщух.
Останні підготування.
Всі на позиціях.
Мить…
Вибух…
І перша думка: «Я – смерть, я руйнівник світів»
За якийсь час відбувається трагедія в Хіросімі і Нагасакі. Американський народ, а особливо наукове містечко Лос-Аламос, в ейфорії від смертей японців. Оппенгеймера ж починає гризти сумління: чи було все це правильним? Сумніви тільки підсиляться, коли в майбутньому він відчує на собі подяку батьківщини.
Всі три години картина спонукає глядача думати, що рідко трапляється у кінозалі. Не виключаю – про діаметрально протилежне. Тут вже що для кого важить більше: справедливість чи милосердя? Слава, гроші чи духовне єство?
Кожному – своє…
Та спільне однозначно є – байдужим чи невдоволеним від кіносеансу ніхто не залишиться.
Єгор Поліщук
P.S. У The New York Times 20 липня 2023 року було опуліковане дослідження, згідно якого результат вибуху 16 липня 1945 року в пустелі Нью-Мексико ядерної бомби Trinity виявився набагато сильнішим, ніж заявляли раніше.
За допомогою новітнього програмного забезпечення вчені створили інтерактивну карту, на якій змоделювали поширення радіоактивної хмари. На ній видно, що від радіоактивних опадів ледь не найбільше постраждав штат Нью-Мексико. Спочатку хмара поширюється над північним сходом Нью-Мексико, далі протягом наступних кількох днів частина хмари рухається на північ та схід, поступово захоплюючи 46 штатів, територію Канади та Мексики.
“Ця карта ніби застигла в часі”, – повідомила авторка нового дослідження Сьюзен Альзнер. Жінка також є співзасновницею організації, яка документувала наслідки вибуху Trinity у 1945 році.
Вчений Принстонського університету та провідний автор дослідження Себастьєн Філіп розповів, що в 1945 році в США не було національних станцій моніторингу для відстеження радіоактивних опадів. Дані про погоду та атмосферу були доступні лише з 1948 року.
