Сьогодні на телеканалі К1 стартує проєкт «Крафтові мандри» – тревел-шоу ведучого Євгена Синельникова, який мандруватиме Україною і знайомитиме глядачів з талановитими майстрами. Нова програма присвячена українському крафтовому виробництву та людям, які створюють унікальні речі, дивують весь світ і прославляють Україну. Напередодні прем’єри – 5 цікавих фактів про українських крафтярів.
1. У пива має бути 50 відтінків, і серед них – смак борщу.
Український ринок пива дуже різноманітний, а деякі популярні серед споживачів крафтові сорти вирізняються не лише своєю якістю, а й унікальним смаком. Наприклад, «пиво-борщ»: «Як таке можливо? База напою – кисле пиво, до якого додаються інгредієнти борщу: буряк, томат і спеції. – пояснює Євген Синельников. – Так, хтось скаже: «Це зовсім не схоже на пиво!» Але це смачно!».
Крафтова броварня Ten Men, яка займається виробництвом такого пива, була заснована в 2018 році у Вовчанську, що за 5 км від українсько-російського кордону. Коли почалось повномасштабне вторгнення виробникам не вдалося вивезти звідти пивне обладнання, тому вони почали все спочатку. Зараз орендують обладнання у Львові, а продають крафтове пиво – в Києві.
«За понад два роки війни ми відновили виробництво крафтового пива і почали його експортувати, – розповідає співзасновник броварні Антон. – Крафт для нас – це постійні експерименти. Навіть «пиво-борщ» у нас спочатку було класичним, потім з укропом, далі буде ще щось цікавеньке. За цей час ми вже зробили не менш 50 позицій з різними смаками, зокрема з шоколадом, морозивом та фруктами. Цікаво, що найпопулярніше пиво на сьогоднішній день – томатне: на вітчизняному ринку представлено 28 варіантів, але вони поки не затребувані в інших країнах. Тож «пиво-борщ» може стати візитівкою України».
2. Веганське сало – не має аналогів у світі.
Якщо українське пиво може бути зі смаком борщу, то чому б салу не бути не зі свині. Крафтовий київський виробник рослинних альтернатив Wanted Vegan в 2023 році до Дня Незалежності випустив рослинне сало «Генеральське» – перший подібний продукт не тільки в Україні, а й у світі.
«Веганське сало ми розробляли два місяці, – розповідає засновник компанії Роман. – Ми самостійно виготовляємо смако-ароматичні суміші, але інгредієнти для них закуповуємо у світових виробників. Суть виробництва полягає у змішуванні добавок так, щоб вони відтворювали смак та аромат справжнього сала».
Крафтова компанія виробляє веганські бургери, нагетси, сашимі та, навіть, котлети по-київськи! В основі всіх страв – пшеничний і гороховий білок, до яких додають поживні компоненти.
«Зараз велику увагу приділяють складу продукту та його впливу на здоров’я людини, – продовжує Роман. – Ми продаємо заморожені продукти, для яких консерванти не потрібні. З початком повномасштабного вторгнення продажі виросли втричі, бо є тренд на веганські продукти. Ідея в тому, що ми можемо швидко розробляти нові продукти, це й буде нашою перевагою за кордоном».
3. Авторські столи та крісла роблять з вікових дубів.
У Черкасах є унікальне виробництво авторських меблів з цільних шматків дерева.
«Ми виробляємо крісла та столи зручних біонічних форм із непромислової сировини – «мертвих» велетенських дубів, яким понад 350 років, – розповідає крафтяр Роман. – Цей процес дуже розтягнутий в часі: від завозу сировини і сушки до моменту видачі готових дерев’яних виробів замовнику проходить 2-3 роки, інколи більше. Наприклад, комплект меблів для замовника з Німеччини я робив аж 7 років. Це вже не стільки меблі, скільки предметна скульптура. Але я вважаю, що мистецтво має бути функціональним: якщо на скульптурі можна посидіти, то вона може мати місце у домі. Такі меблі – моя персональна естетика, роблю їх мало і для душі. Але є і бізнес – гроші ми заробляємо на комплектації готелів, ресторанів та торгівельних центрів». За словами Романа, спочатку замовлення були тільки з України, а зараз виробництво співпрацює з Європою: «Мені приємно, що своїми виробами ми формуємо новий український стиль».
Також крафтяр згадав, як влітку 2013-го року його майстерня робила на замовлення дерев’яну скульптуру Тараса Шевченка:
«Пам’ятаю, майстер ріже обличчя письменника і раптом кличе мене: «Рома, дивись: у правому оці – куля». Я підійшов, дивлюсь на цю кулю і відчуваю: «Бути війні». Ніхто мені тоді не повірив, а зараз бачимо, як воно обернулося».
4. Крафтове вино «Одеський чорний» – найкраще в Україні.
Попри війну, продовжує розвиватися крафтове виробництво вина та, навіть, має певні досягнення.
«У нас найкраще вино в Україні, зокрема, «Одеський чорний» два роки поспіль займає перше місце серед цього виду вина. І ми пишаємося тим, що найкраще українське вино виробляють на Вінниччині, – говорить винороб Дмитро з «GiGi Winery».
За рік тут виготовляють 25-30 тонн вина. Деякі сорти винограду вирощують та привозять з Одещини. А на Вінниччині розташоване виробництво та винні погреби, в яких зберігають вино.
«Починалося усе це десь у 2010-х. Власник винного дому Володимир Карлович виходив на пенсію і він, як грузин, вирішив займатися вином. Потрошку з друзями зробив спочатку 500 літрів вина, потім першу тонну. За рік зробили 3,5 тонни вина, випили. На наступний рік – п’ять тонн, і воно залишилося. Вирішили будувати виноробню, – продовжує Дмитро. – Перше місце вінничани отримали за виробництво вина «Одеський чорний», виготовленого з однойменного сорту винограду. Його створили в 1974 році, коли схрестили Каберне Совіньйон та Алікант Буше. Це рідкісний сорт, маловідомий у Європі. Тоді як найпопулярніші сорти винограду у світі – класичні Каберне, Мерло, Шардоне, яких найбільше насаджено, бо вони більш універсальні і стійкі до хвороб. Тож зараз «Одеський чорний» є справжньою візитівкою України».
5. Лялька-мотанка повертається в родини українців як оберіг.
Мандруючи по країні, Євген Синельников відзначає, як крафтярі поступово відроджують давні українські традиції. Так, у Чернігові майстрині Тетяна і Даша, мати й донька, створюють мотанки. Ця лялька – не просто іграшка, з давніх давен вона вважалась родинним оберегом.
«Скільки існує людство, стільки існує мотанка, – розповідає Тетяна. – Такі ляльки обов’язково робили на весілля донечкам, які передавали їх далі з покоління в покоління. Головна відмінність мотанки полягає в тому, що вона не має чітких рис обличчя. Класична лялька виконується з хрестом, щоб нічия душа не підселилася і не нашкодила людині».
Відтворення мотанок почалось зі старовинних вишитих рушників, які зберігалися в родині Тетяни від бабусі:
«Спочатку робили мотанки близьким, потім друзям, але настав час, коли дома накопичились 53 ляльки, і стало зрозуміло, що їх потрібно показувати світу. Після початку повномасштабного вторгнення наші ляльки мандрують по всій планеті».