Після повномасштабного вторгнення письменниця Люко Дашвар повертається із новим романом “Спадок”. Про яку спадщину йдеться, що змусило письменницю зареєструватися в соцмережах і як вона реагує на ейджизм, вона розповіла телеканалу “Дім”.
– Моя книга – це наше остаточне прощання із Радянським Союзом. Сюжетно та за жанром там дуже чітка детективна лінія. На відміну від класичних детективів, читача хвилюватиме не хто злодій, а інше питання, відповідь на яке він отримає лише на останній сторінці книги. Я не говоритиму, що це за таємниця, яку персонажі намагатимуться розгадати. Але головне – стосунки між членами радянської родини. Частина з яких жила у Києві, інша – у Москві. Вони зустрічаються під Києвом напередодні війни у маєтку засновника роду. Події розгортаються там протягом тижня і закінчаться у другий день повномасштабної війни.
Люко Дашвар розповіла, що вона не той автор, який шукає щось на злобу дня і намагається дати відповідь.
– Я пишу про те, що мені відгукується. Тому мені здавалося, що сьогодні
важливо говорити не лише про факти, а й про те, що призвело до цього. Говорити про причини.
Влітку письменниця зареєструвалася у Facebook та Instagram, оживила сторінку, яка була у видавців і сьогодні там 22 тисячі підписників. Авторка роману зізналася, що її перша книга вийшла через місяць.
– Але “Спадок” я писала понад рік. Це найдовший термін. Почала писати її у перші дні повномасштабного вторгнення. Мені тоді зателефонували і запитали, що відбувається. Я сказала, що це наше остаточне прощання із СРСР. Ця думка так закарбувалася мені в пам`яті. Потім я почала аналізувати, шукати вихід, шукати будинок. До речі, він справжній. Хотілося віднайти дореволюційний будинок. Таке сімейне гніздо і зрозуміти, що з ним зробила радянська влада.
З будинку, який на обкладинці “Спадку”, радянська влада зробила дитячу психлікарню. Цей реальний факт є у книзі. Тобто історію взято з життя, але все написане там узагальнено.
