Гостем програми “Точка опори” на каналі “Дом” став відомий український кінооператор, боєць ЗСУ Ярослав Пілунський. В інтерв’ю Світлані Леонтьєвій митець розповів про кінематографістів на фронті, полон у Криму в 2014 році, 24 лютого в Римі й поранення під Лисичанськом.
Ярослав Пілунський – кінооператор, режисер, лауреат Шевченківської премії за цикл історико-документальних фільмів про майдан 2014-го року, кліпмейкер, знімав кліпи для Тіни Кароль, Христини Соловій, гуртів KAZKA, ТНМК, THE HARDKISS. Народився у Сімферополі, тому доля Криму для нього надважлива. У 2014-му році Ярослав Пілунський вирушив на рідну землю, щоб фільмувати анексію півострова, і потрапив у полон. У 2022-му пішов добровольцем на фронт. У липні під час виконання бойової задачі біля Лисичанського нафтопереробного заводу Ярослав дістав поранення.
«Мені дуже пощастило, янголи-охоронці справились… Це сталося під час наступу орків. Вони намагалися взяти в оточення нашу групу. Ми прикривали “коридор”, аби наші бійці безпечно відійшли. Були очима армії, працювали на дронах і транслювали командирам підрозділів. Проте вороги нас вирахували — ми трохи знехтували безпекою, але ж треба ризикувати і своє робити. Було два дні, коли нас ратували янголи. Якось ми були в бібліотеці, закладали вікна зв’язаними стосами видань технічної літератури. Увечері прилетів снаряд — пробив в стіну за півтора метри від мене, за стіною з книжок, і не розірвався. Я був у хмарі технічної літератури. Книги буквально врятували мені життя — ані подряпини. Було кілька прильотів, останній – дуже сильний танковий снаряд на максимальне ураження. І нас врятували. Там дуже цікаво було для мене як для кінематографіста, дуже близька драматургія. Автомобіль, яким нас поранених вивозили, зламався. Ми могли залишитись по дорозі, та він завівся, довіз нас до бази і потім вже не заводився», – пригадує Ярослав Пілунський.
На передовій митець не перестає знімати, творити, думати про майбутні фільми. Він вже знає, про що зніматиме після Перемоги. Ярослав Пілунський переконаний, для того, щоб була довіра до його документалістики, він має пропустити всі події через себе.
«Після Перемоги українське кіно буде про українців. Сила завжди в нас була. Але ця енергія була трохи прибита пропагандою, вихованням, школою, інститутами. А зараз постало питання виживання, – говорить митець. – Ще я помітив, що у нас немає ненависті до ворога. Бо навіщо витрачати на це час? Хочемо лише позбавитися від них. Найбільша помилка ворога в тому, що він думає, ніби ми однакові».
В інтерв’ю каналу «Дом» Ярослав Пілунський також пригадав початок повномасштабного вторгнення. Митець відчував, що війна буде і готувався до цього, але 24 лютого зустрів не в Україні.
«В мене була робота в Римі, знімали фільм з італійським режисером. За день до того, як я мав повертатися в Україну, почалась війна. В мене чотири сини, і такого жаху я не відчував ніколи, бо дружина й діти – всі в Україні. Потім, коли я повернувся, старші залишились, а двох молодших вивіз», – розповідає Ярослав Пілунський.
У програмі «Точка опори» на каналі «Дом» Ярослав Пілунський поділився планами – найперше, що він зробить після Перемоги, це поїде до Криму на могилу батька Леоніда Пілунського. Він був заслуженим журналістом України, депутатом Верховної Ради АР Крим V скликання від Народного Руху і після окупації вирішив залишитись в Криму. Під час анексії у 2014 році Ярослав Пілунський також був на півострові, намагався фільмувати злочинні дії росіян, аж поки його з колегою Юрієм Грузиновим не заарештували і кинули за грати.
«У мене був шок. Нас завели в камеру з простріленим матрацом і кров’ю на стінах. Здавалося, що це якісь декорації. Більше було не жаху, а сорому, що я необережно поводився, через що опинився в полоні», – пригадує Ярослав Пілунський.
Також у розмові зі Світланою Леонтьєвою гість «Точки опори» розповів, чим важливий освітній проєкт для дітей з прифронтових районів «Жовтий автобус», які теми для своїх робіт обирають діти, які кінопрофесії їм цікаві.
Дивіться програму “Точка опори” зі Світланою Леонтьєвою щосереди о 21:00 на сайті каналу “Дом”, а також на YouTube-майданчику каналу.