Український інститут науково-технічної експертизи та інформації представив проєкт реставрації “Летючої тарілки” Флоріана Юр’єва, у будівлі якої він розміщується. Процес відновлення вже розпочато.
Про це повідомляється на Facebook-сторінці, присвяченій пам’ятці.
Зазначають, що реставрація відбувається згідно з проєктом, який пройшов всі необхідні процедури, отримав дозвіл та був затверджений і погоджений органами охорони культурної спадщини.
Наголошується, що усе, що є предметом охорони, буде збережено: головний фасад і об’єм пам’ятки.
Водночас втілюють у життя проєкт із реконструкції суміжних будівель, які прилягають до пам’ятки. Попри їхнє розташування вони не мають статусу об’єктів культурної спадщини, тому їх об’єднають у єдиний просторовий ансамбль через забудову внутрішнього простору, без втручання в охоронну частину.
У просторі “Летючої тарілки” облаштують:
– концертний зал;
– STEAM-лабораторії;
– музей “Родовід” зі спадщиною Флоріана Юр’єва.
Візуалізація відреставрованої “Летючої тарілки” Флоріана Юр’єва. Facebook/«Літаюча тарілка» на Либідській
Візуалізація відреставрованої “Летючої тарілки” Флоріана Юр’єва. Facebook/«Літаюча тарілка» на Либідській
Реакція громадськості
Думки щодо представленого проєкту розділилися. Комусь відгукнулися візуалізації, інші ж переконані, що це спотворює первісний задум пам’ятки.
Урбаністка та архітекторка Ірина Оя зазначила: “Ці візуалізації зовсім ніяк не корелюють з терміном «реставрація». Це абсолютно новий інтерʼєр, який не зберіг жодної з ідей автора”.
Архітекторка Тетяна Клад натомість похвалила проєкт: “Ці візуалізації мені подобаються. Вони не виглядають чужими — навпаки, вони логічні для цього об’єкта. Це спроба говорити з будівлею тією мовою, якою вона була задумана, але яку свого часу просто не могли реалізувати технічно”. На її думку, це осучаснення старої ідеї.
Нині коментарі до допису може лишати обмежений список людей.
Що передувало
У 2015 році з’явились плани побудови нового торгового центру Ocean Mall на місці знесеного холодокомбінату впритул до”Летючої тарілки” або ж поглинаючи будівлю. Половина будівлі Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації, де розташована пам’ятка, була віддана в оренду приватній компанії “Альдо” терміном на 20 років з правом автоматичної пролонгації та реконструкції.
Культурна спільнота одразу привернула до цього увагу, зокрема зробивши будівлю головною локацією бієнале “Київський Інтернаціонал” у 2017 році, а також створивши ініціативу #savekyivmodernism. Сам Флоріан Юр’єв також долучився до процесу, написавши відкритого листа з вимогою прозорого процесу реконструкції.
У липні 2020 року почалось відновлення покриття на даху будівлі. У жовтні Міністерство культури та інформаційної політики внесло будівлю до реєстру пам’яток архітектури та монументального мистецтва. За законом такі пам’ятки можна лише реставрувати, без зміни вигляду й розмірів. Попри це і відкриті кримінальні провадження у листопаді 2024 року Київрада передала “Летючу тарілку” під забудову. Станом на січень 2025-го основне будівництво ТРЦ вже завершили, і він остаточно поглинув пам’ятку. А у квітні депутатка Київради Ксенія Семенова подала звернення у прокуратуру з вимогою зупинити будівельні роботи шляхом накладення арешту. У грудні у “Летючій тарілці” демонтували усі вікна.
Що відомо про Флоріана Юр’єва
Флоріан Юр’єв народився 11 серпня 1929 року місті Киренськ Іркутської області Росії. Він закінчив Іркутське училище мистецтв, Київський художній інститут, аспірантуру Московського поліграфічного інституту, докторантуру Львівського поліграфічного інституту імені Івана Федорова.
Гри на скрипці вчився у відомих майстрів в Україні, Росії, Італії та США, а композиції — в класах видатних українських композиторів народного артиста СРСР Андрія Штогаренка та Юдіф Рожавської. Клас вокалу проходив у видатного соліста-вокаліста, провідного баса Київської опери, педагога Київської консерваторії, заслуженого діяча мистецтв України Олександра Гродзинського.
У 1956–1976 роках виріс від старшого до головного архітектора інституту “Київпроєкт”. У 1976–1991 роках Юр’єв був викладачем та доцент Київського відділення Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова. За час своєї роботи виховав понад 300 учнів. З 1991 року до смерті працював науковим співробітником в Інституті екогігієни та токсикології ім. Л. І. Медведя АМН України.
Серед його найвідоміших робіт як архітектора-художника:
– герб Києва — геральдичний символ столиці УРСР міста-героя Києва, затверджений 1969 року;
– проєкт мікрорайону “Нивки-3” у Києві;
– проєкт будинку Українського інституту науково-технічної та економічної інформації МОН України, що розташований біля станції метро “Либідська”, відомий як “Летюча тарілка”. За проєкт цієї споруди Флоріан Юр’єв одержав нагороду “За новаторство в архітектурі”.