«Усе, що піднялося в повітря, рано чи пізно впаде». Що таке радіоелектронна боротьба і чому вона визначальна у війні – розповідають у роті РЕБ 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія». Поговорили з РЕБівцями, які в цивільному житті працювали ІТ-менеджерами, техлідами та будівельниками.
«Як найпростіше пояснити, що таке радіоелектронна боротьба? Популярна асоціація, що є якась антидронова рушниця, з нею бігає хлопець і відстрілюється від дронів. Таке, можливо, було раніше, але зараз це значно складніша система», – пояснює командир роти радіоелектронної боротьби «Хартії» з позивним «Дід».
Фото: Аліна Андреєва
Насправді РЕБ – це не лише мобільні засоби на зразок антидронових рушниць, а цілий комплекс заходів бойового забезпечення війська. Його завдання – забезпечити перевагу в радіоефірі, одному з головних доменів війни 21 століття на рівні з сушею, морем і повітрям. І що більш технологічною стає війна та що більше на полі бою техніки, включно з БПЛА та наземними роботизованими комплексами, то більше значення має здатність впливати на частоти, на яких діють, і завдяки яким керуються ці системи.
«Раніше навіть не всі військові розуміли значення радіоелектронної боротьби, але зараз ситуація змінюється: якщо раз виїжджаєш на позицію без прикриття РЕБом, одразу розумієш різницю», – наводить приклад військовий «Хартії» «Касс».
Фото: Аліна Андреєва
Розповідаємо, хто і як працює в підрозділі радіоелектронної боротьби 13-ї бригади Національної гвардії України. РЕБівці «Хартії» діляться, як прийшли у військо з цивільних професій, з якими викликами пов’язана їхня служба й ким слід підсилити підрозділ.
Хто працює в РЕБ
«Дід» – командир роти радіоелектронної боротьби «Хартії», який брав участь в формуванні підрозділу, а тепер очолює його. В українському війську «Дід» – популярний позивний, так можуть назвати будь-якого, старшого за 40 років. Але «Дід» із роти РЕБ має інше пояснення: «Та просто я душний». За жартом має на увазі прискіпливість та увагу до деталей, а не жорсткий стиль керівництва, кажуть його підлеглі. «У цивільному житті я менеджер і завжди пропагував формат спілкування, коли людина самостійно обирає шлях та інструменти для виконання задачі, а менеджмент надає позитивну мотивацію та підтримку», – пояснює він.
До того, як приєднатися до армії у 2023 році, «Дід» працював менеджером в ІТ-компаніях, зокрема в EPAM Systems, ще раніше протягом 11 років працював в одному з найбільших мобільних операторів України. «Я потрапив у потрібне місце в потрібний час. Бригаді потрібна була людина, яка має досвід роботи з мережами, а я був готовий взяти на себе відповідальність за розвиток напрямку. Завдяки людям, які стали ядром підрозділу, та штабу бригади, що нам ефективно допомагає, ми дали результат. Сподіваюсь, командування цим результатом задоволене», – розповідає військовик, який пройшов шлях від солдата до офіцера й командира роти.
Фото: Аліна Андреєва
«Дід» нам дуже допомагав адаптуватися, він зробив значний внесок у наш розвиток», – розповідає військовий підрозділу РЕБ із позивним «Касс», який до приєднання до Сил оборони України працював шахтарем у Дніпропетровській області. У «Хартії» він із 2023 року, долучився до роти РЕБ під час її формування. Каже, що адаптуватися до нових обов’язків допомогли керівники та працездатність: «Головне бути готовим вчитися та працювати».
«Сід» приєднався до роти радіоелектронної боротьби нещодавно. «Коли я з «Дідом» спілкувався влітку перед мобілізацією, мені дуже зайшов його підхід. Бо я до того говорив з іншими командирами, в них було все більш прямолінійно. А в нашій роті більше використовується IT-підхід до організації роботи й менеджменту», – розповідає він. У цивільному житті «Сід» працював із фронтендом, а у війську освоює Python та більше працює з кодом. «Я ще адаптуюся, але допомагає команда», – додає військовик.
Фото: Аліна Андреєва
Віднедавна в роті РЕБ й позивний «Тихий». Пройшовши процес рекрутингу, до цього протягом восьми років працював в ІТ-компаніях як девелопер. «Побачив вакансію аналітика РЕБ, вирішив тут застосувати свої скіли», – розповідає він. «Здебільшого раніше працював із бекендом, був техлідом, – продовжує «Тихий». – Звичайно, в армії в мене інші завдання, треба більше працювати із залізом, розбиратися в чомусь новому. Але радий, що можна продовжувати працювати за спеціальністю й не деградувати професійно. До того ж тут відчуваєш, що робиш щось корисне, робиш свій внесок у загальну справу».
Солдат із позивним «Вакула» прийшов у військо зі сфери будівництва, зокрема працював з утепленням будинків. Розповідає, що до мобілізації готувався цілеспрямовано, брав участь в полтавському добровольчому формуванні територіальної громади, де отримав ази військової підготовки. У «Хартії» вже близько року, за цей час встиг попрацювати монтажником, оператором дронів і водієм командира батальйону. «Для мене було корисно, що я спочатку вчився працювати з FPV-дронами, а потім почав працювати з РЕБом. Тобто спочатку розумів, як працюють дрони, а згодом – як із ними можна боротися. Потім вирішив спробувати себе в монтажниках, це мені якось ближче до душі», – пояснює «Вакула». Зараз його робота – забезпечувати функціонування позицій РЕБ: встановлення мачт, обслуговування обладнання, а також монтаж засобів радіоелектронної боротьби на машини.
Що саме роблять фахівці РЕБ
«Дід» показує нам свята святих роти радіоелектронної боротьби – центр контролю мережі. «Це наш командний пункт і центр керування всіма засобами РЕБ бригади, – проводить екскурсію невеликим приміщенням у таємній локації командир роти. – Тут ми поєднуємо кілька напрямків: і керування засобами РЕБ, і чергування по статусах мережі, і взаємодію з суміжними підрозділами, і комунікацію з керівництвом бригади та суміжниками». Додає після паузи: «РЕБ – це передусім про керування мережею зв’язку. Ми будуємо та обслуговуємо мережу, до якої під’єднані різні засоби радіоелектронної боротьби. Це наш backbone, без неї ці засоби не будуть керовані».
Фото: Аліна Андреєва
На екрани у невеликій кімнаті в підвальному приміщенні виводять актуальні мапи робочих ділянок та інформацію з постів РЕБ, радіолокаційних станцій і пеленгаторів. Пости РЕБ розташовані в секторі й здебільшого поділяються на дві категорії: пости виявлення та пригнічення (подавлення). «У нас є чітко пропрацьована система постів на різних ділянках та навчені оператори засобів РЕБ, здатні аналізувати систему та ухвалювати відповідні рішення», – пояснює «Дід». «Ми моніторимо ефір, – розповідають РЕБівці на зміні. – Знаємо, на яких частотах літають комерційні дрони, на яких – FPV чи «крила». Знаємо, яка структура та характер певного сигналу. Якщо, до прикладу, фіксуємо дрон, маємо визначити, дружній він чи ворожий. Відповідно, треба на нього впливати чи ні. А тоді оцінюємо результати нашого впливу».
Центр контролю мережі працює цілодобово, на зміні зазвичай кілька фахівців РЕБ. Окрім забезпечення комунікації щодо роботи мережі РЕБ, виявлення, аналізу та пригнічення, чергові готують звіти. «На основі звітів ми можемо аналізувати, що відбувалося в смузі нашої уваги. Наприклад, які ворожі дрони атакували нас або суміжників, і яким чином. Це важливо, щоб ми могли відповідно реагувати та встановлювати обладнання, що буде ефективно протидіяти», – пояснює командир підрозділу «Дід».
Основні способи впливу на ворожі дрони – пригнічення радіозв’язку та навігації. «Найбільш популярним засобом впливу, є створення перешкоди в ефірі на частоті каналу керування, – пояснюють РЕБівці. – До прикладу, дрон летить на певних частотах. Ми вмикаємо на ці частоти потужний сигнал завади й таким чином дезорієнтуємо дрон. Тоді він не може отримувати команди від оператора й, відповідно, не здатний виконати бойове завдання. Ну і, звісно, все, що піднялося в повітря, рано чи пізно впаде». Серед новацій – використання штучного інтелекту для протидії FPV-дронам.
Фото: Аліна Андреєва
Рота РЕБ «Хартії» працює в смузі зацікавленості всіх батальйонів бригади та забезпечує взаємодію щодо інформування та захисту від ворожих дронів. «До нас звертаються, щоб замовити пригнічення, наприклад, під час ротації на позиціях. Вказують, яку зону слід покрити, і ми це забезпечуємо. Так само з ситуаціями, коли, не дай боже, боєць отримав поранення, й необхідна евакуація – ми забезпечуємо прикриття для передачі пораненого побратима на стабілізаційний пункт», – розповідає «Касс».
Для максимального збереження особового складу систему радіоелектронної боротьби «Хартії» організовують у віддаленому форматі. «Ми переконані, що люди – це наша найбільша цінність, – коментують РЕБівці. – Тому всі пости мають працювати віддалено, а керування ними має здійснюватися дистанційно. Немає сенсу постійно виїжджати на позиції й вмикати чи вимикати якийсь тумблер, якщо ми можемо зробити це централізовано».
Хто зараз потрібен у роті РЕБ
«Нам потрібні й люди, які працюють руками, і молоді інженери, які приносять в підрозділ інноваційні ідеї», – розповідає командир роти РЕБ «Хартії» з позивним «Дід». Серед спеціальностей, за його словами, у РЕБ найбільший запит на програмістів, мережевих адміністраторів, радіоінженерів та фахівців з електроніки.
«Найбільше потрібні саме фахівці з електроніки та схемотехніки, – продовжує «Дід». – Це спеціалісти, яких треба довго готувати. Це навіть не про профільну освіту, а про досвід роботи з електросхемами». «Було б класно залучити більше людей, які шарять в залізі. Тому що я, наприклад, паяти не вмію, але іноді це треба», – додає його побратим «Тихий». «Hardware – це напрямок, у який важко вскочити одразу, тут треба мати досвід», – каже «Сід».
Водночас командир роти РЕБ каже, що необхідні базові знання можуть дати вже в підрозділі. Позивний «Касс» додає, що в команді вже створили механізм навчання новачків: «Ми розуміємо, що, коли приходять нові люди, їм треба певний час на освоєння та навчання, тому ми напрацювали свою програму». «Наш досвід показує, що тут можуть працювати ефективно абсолютно різні люди. Все залежить від мотивації та бажання вчитися. Наш перший фокус у виборі людей – чи хочуть вони інвестувати вільний час у свій розвиток, чи готові працювати самовіддано. Якщо людина хоче, то з ефективністю на певній позиції ми допоможемо. Якщо ж у кандидата немає бажання активно працювати заради перемоги, ми з такою людиною не спрацюємось», – підсумовує «Дід».
Ярослав Друзюк, комунікаційник бригади «Хартія», раніше – головний редактор The Village Україна
Головне зображення: Фото: Аліна Андреєва
