21 липня 1882 року народився один із найбільш ексцентричних митців початку ХХ століття — український футурист і кубофутурист Давид Бурлюк. Він був живописцем, графіком, художником-постановником театру, критиком і поетом. А також був одним із засновників футуризму на території Російській імперії та прославився за кордоном. Бурлюк народився на хуторі Семиротівщина Лебединського повіту Харківської губернії. Нині це Сумська область. Суспільне Культура з нагоди дня народження Василя Бурлюка розповідає 10 фактів про нього і його творчість.
1. Бурлюк мав травму ока
Як пише “Інститут просвіти”, в малого Давида Бурлюка була суперечка з братом, внаслідок якої митець втратив ліве око. Уже в дорослому віці він носив склянний протез, що стало частиною його екстравагантного образу.
2. Козацький рід Бурлюка
Давид Бурлюк з’явився на світ у багатодітній родині на хуторі Семиротівщина Харківської губернії. Сам Бурлюк в мемуарах “Мои предки” писав, що його рід по маминій лінії — інтелігенти, що мали стосунок до освіти. Батькова лінія була козацькою.
“З боку батькового — ми українські козаки, нащадки запорожців. Наше вуличне прізвисько — Писарчуки, ми були писарями Запорозького війська. Батько писав вірші по-російськи й по-українськи, але рідною мовою мало. З усіх письменників я Гоголя знав краще всіх, завчивши з нього силу-силенну уривків на пам’ять. Тараса Шевченка українською мовою читав нам звичайно батько. Читання «Петруся» завжди закінчувалося слізьми”, — цитує Бурлюка “Інститут просвіти”.
Свої твори, зокрема вірші та критику, Давид Бурлюк писав російською мовою, хоча заявляв, що планує перейти на українську. Класичну освіту здобув в Сумах, Тамбові та Таганрозі.
Живопису вчився в Одесі, Казані, Берліні та Парижі.
3. Батько футуризму
“Маніфест футуризму” італійського поета Томмазо Марінетті з’явився в 1909 році, а Бурлюк спільно з російськими поетами Кручоних і Маяковським свій “Ляпас громадському смаку” написав у 1912 році. Саме в цьому маніфесті було запропоновано “викинути Пушкіна з пароплава сучасності”. Проте не з деколонізаційною метою, а щоб на цей пароплав помістити Володимира Маяковського.
У 1913–1914 роках, за даними Інституту просвіти, Бурлюк організував турне футуристів, під час якого, зокрема, сам читав лекції та вірші. Після цього був редактором “Першого футуристичного журналу”.
У 1918 році Бурлюк став одним із видавців “Газети футуристів”.
4. За свій творчий шлях написав від 15 до 30 тисяч творів
А от Суспільне Суми пише про 20 тисяч робіт. Імовірно, ця цифра містить всі види графіки, малюнків, полотен та навіть книжкових ілюстрацій. Як пише BBC, за таку “фабричність” Бурлюку дорікали його сучасники.
5. За ідентичність Бурлюка змагається Україна, Росія та США
Хоча Бурлюк вважав себе українцем, та все ж писав російською мовою і був громадянином Російської імперії. Тож росіяни приписують його до російських митців. Дружба з російськими футуристами також стала аргументом до представлення Бурлюка як росіянина.
З Херсонського художнього музею під час окупації росіяни вкрали картину Бурлюка “Сільський пейзаж” 1930 року. Про це писав 21 липня 2023 року Херсонський державний музей, де зберігалася картина.
Давид Бурлюк, картина “Сільсьський пейзаж”, викрадена з Херсонського художнього музею в 2022. Херсонський художній музей
Для США Бурлюк — американський іммігрант. Американцем та українцем Бурлюка представляє аукціонний дім Christie’s.
Художник прожив у США 45 років, а це більша частина його життя, тож американці почали називати його своїм.
6. Скільки коштують картини Бурлюка
Його картина “В церкві” у 2007 році на аукціоні Sothbey’s була продана за 650 тисяч доларів.
Давид Бурлюк, картина “В церкві”, 1922, олія на полотні. arthive.com
А картину Бурлюка “Японський рибалка” продали за 542 тисячі доларів в листопаді 2008 року на тому ж аукціоні.
Давид Бурлюк картина “Японський рибалка”, 1921, полотно, олія. sotheby
До прикладу, картина Анатолія Криволапа “Кінь. Ніч” у 2013 році була продана за 186 тисяч доларів на аукціоні Phillips в Лондоні. А пейзаж Івана Марчука продали за рекордні 300 000 доларів.
7. Вшанування пам’яті Бурлюка
Оскільки в США Бурлюк провів більшу частину життя, то його творча спадщина здебільшого залишилась у цій країні.
Роботи митця зберігаються в колекціях Чиказького художнього інституту, Смітсонівського американського художнього музею у Вашингтоні, Художнього музею Перріша у Вотер-Міллі, штат Нью-Йорк. В Державному російському музеї в Санкт-Петербурзі теж зберігається певна кількість картин Бурлюка.
В Україні зберігається до сорока його картин.
8. Бурлюк — урочище
В Україні на честь Бурлюка назвали урочище, де був раніше хутір Семиротівщина — місце народження художника.
В Сумах, де Бурлюк здобував освіту, вулицю Бурлюка перейменували на вулицю полеглого захисника України Володимира Куриленка, а на честь Бурлюка назвали провулок. В Одесі на вулиці Преображенській є меморіальна дошка у пам’ять про митця.
9. Годував Маяковського, щоб той не голодував
Володимир Маяковський розповідав, що український художник щодня давав йому по 5 копійок, щоб той міг займатись поезією та не голодувати.
10. Прикрашав себе гримом
Митець любив носити грим. Зокрема, він малював на щоці коника і пташок. Крім того, епатажний образ доповнювали скляний очний протез та циліндр. Також Бурлюк носив різноколірні, подекуди порвані штани.
Олег Челяк, Суспільне Культура
Головне зображення: Давид Бурлюк. Колаж: Суспільне Суми/Андрій Юрченя
