27 червня відзначають День рибальства. Це заняття є розвагою чи ритуалом заспокоєння для багатьох людей. А для декого риболовля – це пряма асоціація з дитинством. Як от для ведучої проекту «Місто і село» на Новому каналі Каті Олос. Вона провела десятки годин на річці з дідусем і плекає ці зворушливі спогади до сьогодні. Але є в закапелках пам’яті також і екстремальні історії.
– Я їздила до бабусі й дідуся на Закарпаття завжди на три місяці. Обожнювала це! Ми разом підіймалися в гори, збирали квіти, дивилися на тварин. Вже у п’ять років ми з дідиком піднялися на Говерлу. А ще я дуже любила, коли ми їздили з ним на річку без бабусі. Бо вона не дозволяла мені багато купатися, а дідик дозволяв усе. Ми ловили рибу, смажили на багатті хліб, ночували в наметі, – пригадує Катя Олос. – І от якось поїхали на річку Тиса, вона дуже швидка й часто міняє силу течії. Ми ніби завжди були на безпечних ділянках, але й там виникали коловороти. Поки дідусь спав, я вирішила піти поплавати, залізла у воду, і мене як затягнуло у цей вир… Пам’ятаю думки: «Здається, зараз помру». Мене витягнув якийсь інший дядько. Так злякалася, що сказала: «Тільки не кажіть дідику, він спить». І швидко побігла до нього. Більше хвилювалася, що він дізнається, що я сама без дозволу плавала, аніж за те, що могла втопитися.
До Каті дідусь ставився з особливою теплотою та трепетом. Але його доброти завжди вистачало ще на багатьох людей, оскільки він працював лікарем. Лікарем з особливою історією! Про яку Катя Олос розповіла Новому каналу вперше.
– Мій дідусь – про тотальну любов до людей. Він навіть вибрав професію серцем. Я пам’ятаю, що в дитинстві дідику телефонували о другій годині ночі, і він біг лікувати. До нас приходили люди серед ночі, зранку, в обід. І він ніколи не брав грошей. З тим, як дідик лікував, то міг би заробляти дуже багато, але в нього завжди були інші пріоритети: аби люди були здорові, – розповідає ведуча. – До речі, мій дідусь був одним із перших лікарів, який вивозив та лікував дітей з Чорнобиля, щойно вибухнула атомна станція. Він єдиний медик зі своєї бригади, який вижив. Каже, що вижив, бо любить людей, гори, річку і домашнє закарпатське вино (усміхається).
