Актор серіалу Нового каналу «Зв’язок» Віктор Андрієнко розповів, як завдяки підтримці близьких людей йому вдалося жити далі
У житті кожної людини може трапитися ситуація, яка здатна довести до межі. Змусити відчувати розпач, зневіру та навіть викликати суїцидальні думки. У такі моменти слід пам’ятати, що ви не самотні та завжди можете звернутися по допомогу. До того ж зараз існує безліч телефонів довіри, груп підтримки та психологів, що консультують онлайн, які допоможуть видихнути та побачити світло в кінці тунелю. Багато років тому Віктор Андрієнко – завжди усміхнений та позитивний актор серіалу «Зв’язок» (Новий канал) – теж став заручником темних думок, але йому вдалося їх подолати!
– Була дуже стресова ситуація, «люди добрі» довели мене до такого стресу, що я взагалі мав піти з цього світу. Було дуже погано, – зізнався Віктор Андрієнко у випуску проекту «Наодинці». – Але я згадав про батьків і зрозумів, що їм буде дуже боляче, якщо це станеться, заради них я повернувся до життя. А так би пішов і вже опинився десь в іншому світі. Після того в моєму житті все змінилося.
Важливу роль зіграла підтримка друзів та близьких. А ще – улюблена справа.
– Поряд були гарні люди, був театр естради (колишній театр у Києві – прим. ред.), Віталій Малахов (народний артист України, керівник Київського державного театру естради 1979-1987 – прим. ред.), всі актори – підтримка була дуже велика, – згадує Віктор Андрієнко. – Прийти працювати до театру мені запропонувала дружина Віталія Малахова Оксана, вона вчилася зі мною на одному курсі. Спитав у них: «А навіщо я вам потрібен у тому театрі?», а Віталій відповів: «У жодному театрі немає каскадера, а в мене буде!» Тобто я не пішов туди як актор, я пішов як каскадер.
Але й тут не обійшлося без пригод. Утім бажання щось змінити стало для Віктора рушійною силою.
– Наступного дня я зламав ногу й на милицях прийшов до театру. Мене представляють: «Знайомтеся, наш каскадер». У мене з собою був ніж-викидушка, я його кидаю у свою загіпсовану ногу й говорю: «Добрий вечір!», – зі сміхом згадує Віктор свою ефектну появу в театрі. – І далі на милицях я й трюки ставив, і падав, а люди дивувалися, як роблю це зі зламаною ногою. Вони думали, що це на знайомстві з ними так балувався, що нога не зламана. Виходить, ось так по-справжньому я балуюся в житті.
