Головна Кіно

Нахабність іти до мрії: рецензія на фільм “Марті Супрім. Геній комбінацій”

В український прокат вийшла стрічка Джоша Сафді “Марті Супрім. Геній комбінацій” — перша сольна робота постановника, який до цього працював у режисерському тандемі зі своїм молодшим братом. Фільм про нью-йоркського хлопця з бідної єврейської родини, який мріє побудувати кар’єру в професійному настільному тенісі, є одним із головних претендентів на “Оскар” за найкращий фільм, найкращу режисуру та найкращу чоловічу роль.

Критики в суцільному захваті, і якщо ще декілька місяців тому самовпевнені інтерв’ю Тімоті Шаламе, в яких він заявляв, що це найкраща роль у його кар’єрі, скоріше смішили чи дратували оглядачів, то сьогодні нескладно зрозуміти причини його віри в себе.

Кінокритикиня Олександра Поворозник розповідає, як стрічка “Марті Супрім. Геній комбінацій” перетворила історію ексцентричного нью-йоркського гравця у настільний теніс на кінотеатральний досвід, від якого перехоплює дух, чи варто було Гвінет Пелтроу повертатися до акторської кар’єри і хто ж із братів Сафді відповідав за той шалений рівень напруги, яким славляться їхні спільні стрічки.

Після низькобюджетних драм, які збирали хороші відгуки на кінофестивалях, але не мали широкої аудиторії навіть серед поціновувачів напружених інді-фільмів, брати Бенні та Джош Сафді у 2017 році зняли “Гарні часи” та прорвалися в артмейнстрим. Кримінальна драма показала новий вимір акторської майстерності Роберта Паттінсона (він тут зіграв злочинця, який намагається звільнити свого нейровідмінного молодшого брата з в’язниці, паралельно переховуючись від поліції) та заявила про Бенні й Джоша як про одних із найцікавіших молодих американських режисерів сучасності.

Наступна стрічка братів “Необроблені коштовності” (2019) повторила цей трюк. Глядачі побачили під новим кутом коміка Адама Сендлера, а безжально напружена кримінальна трагікомедія, що часом скидалася більше на панічну атаку, ніж на розважальну історію, стала однією з найбільш обговорюваних інді-стрічок року.

У 2024 році брати несподівано оголосили про розпад свого режисерського дуету і розпочали роботу над сольними проєктами: Бенні взявся за спортивну біографічну стрічку “Незламний” з Двейном Джонсоном у головній ролі, а Джош — за комедійну драму “Марті Супрім” із Тімоті Шаламе. Як і з розпадом будь-якого креативного тандему, в багатьох напрошувалося логічне питання: хто з братів був рушієм їхнього спільного успіху? Хто ж він — “той самий” брат Сафді? Хоч “Незламний” зібрав хороші відгуки критиків та загалом вийшов якісною спортивною драмою, “Марті Супрім” безперечно довів, що перемога у цьому раунді — за Джошем Сафді.

Стрічка “Марті Супрім. Геній комбінацій” розповідає про Марті Маузера (Тімоті Шаламе) – молодого і надзвичайно амбітного хлопця, який у Нью-Йорку 1950-х (нехай синтіпоп 1980-х за кадром вас не збиває з пантелику — події відбуваються саме у 1950-х) працює у взуттєвому магазині свого дядька, але мріє про кар’єру професійного гравця у настільний теніс. Єдина перешкода — тогочасна Америка майже не знає цього виду спорту, а стартовий капітал на поїздку до Британії, де проходять міжнародні змагання з настільного тенісу, доводиться вкрасти з дядькового сейфа.


Кадр із фільму “Марті Супрім. Геній комбінацій”. Green Light Films

На цьому події стрічки — смішної, динамічної і шалено напруженої, а часом навіть відверто брутальної — лише починаються. На шляху до мрії Марті доведеться битися з копами та сусідами, видурювати гроші у наївних реднеків, обкрадати багатіїв і, звісно, бігати Нью-Йорком у розстібнутій сорочці, як це до нього вже робили герої Паттінсона та Сендлера.

Працюючи над сценарієм, Сафді надихався реальною постаттю Марті Райзмана — нью-йоркського професійного гравця у настільний теніс, який свого часу прославився ексцентричним характером та агресивним стилем гри. Але той факт, що це не біографічний фільм, дозволило постановнику створити стрічку, повну непередбачуваних сюжетних поворотів та абсурдних ситуацій, які навалюються на бідолашного Марті, постійно ставлячи реалізацію його мрії під загрозу.

До речі, слова “Геній комбінацій” у назві фільму з’явилися з легкої руки локалізаторів, тому не чекайте від головного героя продуманих планів. Як і будь-який інший протагоніст стрічок Сафді, Марті керується або маніакальним почуттям власної невразливості, або відчайдушним бажанням хоч якось уникнути вже майже невідворотної катастрофи, постійно балансуючи на межі запаморочливого тріумфу та нищівної поразки.

Те, що Тімоті Шаламе цілковито віддався ролі балакучого, морально неоднозначного і дуже харизматичного шахрая, звучатиме менш несподівано, ніж те, що Адам Сендлер раптом зіграв у “серйозному” фільмі, але та багатогранність, якою Шаламе наділяє Марті, робить цю роль поки найсміливішою в його кар’єрі. Якщо у вас були сумніви, що Шаламе — наразі найбільша молода зірка сучасного Голлівуду, то дозвольте “Марті Супріму” вас остаточно переконати.

Взагалі, робота Сафді з акторами у цьому фільмі — саме те, чого хотілося очікувати від постановника, відомого сміливими кастинговими рішеннями: у ролі друга головного героя несподівано органічно виглядає Тайлер Оконома (більш відомий під псевдонімом Tyler, the Creator — це дебют репера у повнометражному кіно, в українському дубляжі його озвучив Otoy), Гвінет Пелтроу, яка востаннє знімалася в кіно хіба заради щедрої зарплатні від Marvel, нагадує аудиторії, що вона, взагалі-то, була однією з найяскравіших кінозірок свого покоління, а Одесса Езайон заявляє про себе як про перспективну молоду акторку, за якою точно варто стежити.


Акторка Гвінет Пелтроу у фільмі “Марті Супрім. Геній комбінацій”. Green Light Films

Як і найяскравіші спільні роботи братів Сафді, сольний дебют Джоша часом більше нагадує симулятор панічного нападу, аніж заявлену спортивну комедію: кожен розіграш змушує серце калатати в грудях, а великі плани крихітного м’ячика, який чіпляється за сітку, викликають більше емоцій, ніж більшість драм із суттєво вищими ставками. “Марті Супрім. Геній комбінацій” змушує навіть глядачів, цілковито байдужих до настільного тенісу, сидіти на краєчку сидінь і перейматися долею вигаданого персонажа з відверто противним характером та навіженою мрією — і, напевне, саме в цьому магія добре знятого кіно.