На церемонії “Ґреммі-2026” американська співачка Чаппелл Роан опинилася в центрі уваги завдяки сміливому та відвертому вбранню. Вона з’явилася на червоній доріжці у прозорій сукні Mugler, створеній із відсиланням до архівних колекцій бренду 1998 року. Однак сукня з напівпрозорої тканини не просто створювала ефект “голого тіла”, найбільш вражаючим було те, що вона трималася на кільцях, закріплених на сосках артистки. Вигляд співачки спричинив активні обговорення у медіа та соцмережах. Частина аудиторії вважає появу Роан захопливою та сміливою, тоді як інші розкритикували образ за провокаційний характер.
Упродовж свого існування модний дім Mugler вирізнявся яскравими, екстравагантними та інколи навіть суперечливими колекціями, а театральність, метафоричність і навмисно перебільшена сексуальність стали ключовими рисами стилю його засновника.
У цьому матеріалі розповідаємо про ключові етапи в історії бренду та описує, як дизайнер Тьєрі Мюглер через надмірність і провокаційність сформував впізнавану естетику модного дому.
Шлях дизайнера та заснування бренду
Засновник бренду — Тьєрі Мюглер. Він народився у Страсбурзі у 1948 році. З юних років він проявляв свою творчість та любив експериментувати, переробляючи речі, які знаходив на блошиних ринках. У дев’ять років хлопчик вступив до балетної школи, а вже у чотирнадцять виступав на сцені Національної рейнської опери, де здобув перші навички сценічного мистецтва та театральної виразності, які згодом стали частиною його кар’єри.
Після навчання в Страсбурзькій школі декоративного мистецтва, де Тьєрі Мюглер вивчав дизайн інтер’єру, у 20 років він вирішив переїхати до Парижа і працював фрилансером, допомагаючи різним дизайнерам у створенні одягу.
Модельєр Тьєррі Мюглер у своєму офісі в Парижі, 16 січня 1985 року. Getty Images/Фредерік Мейлан/Sygma
У 1973 році Мюглер представив свою першу власну колекцію під назвою Café de Paris, а вже у 1974-му заснував власний модний бренд. Від самого початку він вирізнявся сміливими експериментами, створюючи на подіумах образи femme fatale (“фатальної жінки”).
“Мене завжди захоплювала найпрекрасніша тварина на Землі — людина”, — казав дизайнер.
Засновник хотів не просто шити одяг, а презентувати речі, які трансформують жінок і зможуть надати їм відчуття свободи та впевненості.
Модельєр створював чіткі силуети пісочного годинника, роблячи талію дуже тонкою, а плечі надзвичайно широкими та робив акцент на ногах через глибокі вирізи на сукнях або мінідовжину. А щоб зробити сукні більш вражаючими, Мюглер звернувся до таких матеріалів, як латекс, шкіра, хромовані й напівпрозорі тканини. Все це згодом сформувало впізнавану естетику бренду.
Пік популярності
У 1980‑х роках покази модного дому Mugler перетворювалися на театральні перформанси. Так, у 1984 році, на честь десятої річниці бренду, Тьєрі Мюглер організував грандіозне шоу в Парижі, яке відвідали понад 6000 глядачів, що є рекордом для тогочасних модних показів.
Модель демонструє довгу асиметричну атласну вечірню сукню під час показу прет-а-порте Thierry Mugler у Парижі 23 березня 1984 року. (AP Photo/William Stevens). AP
Гості побачили 350 образів, в яких дизайнер поєднав класичну високу моду, релігійні, театральні та футуристичні мотиви. А головним кульмінаційним моментом вечора став вихід моделі Пет Клівленд.
Перебуваючи на третьому місяці вагітності, вона з’явилася на подіумі в образі Мадонни — в сяйливому вбранні з німбом — та символічно спустилася з висоти, наче з небес.
“Сьогодні є два способи проведення показів мод. Або ви робите його невеликим і приватним, або ви робите це так. Я думаю, що публіка хоче, щоб це було саме так”, — говорив митець про перформанс.
Модель у вечірній сукні від Mugler. Показ мод осінь-зима 1988-1989 років у Парижі. Getty Images/П’єр Вотей/Sygma/Sygma
Новий етап у розвитку свого бренду Мюглер почав після знайомства на вечірці у Нью-Йорку з майстром корсетів Mr. Pearl (справжнє ім’я — Марк Ерскін-Пуллін). Ця зустріч відбулась у 1989 році та стала визначальною для подальшої творчості дизайнера й переросла у тісну і тривалу співпрацю. Працюючи разом, вони перетворили корсет на ключовий елемент образу. Виготовлені з металу, вінілу, латексу, кристалів та діамантів, ці корсети створювали футуристичний образ жінки, яка поєднує неприродну форму, сексуальність та силу, що було незвичним для того часу.
У 1990-х роках бренд Thierry Mugler був надзвичайно популярним. Його вбрання обирали супермоделі та знаменитості, колекції регулярно з’являлися на подіумах, червоних доріжках і сторінках глянцевих видань, а також продавалися в найбільших торговельних центрах світу.
Французький модельєр Тьєррі Мюглер прогулюється подіумом за руку з американською попспівачкою Діаною Росс після презентації своєї колекції одягу весна — літо 1991 року в Парижі в п’ятницю, 19 жовтня 1990 року. AP/Pierre Gleizes
У 1992 році публіка побачила одне з найвідоміших творінь Тьєрі Мюглера — культовий корсет‑мотоцикл. Модель, натхненна формою мотоцикла, відображала захоплення дизайнера конструкціями й механікою. Корсет був виготовлений із пластику, металу, акрилу й мав деталі, які нагадували кермо, дзеркала та вогні.
Співачка Бейонсе у 2009 році звернулася до Мюглера з проханням одягнути цей культовий корсет для свого світового туру “I Am… Sasha Fierce” і отримала його схвалення, розпочавши тісну співпрацю з митцем.
Сукня з фіксацією на сосках, або “nipple dress”
Протягом своєї кар’єри Тьєрі Мюглер створював речі, які називали провокативними та відвертими, адже вони оголювали груди, стегна та сідниці, часто були прозорими й грали з тілесністю.
На подіумах моделі виглядали не просто як жінки, а як фантастичні істоти, кіборги чи домінантні персонажки. Бачення дизайнера часто описували як перебування “на межі” між мистецтвом, футуризмом та фетишизмом.
Сукня, яку на цьогорічній церемонії “Ґреммі одягла Чаппелл Роан і яка сьогодні викликає як захоплення, так і критику, вперше була представлена в колекції бренду весна — літо 1998 року. Тоді в цьому образі на подіумі з’явилася модель Еріка Ванбріель.
“Я проколола соски, і ця чутка дуже швидко поширилася. Наступне, що я пам’ятаю, це як Тьєррі сказав: «В мене є сукня для тебе, і я повішу її на твої соски. Вона буде з легкого мусліну». Тьєррі дуже схвилювався, а потім і я дуже хвилювалася. Тьєррі подумав, що це чудова ідея, і він хотів створити стиль грецької богині”, — згадувала Ванбріель.
Тоді цей вихід викликав резонанс. Частина глядачів і критиків оцінювали це як заяву дизайнера, художнє бачення і навіть як прояв бодипозитивного підходу, де тіло стало частиною мистецтва. Однак не всі сприйняли такий підхід добре.
Співачка Чаппелл Роан на 68-й церемонії вручення премії “Ґреммі”. AP/Jordan Strauss/Invision
Дехто критикував подібні образи, вважаючи їх недоречними, такими, що переходять межі, принижують та сексуалізують жінок. Ці дискусії тривають і сьогодні, навіть через десятиліття образ залишається одним із найбільш обговорюваних у творчості Mugler.
Партнерство з Clarins та відхід Мюглера із компанії
У 1990‑х році французька компанія Clarins придбала 34 % акцій бренду Thierry Mugler.
У межах цього партнерства почалося виробництво парфумів Mugler, починаючи з запуску культового Angel у 1992 році. Цей аромат відразу здобув популярність і отримав репутацію “аромату для гурманів”, адже став одним із перших у масовому виробництві, в якому поєднали солодкі нотки ванілі, шоколаду, карамелі та пачулі.
До 1997 року Clarins значно розширила свою частку, придбавши понад 80 % акцій модного дому, що впливало на стратегічні рішення бренду.
Тьєрі Мюглер покинув свій модний дім у 2002 році та переїхав до Нью-Йорка. Причина полягала в поєднанні творчого вигорання та бажання розвиватися поза межами індустрії.
“Мода — це прекрасне, 3D-мистецтво на людині. Але цього мені стало замало, саме тому я почав творити іншими способами. Для мене мода вже не була потрібним інструментом. Але парфуми мене досі цікавлять”, — пояснював своє рішення модельєр.
З 2003 року Clarins оголосив про закриття всіх ліній одягу Mugler, залишивши лише розділ парфумерії, який і досі функціонує. З того часу модний дім залишався без креативного директора до 2010 року, коли бренд очолив Нікола Формікетті, відомий як колишній костюмер Леді Гаги. Під час своєї дворічної роботи він презентував нові лінійки аксесуарів та почав співпрацювати з блогерами, адаптуючи бренд до потреб молодої аудиторії.
Після Формікетті креативними керівниками стали Давид Кома та Кейсі Кедволладер, а з 1 квітня 2025 року цю посаду обіймає португалець Мігель Кастро Фрейтас. Створюючи свою першу колекцію для дому, новий художній директор звернувся до міфологічних мотивів.
У дебютній роботі він використав легкі, прозорі тканини, що огортали фігуру, акцентуючи на русі та анатомії тіла, але найбільшу увагу привернула сукня, що трималася на сосках моделі, яка нагадала про провокаційний стиль бренду.
З 2019 року акції модного дому Mugler належать компанії L’Oréal.
Як склалося життя Тьєрі Мюглера
Після відходу з модного дому Тьєрі Мюглер на кілька років майже зник із публічного простору. Цей час він присвятив інтенсивним спортивним тренуванням, нарощуванню м’язів та бодибілдингу. Через декілька аварій на мотоциклі та випадок у тренажерному залі, коли на нього впала штанга, він був змушений звернутися до пластичної хірургії, щоб реконструювати обличчя.
У 2009 році Мюглер виступив костюмером Бейонсе для її світового туру “I Am… Sasha Fierce”. Через десять років його ім’я знову прозвучало у модному контексті, коли у 2019 році дизайнер підібрав для Cardi B три архівні образи зі своїх колекцій для церемонії “Ґреммі” та створив ексклюзивну “мокру” сукню для Кім Кардаш’ян, у якій вона з’явилася на Met Gala, нагадавши світу про стиль Mugler.
23 січня 2022 року Тьєрі Мюглер пішов із життя у Франції у віці 73 років. У повідомленні представників дизайнера йшлося, що причиною смерті стали природні обставини.