Традиційно у другу неділю травня в Україні відзначають День матері. Цьогоріч привітати матусю та вкотре нагадати їй, як сильно любите та цінуєте, можна 11 травня. А вже зараз пригадайте найяскравіші історії про маму. Зворушливі, смішні, особливі… Зігрійте ними себе та її. Естафету починають зірки проектів та серіалів Нового каналу.
Тарас Стадницький, резидент шоу «VIP Тернопіль»
– Пригадую історію, повʼязану з паспортом. Цей документ для підлітка є початком нового етапу, символічним знаком дорослішання і документального підтвердження самостійності, – говорить Тарас. – А перше фото для паспорту – взагалі особлива історія. Коли знаєш, що воно ні в кого не виходить гарним, але все одно намагаєшся. Хоча від того стає лише гірше (усміхається). Уперше фоткався на паспорт у районному фотоательє наприкінці 90-х. Старався «либитись», фотограф просив трошки менше емоцій, а мені не вдавалося. Але мама сказала: «Тарасе, спробуй усміхнутися очима». І вийшло з першого разу! Паспорт із цим фото загубив в одному з незліченних потягів наприкінці 2006 року, проте фразу памʼятаю дотепер. Дякую, мам!
Анастасія Іванюк, акторка серіалу «Сім’я по неділях»
– З самого дитинства мама була моїм головним продюсером, менеджером і креативним директором. Відправляла мене на всі можливі гуртки – від писанкарства до народних танців, від англійської до шиття м’яких іграшок. Але особливе місце в моєму дитинстві займав вокал. Я почала співати ще до того, як навчилася добре вимовляти всі звуки. І дуже скоро ми з мамою репетирували мої перші «сольники», – пригадує Настя. – Якось готували пісню до святкового виступу. Слова були про дівчинку, яка загубила свого собаку й шукала його під дощем. Мама вставила касету в магнітофон, я стала посеред кімнати і почала співати. Десь на середині пісні ми вже стояли вдвох і… ридали. По-справжньому. Було так шкода того собачку, що ми просто не могли стриматися. Коли тато зайшов у кімнату й побачив нас у сльозах, то довго не міг повірити, що це все через пісню. Отакі ми з мамою – емоційні, щирі, і все завжди пропускаємо через серце. До речі, цю пісню я потім ще багато років співала на конкурсах і займала призові місця. І саме мама придумала, як завершити її на світлій ноті. У фіналі, після останніх акордів, моя старша сестра імітувала гавкіт на записі, і мені на сцену виносили м’яку іграшкову собаку. Хепі-енд, якого нам з мамою так бракувало тоді, коли ми репетирували в кімнаті. Моя мама – це людина, яка завжди поряд. Яка підтримає, поплаче з тобою над піснею, знайде загубленого пса і зробить в будь-якій історії щасливий фінал.
Андрій Черепущак, ведучий квіз-шоу «Місто і село» та реаліті «Мамо, ваш вихід!»
– У нас із мамою є єдина, але велика проблема – відстань, адже вона давно працює і живе в Італії. Ми давно не бачилися, спілкуємося лише по телефону, мріємо якнайшвидше зустрітися, – розповідає Андрій. – З найболючішого – це те, що моєї мами практично ніколи не було на моєму дні народження. Лише одного прекрасного разу, п’ять чи шість років тому, вона приїхала й потрапила на моє свято. Я не відзначав зі своїми друзями. Організував день суто для нас із мамою. Купив квитки на літак, і ми полетіли в Одесу. Три дні гуляли, смачно їли, відпочивали й насолоджувалися одне одним.