День Києва щороку відзначають в останню неділю травня, цьогоріч — це 26 травня. У столиці є свій герб, прапор, а з 2014 року — офіційний гімн. Ним стала після “Як тебе не любити, Києве мій!”, яку вперше виконали ще 1962 року. Суспільне Культура розповідає історію появи пісні та її вплив.
Поява легендарної музики за добу
Текст пісні написав український поет Дмитро Луценко, а музику — композитор Ігор Шамо.
Донька композитора Тамара Шамо розповіла, що на створення музики у її батька була лише одна доба. За її словами, 1962 року Києву мали вручити орден Леніна — це була найвища нагорода у Радянському Союзі — однак не було якоїсь пісні про столицю.
Тож тодішній міністр Культури Радянської України Ростислав Бабійчук офіційно доручив Шамо написати урочисту пісню про Київ — і дав йому лише добу.
“Першою слухачкою була моя мама: вона почула вальс чудовий, ніжний, прекрасні слова й музика. Але це ж не гімн. Що робити?” — згадувала донька Тамара в етері Українського радіо.
Однак Бабійчуку версія сподобалась. Шамо на підвіконні написав оркестрове аранжування. Диригент Вадим Гнєдаш готував запис пісні з оркестром. Уперше “Як тебе не любити, Києве мій!” прозвучала 27 травня 1962 року на урядовому концерті — там її виконали Костянтин Огнєвий та Юрій Гуляєв. Однак фондовий запис зробив лише Юрій Гуляєв, тож пісня саме у його виконанні стала популярною.
Як писалися знамениті рядки “Як тебе не любити”
На написання тексту Дмитро Луценко витратив майже місяць. Як згадувала дружина поета Тамара, спершу він написав другий куплет. А рядки “Як тебе не любити, Києве мій”, що стали найвідомішими, Луценко довго не міг придумати.
За її словами, під час прогулянки містом Луценко почув, як молодий хлопець сказав дівчині: “Як тебе не любити”, а Дмитро додав: “Києве мій”. Так з’явилася пісня, що одразу стала неофіційним гімном Києва.
Вплив пісні “Як тебе не любити, Києве мій!”
Пісню про українську столицю в різні роки виконували Микола Кондратюк, Дмитро Гнатюк, Олександр Пономарьов, Олег Винник, Тіна Кароль, Тоня Матвієнко та інші. Пісня у виконання Юрія Гуляєва завершувала трансляції Київської студії телебачення, а також щогодини звучала на київському Майдані Незалежності.
2006 року, до 85-річчя з дня народження автора тексту Дмитра Луценка Національний банк України випустив спеціальну монету, номіналом 2 гривні. На аверсі — панорама Києва та суцвіття з листям каштана, а на звороті монети — стилізований напис “Як тебе не любити, Києве мій!”, портрет Луценка, місце і час народження та смерті поета.
“Укрпошта” з нагоди 50-річчя написання пісні у 2012 році випустила немаркований конверт.
У 2015 році 30 травня в Києві приблизно 3000 людей заспівали “Як тебе не любити, Києве мій!” До 2019 року це було наймасовіше виконання пісні в Україні.
“Як тебе не любити, Києве мій!” — офіційний гімн
Тривалий час у Києва не було офіційного гімну. У 2007-2009 роках відбулося три конкурси на створення такої пісні, але бажаного результату вони не дали.
У листопаді 2014 року Київрада підтримала те, що пісня Шамо та Луценка має стати офіційним гімном столиці України.
Крім того, Шамо та Луценко стали першими лавреатами, які отримали Шевченківську премію за написання пісень — серед композицій, за які їх відзначили, був і нинішній гімн Києва.
Олег Челяк, Суспільне Культура
