Художники різних епох і стилів по різному змальовували міські пейзажі Києва. Тарас Шевченко у своїх зарисовках намагався з фотографічною точністю зображувати побачене в Києві. Авангардист Богомазов зображував рух, уникаючи детального відтворення побаченого. Шишко малював згідно з дозволеним радянською владою художнього стилю соцреалізму. Чичкан, Яблонська, Криволап і Химич, навчалися соцреалізму, проте намагалися “вистрибнути” з цього жанру. Вакуленко змалював Поділ, освітленим місячним сяйвом.
Суспільне Культура пропонує добірку картин із пейзажами Києва.
“З-за Дніпра” Тарас Шевченко, 1843
“Київ з-за Дніпра” Тарас Шевченко, рисунок,1843. Суспільне надбання
Тарас Шевченко відвідував Київ в 1820-х роках, а також у 1843 та 1846 роках.
Весною 1843 року Шевченко взяв академічну відпустку в Петербурзькій академії мистецтв “на проїзд в малоросійських губерній строком на 4 місяці”. Художник мав намір створити альбом офортів”Живописна Україна”. У червні Шевченко дістався Наводницької переправи через Дніпро.
Йому відкрився панорамний вид на правий берег. Цей краєвид він зобразив в зарисунку олівцем “З-за Дніпра” 1843 року. На Печерському пагорбі виднілися ансамбль Києво-Печерської Лаври, Михайлівський Золотоверхий монастир. Найбільше деталей у зарисовці є в Лаврській дзвіниці. Також Шевченко зобразив місцевих мешканців.
“Дальні Печери Києво-Печерської лаври” Тарас Шевченко, 1843
“Дальні Печери Києво-Печерської лаври”, рисунок олівцем Тарас Шевченко, 1843 Київ. Суспільне надбання
Інші зарисовки Шевченка у художньому стилі реалізму охоплювали вид на Дальні печери з балкона лаврської друкарні. Художник у своєму етюді “Дальні печери Києво-Печерської лаври” зобразив Хрестовоздвиженську церкву (ліворуч), Аннозачатіївську церкву (справа), а по центру — храм Різдва Богородиці з дзвіницею. Комплекс останнього храму належить до українського бароко та виконаний зодчим Степаном Ковніром.
“Церква Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі” Тарас Шевченко, 1846
“Церква Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі” Тарас Шевченко, сепія, Київ 1846. Суспільне надбання
Також Шевченко детально відтворив в 1846 році Церкву Всіх Святих в техніці сепії. Багата архітектурним оздобленням, композиція має складну гру світла і тіні.
На картині у стилі реалізму зображено монаха і жінку, а здалека видніється арка церкви.
“Пам’ятник Святому князю Володимиру в Києві” Олександр Богомазов, 1913
“Пам’ятник Святому князю Володимиру в Києві”, Олександр Богомазов, вугілля, 1913 рік. Суспільне надбання
Олександр Богомазов — український модерний художник. У стилі авангардизму він вугіллям намалював пам’ятник київському князю Володимиру, що є найстарішим скульптурним пам’ятником в місті.
На платформі UCHOOSE згадують, як Богомазов захоплювався рухом Києва:
“Київ у своїм пластичнім об’ємі сповнений прекрасного, розмаїтого, глибокого динамізму. Тут вулиці впираються в небо, вони падають, розбиваються, співають і грають, поки не заспокояться на тихих берегах лівого Дніпра”, — писав Олександр Богомазов.
“Площа Сталіна в Києві” Сергій Шишко, 1949
“Площа Сталіна в Києві” Шишко Сергій 1949, олія. Суспільне надбання
Сучасна назва площі, зображеної на цій картині, — Європейська. Полотно, виконане олійними фарбами, зображує міський пейзаж післявоєнного Києва. На вулиці присутній жвавий рух громадського транспорту та людей. Шишко виконав цю картину в художньому стилі соцреалізму.
“Мікрорайон” Аркадій Чичкан, 1971
“Мікрорайон” Аркадій Чичкан, олія, 1971. Суспільне надбання
Аркадія Чичкана знають як художника нонконформіста, який відмовився у своїх роботах малювати соцреалістичні зображення та працював в техніці модернізму. Був представником покоління “тихого опору”.
Його картина, виконана олійними фарбами та зображує Березняки в Києві, де сім’я художника отримала квартиру. На картині проглядається типовий спальний район 1970-х років радянської доби.
“Таємничий нічний Поділ. Морехідка” Юрій Вакуленко, 2014
Юрій Вакуленко, “таємничий нічний поділ. морехідка”, 2014. Суспільне надбання
Юрій Вакуленко — сучасний український митець, який звертається до неоекспресіонізму у своїй творчості. Художник оселився на Подолі та вирішив втілити свій досвід в серії “Таємничий нічний Поділ”. У картині “Морехідка” вулиця звивається навколо пагорба, майже дотягуючись до навислого над нею місяця.
“Зима в Старому Києві” Тетяна Яблонська, 1976
“Зима в Старому Києві”. Тетяна Яблонська. 1976. Полотно, олія. Суспільне надбання
На полотні олією вона зобразила урочище Кожум’яки. Зліва – гора Дитинка, за нею – Замкова та Старокиївська гори. Яблонська, наскільки було можливо, відхилялася від затвердженого партією соцреалізму та додавала у свої роботи імпресіоністські ноти у грі світла.
“Зима в Києві” Тетяна Яблонська, 1987
“Зима в Києві” Тетяна Яблонська. Київ 1987, полотно олія. Суспільне надбання
Художниця виконала роботу на полотні олійними фарбами. Пейзаж горбистого ландшафту столиці видніється з гори Копирів Кінець, там розташовувалася майстерня художниці.
“Вечір. Оперний театр” Анатолій Криволап, 1974
“Вечір. Оперний театр” Криволап Анатолій 1974, олія. Суспільне надбання
Полотно виконане грубими мазками олійних фарб. Колір є насиченим та переважає над деталізацією зображення. Криволап надихався мистецтвом фовізму, що передає нічну красу Києва в напівтонах і відтінках.
“Ближні печери Києво-Печерської лаври” Юрій Химич, 1982
“Ближні печери Києво-Печерської лаври”, Юрій Химич, Київ 1982, гуаш. Суспільне надбання
Архітектурний пейзаж є основною темою творчості Химича. У радянські часи йому забороняли зображувати храми з хрестами. Він виконував свої роботи гуашшю. Через детальне висвітлення архітектури поруч із символічністю зображень його твори відносять до постімпресіонізму.